МОЛОДІ КОЗАКИ – третя ступінь учасників гри «Джура»

МОЛОДІ КОЗАКИ – третя ступінь учасників гри «Джура»

 (учні та студенти віком 16–18 років)
Вимоги до молодих козаків – це той обсяг знань, умінь і навичок, яким вони повинні оволодіти протягом часу перебуваючи в даній якості.
Молоді козаки – це дорослі хлопці, старшокласники і ті, що вже закінчили заклади середньої освіти. Це – уже бувалі, вправні люди. Вони багато знають, багато вміють. Для молодих козаків захист своєї рідної України – це найголовніший зміст їхнього життя, для чого:
- вони добре знають історію Запорозької Січі та життя і побут козацтва в ній; знають історію, побут, культуру і традиції Гетьманською козацтва України;
- добре не тільки знають, але й виконують вимоги (закони) лицарської честі та лицарської звитяги;
- вміло орієнтуються в життєвій обстановці, володіють життєвою ситуацією, готові стати вірними захисниками інтересів Українського народу.
Програма діяльності для молодих козаків
(варіанти)

І. Відмінним навчанням, підготовкою до захисту Батьківщини продовжимо подвиг батьків
Проблема захисту Вітчизни, яка впродовж віків зароджувалась і жила в українських душах, оберігала нас від винищення та поневолення, привела до омріяної свободи, дала право називатись нацією. Безмежна любов до рідного краю, до своєї Батьківщини вічно житиме в етнічній пам’яті українців, як споконвічна форма самоорганізації та самозахисту українського народу.
На виконання доручення Президента України від 06.05.2011 р. № 1-1/860 щодо активізації роботи з відродження і розвитку історичних, патріотичних, господарських та культурних традицій Українського козацтва,, наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13.06.2012р. № 687 «Про затвердження Положення про Всеукраїнську дитячо-юнацьку військово-патріотичну гру «Сокіл» («Джура») продовжити подальше її впровадження в навчально-виховний процес.
Саме Українське козацтво в процесі тривалого історичного розвитку було передовою силою і формою духовного об'єднання суспільства в Україні. Виховання учнівської (студентської) молоді на засадах козацької педагогіки та та психології сприятиме розвитку об'єднавчих процесів України, консолідації суспільства, збереженню духовної спадщини і традицій Українського народу, національної гідності та гордості за нашу державу.
Козацька військово-патріотична гра «ДЖУРА» передбачає щотижневі військово-патріотичні заходи, військово-спортивні тренування, заняття за змістом навчальної програми допризовної підготовки молоді (Захист Вітчизни); змагання, естафети, конкурси, вікторини, олімпіади, операції, десанти, походи до місць славного минулого і сьогодення Українського народу.
Допризовна підготовка молоді (Захист Вітчизни) за змістом і обсягом навчання повинна забезпечити достатньо високий рівень військового вишколу Захисників Батьківщини, враховуючи те, що значна їх кількість не зможе пройти курс кадрової служби в Збройних Силах України і в умовах певної ситуації збройного конфлікту візьме зброю і стане до лав Захисників Батьківщини з тим рівнем військової підготовки, який вона здобуде в навчальному закладі загальної, професійно-технічної або вищої освіти.
Метою заходів цього розділу для кожного козака є:
З розділу Збройні Сили України. Поглиблення знань історії України та її Війська, героїчного минулого Українського народу, його боротьби за свободу і незалежність своєї Батьківщини.
Продовжити ознайомлення із складом, структурою і призначенням Збройних Сил України на сучасному етапі. Виховувати в собі глибокі національні почуття патріотизму, любові до Батьківщини та до її Збройних Сил, готовності до бездоганного виконання військового обов'язку, дисциплінованості і особистої відповідальності за захист своєї Батьківщини, України.
З тактичної підготовки. Поглибити знання основ бойових дій стрілецького відділення та обов'язків солдата в бою; закріпити практичні навички щодо виконання дій солдата в наступальному бою, в обороні та в розвідці; продовжити ознайомлення з прийомами боротьби з танками і веденням вогню із автомата по літакам і вертольотам противника. Виховувати в собі мужність, відчуття побратимства та колективізму, готовність до взаємодопомоги, виконання поставленого бойового завдання.
З вогневої підготовки. Поглибити знання бойових властивостей та матеріальної частини стрілецької зброї та ручних гранат; закріпити практичні навички в діях щодо виконання прийомів і правил стрільби зі стрілецької зброї та метанні ручних гранат. Виховувати в собі впевненість в бойових якостях вітчизняної зброї і усвідомлення необхідності майстерного володіння нею.
Із статутів Збройних Сил України. Поглибити знання вимог військової дисципліни, правил військової ввічливості, обов'язків солдата, днювального та вартового; закріпити навички при звертанні до старших (начальників), в діях при виконанні розпоряджень та віддаванні військової честі; продовжити ознайомлення з загальними обов'язками військовослужбовців, задачами внутрішньої та вартової служби.
Із стройової підготовки. Поглибити знання елементів строю, обов'язків та порядку дій солдата перед шикуванням та в строю; закріпити практичні навички виконання команд в строю і окремих стройових прийомів без зброї; продовжити ознайомлення з порядком виконання стройових прийомів зі зброєю; виховувати в собі організованість, дисциплінованість, підтягнутість, охайність, відчуття колективізму, побратимства і взаємодопомоги.
З воєнної топографії. Закріпити знання та практичні навички орієнтування та визначення свого місця знаходження в різних умовах пори року, доби, погоди і на незнайомій місцевості; виховувати в собі ініціативність, кмітливість, витриманість і самовладання, готовність до самостійних дій.
З цивільного захисту. Поглибити знання факторів ураження аварій, катастроф, стихійного лиха, зброї масового знищення людей, способів та засобів захисту від них; закріпити практичні навички щодо використання засобів колективного та індивідуального захисту, приладів радіаційної, хімічної розвідки і дозиметричного контролю, виготовлення простих засобів захисту органів дихання , проведення часткової санітарної обробки людей; виховувати в собі високі морально-психологічні якості, впевненість в ефективності заходів цивільної оборони, надійності засобів захисту від зброї масового ураження , високу організованість, дисциплінованість, готовність виконувати обов'язки з цивільної оборони в складних умовах обстановки.
З медично-санітарної підготовки. Поглибити знання основ організації медичної служби цивільної оборони і її основних завдань, обов'язків санітарних дружин, змісту першої долікарської допомоги у вогнищах масового ураження і правил виконання процедур по догляду за хворими; закріпити практичні навички щодо надання першої долікарської допомоги при травмах, опіках, нещасних випадках, ураженнях отруйними речовинами і радіаційних опроміненнях, при заходах профілактики інфекційних захворювань і догляду за хворими; виховувати в собі патріотизм, гуманне відношення до хворих, прагнення оволодіти медичними знаннями, свідомо виконувати свій благородний обов'язок по наданню допомоги ураженим і хворим.
З фізичної підготовки: Домагатися відмінного (12-бального) рівня фізичної підготовки в обсязі вимог програми фізичного виховання в навчально-виховному закладі; впевнено виконувати прийоми подолання комбінованих військово-спортивних смуг перешкод, туристичних естафет, перешкод під час марш-кидків, тактичних ігор на місцевості і туристичних походів, бути фізично готовим до військової служби, до захисту Батьківщини; обов'язково брати участь у роботі гуртків військово-прикладних видів фізичної культури і спорту; виховувати в собі мужність, силу волі, витривалість, спритність, моторність, морально-психологічну стійкість, здібність і готовність витримувати великі фізичні навантаження.
З військово-прикладної, технічної підготовки: Оволодіти навичками по одному із технічних і військово-прикладних видів спорту (автомобільний, мотоциклетний, планерний, парашутний, модельний, водо-моторний і радіоспорт, військово-прикладні багатоборства та інші).

ІІ. СЛАВА КОЗАЦЬКА НЕ ВМРЕ, НЕ ЗАГИНЕ...
Відродження народних мистецьких традицій
Збирати старовинні легенди своєї місцевості, вивчати історію виникнення обрядів і свят кожної пори року: колядки, щедрівки, зажинки, обжинки, свято першої борозни та інші.
Знайомство з історією та вивчення козацької та української народної пісні, збирання пісенних матеріалів своєї місцевості.
Брати участь в народних святах: Андрія, Різдвяні свята, Ой на Івана Купала, Калиновий цвіт та інші.
Організувати дитячі фольклорні вертепи, драматичні гуртки, колективи по вивченню і виконанню козацької пісні та танцю, української народної пісні та танцю. Відновити вечорниці та виступи козацьких музичних та хорових колективів в неділю та святкові дні в місцях масового відпочинку громадян населених пунктів.
На даному ступені гри «Джура» молодь зобов’язана знати Кодекс лицарської честі, козацькі марші та молитви та на завершальному етапі здійснити прийом-посвяту до складу учасників гри «Джура».


Кодекс лицарської честі козака

Люби свою Батьківщину, материнську мову, неньку Україну. Шануй віру і звичаї свого народу.
Май свою національну і людську гідність, будь готовим захищати слабших, турбуватися про молодших, зокрема дітей.
Виховуй шляхетне ставлення до дівчинки, жінки, матері, бабусі; оберігай їх людську честь і гідність.
Слухай накази отамана, поважай старших та поради наставників.
Будь вірним українській національній ідеї, принципам української національної моралі і духовності.
Відстоюй повну свободу і незалежність особистості, народу, держави.
Кріпи свій характер і волю, будь терплячим і дисциплінованим.
Будь хоробрим і відважним, мужнім і невтомним.
Понад усе цінуй козацьку честь.
Будь лицарем до супротивника, зневажай жорстоких і лихих.
Будь ревним охоронником рідної природи.
Бережи традиції Українського козацтва, охороняй пам'ятки історії і культури свого народу.

Козацькому роду нема переводу...
Марш молодих козаків
Сл. Л. Завіщаної
Муз. З. Науменка
Ми всі пам'ятаєм якого ми роду,
Козацьких далеких часів,
За працю, свободу, за щастя народу,
Тобі, Україно, наш спів.
Приспів:    Як квіти у гаю барвисті та пишні,
Ми всі – українська сім'я,
Ми будем творити, учитись,
Бо світить нам вільна зоря.
Бо прадіди наші свободу любили,
Вели у майбутнє синів,
І нам, їх нащадкам, вони заповіли,
Вкраїну любити як дім.
Приспів.
Хай сонце нам сяє ясне в високості,
І землю плекає святу,
“Козацькому роду нема переводу”,
Я в серці ту клятву ношу.
Приспів.

МОЛИТВИ

І. Боже великий
Боже Великий, Творче всесвіту,
На нашу рідну землю поглянь,
Ми були вірні Твому завіту,
Вислухай нині наших благань:
Люд у кайданах, край у руїні.
Навіть молитися ворог не дасть,
Боже Великий, дай Україні
Силу і славу, волю і власть.

2. Боже, вислухай благання
Боже, вислухай благання,
Нищить недоля наш край,
В єдності сила народу,
Боже, нам єдність подай.
Боже, здійми з нас кайдани,
Не дай загинути в ярмі,
Волю зішли Україні,
Щастя і долю їй дай.

Клятва-присяга

українського козацтва на вірність Україні

Приймаючи  клятву-присягу українського козацтва, перед Богом нашим Всевишнім, перед Українським народом, ім'ям  моїх матері і батька, всім мені найсвятішим і найдорожчим, святою землею нашою українською.
КЛЯНУСЬ, що готовий віддати і життя, захищаючи свободу нашого народу українського, його споконвічні порядки, традиції та звичаї, самостійну Україну!
КЛЯНУСЬ все своє життя щиро дбати про духовний і матеріальний добробут, моральне і фізичне здоров'я Українського народу, українську мову і культуру, високу українську духовність, звичаї та традиції Українською козацтва, виховувати своїх нащадків у дусі українського козацького лицарства, бути всім справді українським козакам побратимом!
КЛЯНУСЬ як зіницю ока берегти і плекати єдність Українського козацтва як одного з найвагоміших гарантів єдності українського суспільства і всього українською світу. Рішуче боротися проти щонайменших спроб і розколу Українського козацтва.
ПРИСЯГАЮ, що буду стояти на смерть за, державністъ, свободу і незалежність України, недоторканість її кордонів і її територіальну цілісність, до останнього подиху життя і останньої краплини крові служити Україні, поставити на службу Україні всі свої сутнісні духовні і фізичні сили, розум, емоції і волю. А якщо порушу цю клятву, то нехай свята українська земля не прийме моє тіло і буду я проклятий моїм родом і українським народом, і хай покарають мене Бог і мої побратими Українські козаки.
Україна або смерть!
Слава Всевишньому! Навіки слава Богу нашому!
Слава. Україні! І слава її героям!
Слава Українському козацтву!
Слава! Слава! Слава!


                      Орієнтовні практичні заходи для молодих козаків

1. КОЗАЦЬКІ ЗАБАВИ
(конкурс-змагання для учнів 10 класу)
Мета: виховувати повагу та інтерес учнівської молоді до  народних звичаїв, традицій, ігор, сприяти вихованню почуття патріотизму, осмисленню себе, своєї особистості як частки великого українського народу, гартуванню молоді фізично й морально.
Місце проведення: актовий зал.
ХІД СВЯТА
Ведучий (кошовий)
Добрий день вам, люди добрі,
Щиро просимо!
Раді вас у нас вітати,
Щастя та добра бажати!
Ведуча (Меланка, його жінка)
Сьогодні свято, конкурс нині,
Сьогодні все козацтво тут.
І в цьому залі радість лине,
Козацькі ігри всіх нас ждуть.

Ведучий
Ми козацького роду діти,
Ми любимо сонце і квіти!
І сонце нам шле свій привіт.
Ми козацького роду діти,
Землі українській цвіт.
Ведуча
Хай, добрі люди, вам щастя буде,
Хай буде воля на все роздолля,
А до того ще й літ пребагато
На добро і згоду!
Хай не буде переводу козацькому роду!
Ведуча (до кошового). Пора розпочинати перекличку наших козаків.
Кошовий. Старшим братчикам підготуватися до козацького переклику! Козацьку перекличку розпочати.
(Команди по черзі виходять на сцену з привітанням.)
Ведуча. Перш, ніж розпочати наші змагання, ми повинні обрати отамана та його помічників, які повинні оцінювати спритність, кмітливість, уміння наших козаків.
(Оголошується склад журі.)
(Звучить музика, журі готується оголосити підсумок конкурсу-привітання.)
Ведучий. Слово надається отаману (головному члену журі) для оголошення оцінок конкурсу-привітання.
Конкурс 1 «Збирання врожаю»
Ведуча. Буде той голодний, хто жнивами холодочка шукає.
Ведучий. Не той урожай, що на полі, а той що в коморі.
Ведуча. Усе теє пригодиться, що на полі коріниться.
Ведучий. В конкурсі беруть участь по 5 козаків кожної команди. Перед кожною командою лежать «овочі», а на іншому кінці – мішки. За сигналом кожний козак переносить по одному «овочу» в мішок, а останній з мішком повертається «додому». Перемагає та команда, яка показала найкращий час.
Ведуча. Слово надається журі.
Конкурс 2 «Розвідники”
Ведучий. Наступний конкурс «Розвідники». Всі ви знаєте, що козаки були сильними, кмітливими й хитрими в розвідці. Вони вдавалися до різних витівок. Зараз ми подивимось, які наші козаки – нащадки славних пращурів українського козацтва.
Ведуча. Запрошуються по одному козаку для участі в конкурсі «Козак йде в розвідку». Кожен козак перевдягається в одяг козака-розвідника з готовністю до дій. Хто швидше та цікавіше це зробить – той перемагає.
(Готується командами заздалегідь таємно від команд-суперниць.)
(Після конкурсу звучить музика, а журі в цей час готується оголосити підсумки конкурсу.)
Ведуча. Слово надається журі.
Конкурс 3 «Найспритніший козак»
Ведучий. Прийшла пора перевірити спритність наших козаків. В цьому конкурсі беруть участь по 5 козаків. За сигналом кожен козак підбігає до цвяха, б'є по ньому молотком (1 раз) та передає молоток іншому. Перемагає той, у кого кращий час.
Ведуча. Слово надається журі.
Конкурс 4 «Силачі»
Ведучий. А тепер перевіримо силу наших козаків. Є силачі в командах? Для участі в конкурсі запрошуються «силачі». Завдання полягає в тому, щоб підняти гирю (16 кг) найбільшу кількість разів двома руками по черзі, не торкаючись підлоги.
Ведуча. Слово журі.
Конкурс 5 «Втеча з полону»
Ведучий. Все траплялось у житті. Бувало, що козаки потрапляли в полон.
Ведуча. Чи зможуть наші козаки втекти з полону? В конкурсі беруть участь по одному козаку кожної команди. Їм зв'язують руки й ноги, саджають на стільці. За сигналом вони повинні найскоріше дібратися до свого куреня (втекти з полону).
Конкурс 6 «Влучний постріл»
Ведучий. Так, з полону ви втекли, а чи вмієте ви влучно стріляти? Беруть участь по 3 козаки кожної команди. Кожен із них виконує по 3 «постріли» (кидки малого м'яча в ціль).
Ведуча. Для підведення підсумків двох конкурсів слово надається журі.
Конкурс 7 «Козацька вікторина»
Ведучий. Настав час перевірити вашу ерудицію. На сцену запрошуються по 5 козаків та відповідають на мої запитання. Час для роздуму - 20 секунд.
Конкурс 8 «Разом до перемоги»
Ведучий. Зараз ми проведемо змагання з перетягування канату.Склад команди – 7 козаків . Спочатку проведемо жеребкування. Змагання  проводять під музику в залі. (Журі визначає переможців.)
Конкурс 9 «Кобзарі»
Ведуча
Українська пісня вишита словами,
Висушена вітром у краї чужім.
Українська пісня – ти пройшла шляхами
До мого серця і живеш у нім.
Українська пісня – чарівна, весела,
А Ти такою будеш через, сотні літ.
Ведучий. Ми всі знаємо, як козаки полюбляли співати то веселі, то сумні, то жартівливі пісні. Великою повагою у них користувались кобзарі.
Запрошуються по 5 козаків кожної команди. Вони по черзі виконують українські пісні. Перемагає та команда, яка знає більше пісень і краще їх виконує.
(Дозволяється застосування музичних інструментів, також молитва допомога дівчат з класу. В конкурсі можлива участь класного керівника та інших педагогів школи за їх згодою.)
Ведуча. Слово надається журі для підведення підсумків двох конкурсів.
Конкурс 10 «Найспритніший за обідом»
Ведучий. Наші козаки добре працюють. В роботі вони гарні, а чи добрий апетит у них?
Ведуча. Яка найсмачніша страва була у козаків?
Ведучий. Підкажу: їдять її з ранку та ввечері. Такі гарненькі, смачненькі, великі й маленькі! Правильно – це вареники!
Ведуча. Запрошуємо до конкурсу по одному козаку спробувати вареники. Перед ними ставлять макітри з варениками. Перемагає той козак, який найшвидше впорається виделкою з варениками.
Конкурс 11 «Козацькі таланти»
Ведучий. Козаки не тільки уміли воювати, а й вміли відпочивати. Отже, перевіримо таланти козаків. Команди по черзі представляють свій конкурсний номер української народної творчості.
Ведуча. Конкурсна програма закінчилась. Слово надається журі для підведення підсумків та визначення переможців. Оголошуються результати змагань.
(Поки журі готується оголосити підсумки, звучить музика.)
Ведучий. Сяяли на сонці шаблі запорожців,
Як вони на конях гнали ворогів,
Козацькому роду нема переводу.
Лине його слава з далечі віків.
Ведуча.    Скільки б не співали, а кінчати час.
Кращі побажання ви прийміть від нас.
До нових зустрічей!
Щастя і здоров'я зичим вам усім!
(Проводиться нагородження учасників свята грамотами та подарунками.)



2. УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА БОРОТЬБА

«БОЙОВИЙ ГОПАК»

(для учнів 10-11 класів та студентів)
Бойовий гопак – це вид української національної боротьби, бойове мистецтво запорізьких козаків-характерників, яке трансформувалося в український народний танець. Першим дослідником бойового гопака є В. Пилат (В. Пилат. Бойовий гопак. – Львів: Галицька Січ, 1994. – 288 с.), який розкодував рухи танцю. За його твердженням, у цій боротьбі виділяються два головних компоненти: основи фізичної і психічної підготовки козаків до особистого захисту і ураження супротивника. На практиці вони реалізуються в гармонійному поєднанні з моральним і військово-патріотичним вихованням, істотно доповнюючи один одного.
Прикладний характер цього бойового мистецтва полягав в оволодінні засобами і способами ведення двобою.
До арсеналу техніки входили такі елементи:
- стойки, пересування;
- приземлення;
- способи ураження супротивника;
- прийоми захисту тощо.
Стойки в бойовому гопаку поділяються на дві групи.
До першої належать ритуальні стойки, які виконуються перед початком двобою для привітання. Стародавні описи свідчать, що козацьке привітання виконувалося таким чином: учасник двобою, дивлячись прямо перед собою, підносив долоню лівої руки до грудей, одночасно нахиляючись уперед. Цим ритуалом він вшановував супротивника, виявляючи свої благородні наміри. До цієї групи належить положення «тризуб». Його приймають, під час різних ритуальних обрядів у системі внутрішнього вдосконалення людини, зокрема під час молитви або медитації. Це положення дає змогу краще сконцентрувати свою увагу, зосередитися на меті діяльності тощо. Його виконують зі схрещеними ногами або зі зведеними ступнями.
До другої групи належать бойові стойки гопака. Вони характеризуються багатством виразності поз і різняться між собою взаєморозташуванням рук і ніг. Наприклад, під час стойки «свічка» ступні з'єднані, руки внизу плечі випрямлені; під час стойки «шерега» носки розведені в сторони. Ці стойки використовують переважно перед початком виконання вправ або двобою. Раменна основна, раменна розкоса, раменна скоса – ці стойки характеризуються розставленими паралельно на ширину плечей ногами і відрізняються одна від одної лише положенням носків ніг. У всіх цих стойках проекція центру маси тіла не виходить за межі площі опори і вони симетричні.
Наступальні бойові стойки характеризуються підняттям рук до рівня підборіддя, а проекція центру маси є несиметричною. У цих стойках значно зміщений центр маси і залежно від того, на яку ногу він зміщений, уперед чи назад, вони поділяються на наступальні (вой, щит) та захисні (мур, вежа). До цих видів також належать: симетрична стойка – вершник, з опорою на одну ногу – журавель і стойка – ведмідь з піднятими догори руками і зігнутими в колінах ногами. Остання забезпечує дуже стійку рівновагу і своєчасне виконання бойових дій. Усі стойки є природними й ефективними з точки зору раціональності. Більшість їх тією чи іншою мірою копіює рухи і пози птахів, звірів, окремих видів діяльності людей. Це є характерною ознакою того, що боротьба гопак вдосконалювалася впродовж багатьох століть на підставі спостережень людей за живою природою та її вивчення. Підтвердженням цього є різноманітні специфічні позиції, яких набирав козак, захищаючись від удару супротивника і виконуючи власні дії. Це, зокрема, павук, жабка, собачка, які є вигідними для наступних ударів ногами.
Головними засобами пересування під час двобою в гопаку є бойові кроки, біг, стрибки, повзунці. Серед кроків виділяють основний, тропотянку, м'який, галоп, ковзний, аркан, задній, прибій, схресний, чесанку, дубони, стукалочку, тропітку та ін. Назви підкреслюють їх тактично-бойову спрямованість. Наприклад, крок чесанка застосовується з метою відволікання уваги супротивника специфічними рухами ніг. Крок дубони (від дієслова дубонити – зчиняти шум притупуванням ніг) використовується теж з метою відволікання уваги супротивника від основних намірів і збити його з пантелику. Крім того, слід зауважити, що перелічені бойові кроки гопака виконують у різних напрямках залежно від ситуації» поєдинку: вперед, назустріч супротивнику з метою зближення, назад від супротивника, в сторони, на місці або з незначним переміщенням тощо.
3 бойового бігу виділяють доріжку, вихилясанку, дрібушку, біг з підстрибуванням, галоп. Маючи в своїй основі безопорну фазу, вони цим відрізняються від бойових кроків. Біг здебільшого має таку саму тактично-бойову спрямованість, як і кроки. Володіючи різноманітними комбінаціями пересувань, можна відволікати супротивника або вводити його в оману щодо своїх намірів, вибирати слушний момент для виконання дії. З цією ж метою використовуються й інші варіанти бігу: припадання, каблук, доріжки плетена і «на носок» та ін. Основне призначення вихилясанок полягає в тому, щоб, пересуваючись, імітувати удаваний напрямок власних дій, ускладнюючи сприйняття супротивником своїх задумів. Спосіб галоп застосовується переважно з метою уникнення удару Пересування в просторі за допомогою стрибків використовується з метою зближення із супротивником, ухиляння від його ударів або наступальних дій.
Важливим моментом техніки бойового гопака є приземлення після удару супротивника і виконання власного удару в стрибку Володіючи ними, можна результативно виконувати подальші наступальні дії. Приземлюються на спину, груди, бік, ноги, використовують необмежену кількість їх варіантів. Наприклад, приземлення на спину виконують по-різному: з опорою на одну або обидві руки чи на спину (руки вгорі) з подальшим поштовхом і швидким, блискавичним вставанням. Щоб ці приземлення виконувати швидко й уміло, треба розвивати вестибулярний апарат, пластичність, гнучкість, швидкість та інші якості.
Розглядаючи способи ураження супротивника, слід відзначити, що вони поділяються на удари частинами тіла (руками, тулубом, головою, ногами) і предметами (палицею, бунчуком, описом, шаблею). У свою чергу удари однією або обома руками поділяються на удари долонею, передпліччям, ліктем, плечем, які виконують прямо, знизу, збоку і зверху. Вони спрямовуються в голову, тулуб і ноги супротивника. Були відомі такі способи ураження супротивника частинами долоні: крижень, ляпас, злич, сікач, чикольник„ гупан, тумак, зап'ясток, дріль, штрик тощо.
Ці та інші способи дають змогу максимально використовувати такі переваги людини, як довжину рук та ударні площини долонь, щоб не підпустити супротивника надто близько.
Основою бойового гопака є способи ураження супротивника ногами. Вони диференціюються залежно від частини ноги, якою наноситься удар: ступнею, гомілкою, коліном, стегном однієї або обох ніг. Ці прийоми застосовують на місці або стрибком у повітрі. До них належать:
- повзунці – спосіб ведення боротьби ногами проти нижньої частини тіла; копняки і тинки – способи ураження середньої і верхньої частин тіла, які завдаються ударами ніг стрибком у повітрі;
- розніжка – удар стрибком обома ногами в сторони; щупак – удар стрибком обома ногами вперед;
- пістоль – удар однією ногою стрибком у сторону;
- чорт – удар стрибком з поворотом тіла на 360°;
-  коза – удар стрибком в оберті тощо.
Складовою частиною техніки бойового гопака є способи захисту від ударів супротивника. У запорізьких козаків навчання техніки бойового мистецтва було поставлено так, що кожна наступально-атакуюча дія супротивника мала альтернативу, тобто ефективний захист. Виходячи з цього під час вивчення будь-якої атакуючої дії одночасно акцентують увагу на техніці захисту від неї. Це – способи ухиляння від ударів, затуляння та відбивання їх. Способи ухиляння від ударів у свою чергу поділяються на відходи, відскоки, присідання. Удосконалюючи їх, головну увагу звертають на вміння розгадувати і випереджувати дії супротивника, щоб кваліфіковано провести наступально-атакуючий прийом.
Як бачимо, такий вид бойового мистецтва запорізьких козаків, як гопак, мав досить розвинуту систему дій, основу яких становили відмінні фізична технічна і психічна підготовленість. Важливими критеріями ефективності виконання прийомів вважаються їх швидкісно-силові характеристики й біомеханічна раціональність. Більшість прийомів тією чи іншою мірою запозичена з живої природи, життя і діяльності людей. Це означає, що бойовий гопак як школа всебічної підготовки козаків до захисту Батьківщини викристалізовувався впродовж  багатьох століть на підставі спостережень, вивчення живої природи і довкілля.

3. «КОЗАЦЬКОМУ РОДУ – НЕМА ПЕРЕВОДУ!»
(сценарій позаурочного заходу для учнів 10 класу)
Мета: відродження традицій українського козацтва в навчально-виховному процесі сучасної національної, школи.
Місце проведення: спортивний зал.
Підготовчі заходи: зал прикрашений українською символікою, народними прислів'ями та приказками. Звучать українські народні пісні. Учасники одягнені в українське вбрання. Присутні почесні гості.
Інвентар: м’ячі-медболи, малі гімнастичні обручі, стійки висотою 1,5 м, гімнастичні лави, міцна довга жердина, призи чи сувеніри.
ХІД ЗАХОДУ
1-й ведучий. Наша школа продовжує відродження традицій козацького тілогартування, а також активно вивчає національну культуру українського народу – пісні, прислів'я, приказки, а головне – це народні ігри та козацькі забави на уроках фізичної культури та в позаурочний час.
Фізична культура – фундаментальна складова національної культури, бо вона вимагає дотримуватись здорового способу життя й дає людям, здоров'я та творчі сили. А це конче важливо для гармонійного розвитку незалежної України.
Вітаючись між собою, ми кажемо: «3доров!» чи «Здоровенькі були», що має глибоке коріння в українській культурі. З давніх часів люди помітили важливу роль фізичних якостей в житті та побуті людини, розвивати які можливо було під час занять фізичними вправами, народними танцями та рухливими іграми.
2-й ведучий. Фізичні вправи, ігри та розваги наші пращури –українські  козаки – пов’язували, як правило, з полюванням, ловлею звірів, рибалкою. Їх дії та ігри імітують стрільбу злуку метання каміння в ціль і на дальність, накидання аркана на дикого коня, метання списа у ведмедя, поєдинок з биком.
Ці вікові надбання нашого народу в фізичному вихованні не втрачають значення й сьогодні. Сила й витривалість стійкість і спритність народ високо цінить і в наші дні.
Відомо, козак – це лицар, мужній громадянин, який добре знає свою історію, своє коріння. Тому, щоб не втрачати ці традиції, сьогодні ми проводимо змагання серед учнів-козаків нашої школи – майбутніх захисників нашої держави.
3-й ведучий (один з учасників змагань)
Сьогодні свято, в школі радість,
Сьогодні все козацтво тут.
І в цьому залі радість лине,
Цікаві ігри всіх нас ждуть.
4-й ведучий (один з учасників змагань)
Сьогодні ми прийшли сюди,
Щоб провести змагання.
Відомо: це не кулаки,
А у весіллі й дружній грі!
1-й ведучий. Отже як, всі готові? Розпочинаємо наші змагання. Першим нашим конкурсом буде гра «За кавунами».
Команди шикуються в колону по одному й кожний тримає в руках «кавуна» (медбол). За командою ведучого перші учасники кожної команди присідають і йдуть у повному присіді до середини «городу» (майданчика), а після середини – біжать до кінця «городу». Той, хто прибіг першим, залишає «кавуна» собі, а той хто прибіг другим (третім тощо) повертає «кавуна» ведучому. Виграє та команда, яка зібрала більше «кавунів».
2-й ведучий. Наступним нашим конкурсом буде гра «Злови коня». Команди шикуються в колону по одному і кожний тримає в руках «аркан» (маленький гімнастичний обруч). Попереду команд на відстані 5–8 метрів стоять «дикі коні» (стійки висотою 1,5 метри). За командою судді хлопці по черзі накидають «аркани» на «коней». Перемагає та команда, яка більше накинула «арканів» й «зловила коней».
1-й ведучий. Третім конкурсом буде гра «Бійка па мосту». Учасники кожної команди по одному виходять для «бою на міст» (перевернута гімнастична лава, навколо неї на підлозі гімнастичні мати). Учасники намагаються виштовхнути супротивника з «мосту». Перемагає та команда, в якій більше переможців.
2-й ведучий. Наступний конкурс має назву «Допоможи товаришу». Учасники кожної команди по двоє, один підтримує другого за тулуб, виходять для «бою на міст» та намагаються виштовхнути супротивників з «мосту». Перемагає та команда, в якій більше переможців.
1-й ведучий. Починаємо п’ятий конкурс «Богатирська естафета». Учасники по команді судді переносять «скарб» – гирю вагою 16 кг, тримаючи її двома руками, на визначену відстань та передаючи її один одному. Пересуваються естафетним бігом, рухаючись після передачі в протилежному напрямку. Перемагає команда, що витратила менше часу.
1-й ведучий. Шостий конкурс – гра «Таран». Команди розташовуються двома колонами обличчям один до одного та тримають у руках «таран» (довгу міцну жердину). За командою судді вони штовхають «таран», намагаючись виштовхнути противника до відзначеного місця.
2-й ведучий. Останнім конкурсом наших змагань буде старовинна козацька гра «Слон». Після жеребкування одна команда імітує «слона» (учасники команди стоять, нахилившись один за одним, «прибравши голову» та міцно тримаючи попереднього), друга команда «вершники» по одному з розбігу настрибують на «слона»: Завдання «слона» – витримати усіх «вершників» та провезти їх на встановлену відстань, команда «слона» перемогла. Якщо «слон» витримав та провіз на встановлену відстань «вершників». Якщо «слон» не виконав свого завдання, він залишається знову на своєму місці. Потім команди міняються ролями.
(Під час змагань в залі звучать козацькі та українські народні пісні.)
1-й ведучий. Підведемо підсумки проведених змагань. Почесні гості нагороджують переможців. Команда-переможець отримує святковий торт.
2-й ведучий. Шановні друзі! Ми прощаємося з вами. Нашим побажанням буде таке:
Хай на радість вам щастить
Кожен день і кожну мить.
Хай щастить вам у дорозі
І на рідному порозі!
Ну а як вам Цього мало
Хай щастить вам «де попало»!
До побачення, успіхів вам, вашій родині та близьким, наснаги і щасливої долі разом з нашою ненькою – Україною!

4. РЕКОМЕНДОВАНА ПРОГРАМА СПЕЦКУРСУ ДЛЯ ЮНАКІВ
«ПРИКЛАДНА ФІЗИЧНА ПІДГОТОВКА»
(варіативна складова навчального плану програми «Захист Вітчизни» для учнів 11 класу)
1 . Пояснювальна записка
Загальна мета та завдання
Виховання лицаря – патріота, захисника Вітчизни – складний  процес різнобічного вишколу, спрямований на досягнення учнями вершин  духовної та фізичної досконалості. Воно неможливе без усвідомлення учнями славетних набутків української народної педагогіки та військового вишколу.
Техніка бойового гопака – це сукупність фахових дій та професійних якостей, потрібних воїну – захиснику  нашої держави для успішного ведення боротьби. Отримавши навики та уміння, передбачені програмою, учень буде спроможний розв'язувати поставлені перед ним завдання мистецького, технічного, тактичного і стратегічного характеру.
Бойовий гопак має величезну кількість технічних елементів, які різняться за руховим завданням змін тіла у просторі й забезпечують здійснення поставленої мети.
За цільовим призначенням технічні елементи бойового гопака розподіляються на техніку нападу й техніку захисту; остання містить в собі техніку кроків і техніку взаємодії. Оволодіння технікою кроків передбачає вивчення стійок, позицій та допоміжних способів пересування.
Техніка взаємодії складається із стусанів, копняків, присядок, повзунців, підсікань, затул, перепон і відбивань руками та ногами. Вона поділяється відносно положення тіла стоячи, у напівприсядці, у глибокій присядці, у стрибку, лежачи.
Програма спецкурсу «Прикладна фізично-патріотична підготовка» створена з метою виховання старшокласників на військово-козацьких традиціях у процесі підготовки до захисту Вітчизни і є засобом реалізації відповідної концепції, розробленої автором.
Метою програми є патріотичне виховання та створення психолого-педагогічних умов для мотивації фізичного та духовного самовдосконалення старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів, внутрішнього прийняття ними знань і умінь захисника Вітчизни як особистісних цінностей.
Основними завданнями курсу є:
- формування індивідуальної психологічної та фізичної готовності учнів до захисту Вітчизни;
- військово-патріотичне виховання молоді;
- військово-лицарська підготовка;
- вивчення та оволодіння технікою українських бойових мистецтв та козацької боротьби бойовий гопак.
Реалізація програми спецкурсу повинна забезпечити:
- навчання та військово-лицарське національно-патріотичне виховання молоді, спрямоване на зміцнення її особистої фізичної загартованості на основі традицій українського козацтва;
- розвивалъний характер і прикладну спрямованість військово-патріотичного навчання і виховання;
- сприяти відродженню духовних, культурних, організаційних та історичних традицій українського народу у процесі підготовки до захисту Вітчизни.
Учень повинен знати:
- основні якості, притаманні захиснику Вітчизни;
- основи українських бойових мистецтв;
- основні елементи техніки української козацької боротьби бойовий гопак;
- особливості українських військово-козацьких традицій;
- шляхи утвердження військово-патріотичних цінностей українського козацтва.


Учень повинен уміти:
- мати натренованість у виконанні основних елементів козацької боротьби бойовий гопак;
- якісно виконувати нормативи з прикладної фізичної підготовки;
- сформувати та розвивати власну психологічну та практичну готовність до впровадження військово-козацьких традицій у особистому житті;
- підвищувати власну фізичну загартованість до захисту Вітчизни;
- відстоювати цінності українського козацтва як особистісні та суспільно значущі;
- захищати інтереси України та постійно забезпечувати її національну безпеку на всіх рівнях.
ІІ. Навчальна програма спецкурсу «Прикладна фізично-патріотична підготовка»

№ з/п
Тематика
Розподіл навчальних годин
Загальна кількість годин
10-й кл.
Навчально-практичні заняття у військовій частині
11-й кл.

1
Основи бойових мистецтв і захисту. Українська козацька боротьба “Бойовий гопак”
20
10
-
10
2
Прикладна фізична підготовка
14
7
-
7
Разом
34
17
-
17
ІІІ. Зміст навчання
Тема 1. Основи бойових мистецтв і захисту. Українська козацька боротьба «Бойовий гопак» (20 год.)
Заняття 1. Практичне (1 год.). Лицарсько-патріотична підготовка та духовність – основа  козацьких бойових мистецтв та особистісний орієнтир старшокласника для самовдосконалення у процесі підготовки до захисту Вітчизни. Військово-козацькі традиції. Зміст спецкурсу. Основні розділи програми. Кодекс честі захисника Вітчизни. Українська козацька боротьба «Бойовий гопак». Обов'язки та правила поведінки учнів. Заходи безпеки на заняттях. Основи надання першої допомоги.
Заняття 2. Практичне (1 год.). Історія розвитку бойового мистецтва України. Етимологія слова «гопак». Знайомство з технікою бойового Гопака (показове заняття).
Заняття З. Практичне (1год.). Основи козацьких бойових мистецтв та захисту. Стійки «Свічка», «Шерега», «Раменна основна», «Кут», «Бой», «Щит», «Хрест», «Спас», «Журавель».
Заняття 4. Практичне (1 год.). Основи козацьких бойових мистецтв та захисту. Позиції «Жабка», «Собачка», «Павучок».
Заняття 5. Практичне (1 год.). Основи козацьких бойових мистецтв та захисту Бойові кроки «Розкрок», «Присувний», «Схресний», «Доріжка», «Галоп», «Стрибунець», «Напад», «Косар».
Заняття 6. Практичне (1 год.). Основи козацьких бойових мистецтв та захисту. Техніка нападу. Стрибки «Наплиги», «Відплиги», «Човники».
Заняття 7. Практичне (1 год.). Основи козацьких бойових мистецтв та захисту. Стусани «Тузень», «Джиган», «Тичок», «Духан», «Вохрик», «Стрімляк», «Гупан».
Заняття 8. Практичне (1 год.). Основи козацьких бойових мистецтв та захисту. Поєднання стусанів. Подвійні стусани. Потрійні стусани. Повторні стусани.
Заняття 9. Практичне (1 год.). Основи козацьких бойових мистецтва захисту. Копняки. Копняк прямий штовхаючий. Тинок зовнішній. Тинок внутрішній. Копняк «Лошак». Копняк «Вихор».
Заняття 10. Практичне (І год.). Основи козацьких бойових мистецтв та захисту. Поєднання копняків. Повторний копняк. Подвійні копняки. Потрійні копняки.
Заняття 11. Практичне (1 год.). Основи козацьких бойових мистецтв та захисту. Поєднання стусанів із копняками. Поєднання копняків і стусанів із кроками.
Заняття 12. Практичне (1год.). Основи козацьких бойових мистецтв та захисту. Присядки «відсіч», «Збуй», «Гайдук». Пересування у присядках, Пластунський крок «Кулик». Пластунський крок прискореного пересування «Квап».
Заняття 13. Практичне (1 год.). Основи козацьких бойових мистецтв та захисту. Повзунці «Чіпка», «Серп», «Павучок», «Стрижок», «Веретено», «Собачка», «Шпон», «Рогач», «Коло».
Заняття 14. Практичне (1 год.). Основи козацьких бойових мистецтв та захисту. Підсікання «Коса», «Млин», «Дзиґа».
Заняття 15. Практичне (1 год.). Основи козацьких бойових мистецтв та захисту. Копняки у стрибку «Голубець», «Зміна», «Щупак», «Чорт», «Блоха», «Яструб», «Коза». Поєднання копняків у стрибку із підсіканнями та повзунцями.
Заняття 16. Практичне (1 год.). Основи козацьких бойових мистецтв та захисту. Затули «Пуга», «Черес», «Крес», «Завушник». Перепони «Кряж», «Їжак», «Лелека», «Чорногуз».
Заняття 17. Практичне (1 год.). Основи козацьких бойових мистецтв та захисту. Відбивання «Руб», «Стин», «Зріз», «Шунь», «Вій». Зачепи «Зашморг», «Папка», «Зазуб», «Силька». Поєднання захисних та нападаючих рухів.
Заняття 18- 19. Практичні (2 год.). Комплексне контрольне заняття. Змагання з козацької боротьби «Бойовий гопак».
Заняття 20. Практичне (1 год.). Заповіді захисника Вітчизни щодо вивчення та удосконалення мистецтва козацької боротьби «Бойовий гопак».

Тема 2. Прикладна фізична підготовка (14 год.)
Заняття 1. Практичне (1 год.). Нормативи з прикладної фізичної підготовки. Особливості індивідуальної прикладної фізичної підготовки. Заходи безпеки.
Заняття 2. Практичне (1 год.). Тренування у виконанні нормативів. Підтягування.
Заняття 3. Практичне (1 год.). Тренування у виконанні нормативів. Підйом переворотом.
Заняття 4. Практичне (1 год.). Тренування у виконанні нормативів. Підйом силою.
Заняття 5. Практичне (1 год.). Тренування у виконанні нормативів. Згинання та розгинання рук в упорі.
Заняття 6. Практичне (1 год.). Тренування у виконанні нормативів. Комплексна силова вправа.
Заняття 7. Практичне (1 год.). Тренування у виконанні нормативів. Біг 100 м.
Заняття 8. Практичне (1 год.). Тренування у виконанні нормативів. Крос 3 км.
Заняття 9. Практичне (1 год.). Тренування у виконанні нормативів. Метання навчальної гранати (Ф-1) на дальність.
Заняття 10. Практичне (1 год.). Тренування у виконанні нормативів. Метання навчальної гранати (Ф-1) на влучність.
Заняття 11. Практичне (1 год.). Тренування у виконанні нормативів. Плавання 100 м вільним стилем.
Заняття 12. Практичне (1 год.). Тренування у виконанні нормативів. Пірнання у довжину.
Заняття 13. Практичне (1 год.). Комплексне контрольне заняття з виконання нормативів прикладної фізичної підготовки. Плавання 50 м в обмундируванні.
Заняття 14. Практичне (1 год.). Підсумкове заняття.
Настанови захиснику Вітчизни щодо вивчення та удосконалення мистецтва козацької боротьби «Бойовий гопак»: будьте відповідальні, правдиві, дисципліновані, послідовні, діяльні. Любіть волю. Не обмовляйте. Єднайтеся.
Висновок. Упровадження програми може стати підсумковим етапом виконання п. 45, 46, 48, р. 6 Національної програми відродження та розвитку українського козацтва на 2002-2005 роки, схваленої Указом Президента України від 15.11.2001 р. № 1092/2 001, а також основою системи прикладного фізичного вдосконалення учнів у процесі підготовки до захисту Вітчизни та організації національного виховання учнівської молоді з особистісно орієнтованим підходом до нього, побудованій на фундаменті державотворення і реалізації концепції виховання старшокласників на військово-козацьких традиціях як справжніх факторів консолідації суспільства та виховання лицаря-патріота, захисника Вітчизни.

Лицарсько-патріотичні настанови учням щодо вивчення та удосконалення мистецтва козацької боротьби «Бойовий гопак»
Гопаківці, усіма фібрами свого єства усвідомте, на який шлях ви стали. Ви – лицарі Світла, Правди, Добра й Любові і тому зобов'язані бути відповідальними за свої слова і дії, бути послідовними, чесними, правдивими; благородними й відважними, дисциплінованими й точними; славними й жертовними.
1. Будьте відповідальними! Відповідальність – ознака гідності. Ти став на шлях лицаря й тому повинен відповідати за свої слова і дії. Сказав - зроби! Не можеш зробити – не говори! Пообіцяв – виконуй обіцянку Міра твоєї честі вимірюється узгодженістю між словом  і дією. Відповідальність перед родиною, народом і Батьківщиною – це природна відповідальність. Відповідальність перед зайдами й ворогами – це зрада рідного, вона неприродна. Відповідальність перед учителями і Школою бойового гопака є шляхетною і благородною. Відповідальність у боротьбі за утвердження Української держави в світі є священною. Рівень відповідальності між учнями й учителями окреслює якість і швидкість росту до вершин досконалості.
2. Будьте послідовними. Послідовність – це узгодженість між мріями і діями. Послідовність – це наполегливість, стійкість, непохитність, незламність, принциповість, неухильне прямування до поставленої мети. Послідовність – це поважність, статечність, гідність, значимість і благородство твоєї вдачі. У послідовних людей мислення стабільне, дії передбачені, почуття отримані. Послідовність – це вірність переконанням і відданість у здійсненні та досягненні мети. Послідовність – це вміння у найважчих умовах зберегти свою гідність. Чим більше в Школі бойового гопака буде послідовних, тим могутнішою буде школа. Послідовні живуть за гаслом: «Почав і справу – доведи до кінця». Почав вивчати бойовий гопак – вивчай добре, поступово планомірно, і твоя праця возвеличить тебе. Вивчаючи бойовий гопак, полюби його, знайди в ньому красу а в своєму вчителі побач Пророка і Творця. наполегливе прагнення стати досконалим стане твоєю свідомою й підсвідомою звичкою. Живи так, щоб з кожним днем ти ставав кращим; так, щоби тобі завтра хотілося бути ще кращим. Шлях до гармонії духу розуму й тіла лежить через послідовну постійну працю над розвитком трьох факторів сили.  Зборюй у собі лінь. Знай: найбільша перемога – це перемога над собою, над своїми недоліками. Пам'ятай! переможцям належить світ, тому почни перемогу над собою. Гопаківці, хай послідовність як основа гідності і щастя стане кредом вашого життя.
3. Будьте чесними. Чесність – це любов до власної гідності. Чесна людина, з любові до своєї гідності ставиться чесно до своїх обов'язків, обіцянок,  вчинків, почуттів. Людина, що зрадила чесність, зрадила сама себе. Чесність – це навик  доброго виховання в родині і самовиховання на шляху до великої мети. Гопаківці, будьте чесними: зі своїми вчителями і побратимами. Хай чеснота  ваша віддасться вам гідним поступком і здобутками. Бережіть свою честь! Честі без віри в чесне життя не буває. Честь дається людині тільки один раз. Честь дорожча за життя, бо життя без честі - рабство.
4. Будьте правдивими. Правда – це добро, а неправда – зло. Ти став на шлях Лицаря правди, будь чистим у помислах, май на устах гідні слова, знай, кому яку правду можна говорити. Є правда мудра і дурна. Мудра правда і є корисна і сильна, тому що вона знає, хто вартий її почути, а хто – ні. Правду треба говорити рідним, учителям і побратимам, а ховати від зайд, чужинців і ворогів, бо не всі вони правдолюбці, швидше переслідують свою користь! Мудра правда стоїть на варті гідності твоєї родини, роду народу побратимів, учителів Школи і Батьківщини. Мудра правда стоїть на чатах слави і волі Української Держави. Гопаківці, будьте правдиві між собою. Ніколи не брешіть. У своєму середовищі говоріть правду й тільки правду Поза межами Школи бойового гопака правду говоріть тільки тому хто гідний її чути. Бережіть себе від дурної правди. Дурна правда гола й безборонна і допомагає людині стільки, скільки мотузка на шиї повішеного. Запам'ятайте: «Справедливість каже - люди не рівні». Злодія із жертвою не порівняєш, гречкосія із козаком і свинопаса із лицарем теж. Є. правда лицаря і правда яничара, тож вчіться і моліться, аби мудрість освітлила ваш розум. Хай ваша правда буде доброю. Хай ваші праведні дії возвеличують Україну і знеславлюють її ворогів.
5. Будьте відважними! Відвага - це крила волі і мети. Відвага – це слава і героїзм. Сила волі робить людей відважними, бо дає їм потугу і натхнення зборювати в собі страхи й лякливість. Відвага – це ознака щасливої душі і долі.  відважні живуть гідно. Відважні з гордістю зборюють. А небезпеку і в перемозі черпають наснагу до наступних звитяг Плекайте в собі відвагу. Навчіться зайдам ставити відважні запитання: «А може досить грабувати України», «Чи не задовго ви загостювались?». Знайте, ваша Відвага в боротьбі за утвердження Української Держави, сяє благородністю й героїзмом. Хто має хотіння відважно боротися за свій народ, той має приємне життя і славне майбуття. Гопаківці, Україна потребує відважних. Станьте гідними лицарями своєї Батьківщини.
6. Будьте дисциплінованими. Дисципліна – мати порядку, ладу злагоди. Життя вартісне тоді, коли воно впорядковане. Лад є там, де є вміння самого  себе дисциплінувати. Злагода є там де відповідальність, точність, дієвість, тактовність упорядковані внутрішнім хотінням розвивати й возвеличувати справу на шлях якої ти став. Злагода є там, де єдине розуміння мети, дії, волі, відваги і жертовність. Знайте, сильна дисципліна між усіма структурними ланками Школи бойового гопака є запорукою прогресу і зростання її потужності. Могутня школа - могутні й ви. Дисципліна свідомо й легко впроваджується там, де є бажання стати надлюдиною.
7. Будьте точними! Точність - запорука успіху Гідна людина є точною. Точність у навчанні, у проведенні заходів Школи, у виконанні наказів і вчасному поданні звітів про виконання наказів сприяють прискоренню розбудови Школи Бойового гопака. Точність – ввічливість королів, тож будьте гідними лицарями.
8. Будьте жертовними. Жертовність – це самопосвята; це апогей відповідального ставлення до взятих на себе зобов'язань; це самозреченість в ім’я досягнення поставленої мети; це поступальний, послідовний рух до вершин досконалості; відданість і чесність, відважність і самодисципліна на шляху здійснення мрій; це свідоме зречення від шкідливих звичок і почувань, в ім'я служіння Батьківщині; це свідома відмова (за потреби) від благ і вигод в ім'я ведення Священної Борні за торжество Світла, Правди, Добра й Любові. Жертовне служіння – запорука успіху й перемог.
9. Будьте діяльними. Світ без дії не був би світом. Життя без дії не було б життям. Людина без дії не стане лицарем. Сила є там, де бажання бути сильним підкріплене дією. Натхненна праця над собою народить у тобі три потужні фактори сили: духовну,розумову, тілесну. Дія – це прогрес, бездіяльність - це регрес. Щастя є тоді, коли ти робиш усе, щоби бути щасливим. Правда є там, де є боротьба за утвердження правди, Воля є там, де є боротьба за волю, там, де є жертовна праця на збереження волі. Українська школа Бойового гопака стане могутньою тоді, коли ти будеш діями своїми робити її могутньою.
10. Будьте багатими. Багатство – це влада; це воля. Будьте багаті духом, розумом, силою тіла. Зберіть усі скарби й усе золото світу Станьте володарями буття і цим ви прославите Україну Багатство – це сила і щастя, але знайте міру любові до багатства. Коли ваша любов до багатства перевершить любов до родини, роди народу і нашої Батьківщини, то тоді ви станете рабом багатства, маловартісною людиною.
11. Навчіться тамувати страх! Страх – це природне явище. Є рабський страх і благородний страх. Раби боязкі, бо мають «заячу душу», вони всього бояться й тому живуть за принципами: «моя хата скраю – нічого не знаю», «як би чого не вийшло», «що скажуть сусіди?». Раби люблять возвеличувати силу своїх панів. Схильні до самозалякування. Раби не мають ні гордості, ні честі. Раби бояться довершувати добрі справи, навіть виборювати собі волю. Боягузи – це потенційні раби, вони не мають відваги захистити себе, свою дружину й дітей, родину не говорячи про більше. Боягузи прославляють тих, що їх гноблять. Не мають відваги відстояти свої переконання. Боягуз – це потенційний зрадник, бо не маючи сили збороти свій страх, він славить того, кого боїться. Є благородний страх. Він змушує людину переборювати тваринний страх; він мобілізує людину до захисту і відсікання небезпек. Плекайте в собі вміння переборювати страх. Знайте, зборюючи страх, ви покращуєте властивості свого єства, стаєте відважними й гордими. Чого варте життя без честі? Чим жити в рабстві – краще смерть. Відважні не бояться смерті, і тому їх називають героями. Тож опануйте свій страх і станьте героями свого народу.
12. Любіть волю! Де немає волі, там неволя. Виборюйте волю. Творіть волю. Воля – це Божа благодать, вона творить – неволя руйнує. Сила волі творить людину З доброї волі народжуються добрі душевні якості. Тож є натхненно. Виборюйте собі місце під сонцем. З любов'ю до волі знищуйте ворогів свого народу. Очищуйте Батьківщину від зайшлих лиходіїв.
13. Знищуйте у собі заздрощі. Вдосконалюйтеся, багатійте, утверджуйтеся в житті і постійно прагніть бути кращими. Заздрістю ще ніхто себе не ощасливив і не збагатив. Щастя здобувається дією, нещастя – заздрістю. Тож будьте гордими.
14. Не обмовляйте! Обмова – зброя боягуза. Ви – лицарі. Слабкі й немічні люди, що мають малий розум, здебільшого мають великі претензії до життя. Обділені розумом і мудрістю, вони користуються покидьками мудрості: обмовленнями, наклепами та інтригами. Лицарі мудрі, тому що мають мудрий шлях життя. Їм не треба обмовляти людину, щоби здобути її честь. Сила лицаря не потребує збочень мудрості. Гордість не дозволить вдатися до ницості. Обмовники бояться людей сильних і мудрих і тому поза очі їх обмовляють. Наклепи нікчемним приносять ілюзію успіху і створюють враження перемоги, але цей успіх ,оманливий, небезпечний, тимчасовий і дуже часто приносить їм страждання. Карайте наклепників і обмовників, бо вони того варті, бо через них наше життя перетворюється на пекло.
15. Єднайтеся! Єдність твориться глибокою вірою й розумінням Духу єдиної родини. Єдність – це рівень вашої моральності. Єдності ніхто нікому не дає, вона здобувається наполегливою працею. Утверджується у спільних діях на шляху до вершин досконалості. Творіть велику гопаківську родину. Устійнюйте єдиний дух гопаківської родини. Знайте, ворог сильний не чисельністю, а згуртованістю. В єдності – сила. В єдності незборимість і потуга до майбутніх перемог Хай ваша любов сприяє побратимському єднанню.
КОЗАЦЬКИЙ ЗАСПІВ
(конкурс строю, пісні для учнів 11 класу)
Мета: збереження і пропаганда історичної та культурної спадщини українського народу, його героїчних традицій, визначених у народних піснях і  сприяння формуванню в учнів високої  патріотичної свідомості і національної гідності.
Місце проведення: майдан навчального закладу, пристосований виконання завдань конкурсу.
У школах України впродовж багатьох років з успіхом  проходили конкурси пісні, примовки, строю. Діти залюбки готувалися до цих свят. Їх вабить, насамперед, відчуття згуртованості колективу. Такі заходи сприяють пробудженню національної, самосвідомості, любові до рідної країни та її історії.
Сподіваємося, що такі традиційні в минулому свята-конкурси допоможуть педагогам відродити їх на засадах козацької педагогіки, що сповідує у вихованні пріоритет духовності, гуманізму, людської гідності, вільнолюбства та незалежності.
Сприяти розвитку патріотизму та згуртованості учнів навколо української національної ідеї в процесі сучасного державотворення. Керівники команд повинні досконало оволодіти україномовною термінологією, вжити заходів та навчитись голосно та правильно подавати команди під час проведення конкурсу. Отаманів слід навчити чітко виголошувати девіз, примовку, виконувати пісню. Мають бути проведені попередні до конкурсу тренування під керівництвом фахівців.
ПРОГРАМА КОНКУРСУ
Члени журі почергово викликають команди. Визначений оргкомітетом спеціально підготовлений керівник конкурсу доповідає голові журі про готовність учнів взяти участь у конкурсі, потім конкурсанти за жеребом виконують стройові пісні та промовки.
Отаман 1 конкурсного класу. Братство імені Марусі Чурай!
Учні
Як Маруся Чурай
Україну любити,
Прославляти наш край
І народу служити!
Отаман класу. Примовку починай!
Ведучий. Поетеса Чураївна!
Усі
Вічно з нами! Вічно з нами!
І співає Україна
Її славними піснями...


Ведучий. В пісні тій –
Усі
Звитяга й воля,
І надія, і краса,
І стражденна наша доля,
І будучини яса!
Ведучий
Крок чіткіше відбивай,
«За світ встали...» починай!
(Учні співають пісню «За світ встали козаченьки», яку приписують Марусі Чурай.)
Отаман 2-го конкурсного класу. Братство імені Устима Кармелюка!
Усі
Хлопці, не зівайте,
Ви на мене, Кармалюка,
Всю надію майте!
Отаман. Примовку починай!
Ведучий. Кармелюк – герой народу!
Усі
Він боровся за свободу
Бідних сміло захищав,
Від панів обороняв.
Ведучий. Чесний, мужній, сильний, добрий!
Усі
Завжди чуйний і хоробрий,
І дорослий і малюк,
Буде, мовби Кармалюк!
Ведучий
Пісню дзвінко починай,
Нашу славу спогадай!
(Братчики співають українську народну пісню «Ой у полі верба».)
Отаман 3-го конкурсного класу. Братство імені Петра Сагайдачного!
Усі
Гетьман Сагайдачний –
Слава Батьківщини.
Кожен в братстві вдячний
Лицарю Вкраїни!
Отаман. Примовку починай!
Ведучий. Про гетьмана слава лине –
Усі
Чорне море він скорив,
Для козацтва України
Все, що міг, те і зробив.
Ведучий. Під Хотином честь зберіг!
Усі
Армію турецьку зміг
Розгромити і прогнати,
А його «козацька мати»
Завше гострою була,
В бій за волю всіх вела.
Ведучий. Гетьман славний Сагайдачний!
Всі. Тобі кожен учень вдячний!
Ведучий
Взяти пісню не забудь
Ту, в якій женці все жнуть!
(Учні співають козацьку пісню «Ой на горі та й женці жнуть».)
Отаман 4-го конкурсного класу. Братство імені Богдана Хмельницького!
Усі
Слава навіки буде з тобою,
Вольності отче, Богдане-Герою! (Г. Сковорода)
Отаман. Примовку починай!
Ведучий. Нашу землю ти прославив!
Усі
Перемогами гучними...
Для Вкраїнської держави
Гуртував козацькі сили.
Ведучий. Щоб не втратить булави!
Усі. Розум мав у голові.
Ведучий. Помилки складного часу
Усі
Не візьмем в державу нашу!
Ми Богдана не забудем,
Його слава з нами буде!
Ведучий. Про звитяжців-козаків!
Всі. Хай луна сьогодні спів!
(Учні співають пісню М. Хомчика на слова В. Крищенка «Запорізька славна Січ».)
Отаман 5-го конкурсного класу. Братство імені Павла Полуботка!
Усі
Хто рідну землю палко любить,
Хто зна історію України,
Той Полуботка скарб відчує
І воскресить ім'я орлине!
Отаман. Примовку починай!
Ведучий. України патріот!

Усі
Гетьман Полуботок.
І про волю, про народ
Всі його турботи.
Ведучий
Він морально переміг
Петра-лицеміра...
Усі
Зрозуміти він зумів,
Що царя сокира
Хоче знищити козацтво,
Знищити України,
Залишити від лицарства
Лиш одну руїну.
Ведучий
Але чесність запалка
І любов, і сила
Усі
Все зуміли козаки,
В тому їхня сила!
Ведучий. Полуботок – славний воїн!
Усі. Слова доброго достоїн!
Отаман
Про звитяжця пам'ятай,
Нашу пісню починай!
(Учні співають пісню Олександра Жилінського на слова Олексія Кононенка «Пісенька джури».)
Отаман 6-го конкурсного класу. Братство імені Петра Калнишевського!
Усі
Наш легендарний Калнишевський
Це до свободи вічний рух.
Всі братчики леліють в серці
Його безсмертний вічний дух!
Отаман. Примовку починай! 
Ведучий
Його царі закатували
На проклятущих Соловках.
Усі
Аби про Січ позабували, 
Про волю сонячні права.
Ведучий. Та кошового пам’ятаєм!

Усі
Козацька кров і в нас тече...
Вкраїні рідній присягаєм,
Яку ми любим гаряче!
Ведучий
Безсмертя наше відчуваєм,
Про це і пісню ми співаєм!
(Учні співають стрілецьку пісню «Ой у лузі червона калина».)
Отаман 7-го конкурсного класу Братство імені Івана Богуна!
Усі
Круточола наша доля,
Як вода вона тече. 2
Козаку найперше – воля,
Козаку найперше – честь.
(В. Крищенко)
Отаман. Примовку починай!
Ведучий. Ми – нащадки Богуна,
Усі
Козака-сміливця.
Мужності усі сповна
Будем в нього вчиться!
Ведучий. Де Богун – там
Усі. Безмежна слава! Слава! Слава!
Ведучий. Ми - народ!
Усі
І ми – держава!
До Вкраїни, і до волі
Справжню вірність збережем,
В боротьбі за кращу долю
Всі за прадідом підем!
Отаман
Пісню гарну для душі
Починаємо усі!
(Учні співають пісню В. Толовирі на слова І. Бердника «Україно моя».)
Отаман 8-го конкурсного класу Братство імені Максима Кривоноса!
Усі. Слава про Максима не вмре, не поляже!
Отаман. Примовку починай!
Ведучий
Кривоноса славне ймення
Носить кожен залюбки.
Усі
Підроста козацьке плем’я,
Наче молоді дубки!
Ведучий. Кривоноса заповіти!
Усі
Хочемо усі здійснити,
Захистить Вкраїну-неньки
Послужити їй гарненько!
Про героя-козака
Пам'ять вічна і палка!
Отаман
Братчики, не підведіть,
Нашу пісню заведіть!
(Учні співають пісню стрільців «Ой там на горі Січ іде».)
Отаман 9-го конкурсноного класу  Братство імені Тараса Шевченка!
Усі. Борітеся – поборете!
Отаман. Примовку починай!
Ведучий. Ми – нащадки Кобзаря!
Усі
Волі світить нам зоря
І безсмертне його слово,
Полум'яна веселкове!
Ведучий. Спали довго рабським сном!
Усі
Нині спать не можна!
І сміливим козаком
Хоче стати кожний!
Ведучий. Ми народжені для волі!
Усі
В рідній хаті, ріднім полі
Не чужі вже будем,
Славу знов здобудем!
Ведучий. Надиха на подвиг нас!
Усі. Вічний Прометей-Тарас!
Отаман
Пісню починай!
Україну прославляй!
(Учні співають пісню «Отамане, батьку наш».)
Отаман 10-го конкурсного класу. Братство імені Марка Кропивницького!
Усі
Марко Лукич – великий син народу
Боровсь за правду і свободу!
Отаман. Примовку починай!
Ведучий. Кропивницького життя!

Усі
В доброму служінні,
Всі прекрасні почуття
Віддані Вкраїні.
Ведучий
Він – актор і композитор,
Режисер і репетитор,
Усі
Драматург і публіцист,
І співець, і фольклорист;
Ведучий. Кропивницький – наш козак!
Усі
До свободи клич,
Жити хочемо ми так,
Як Марко Лукич!
Отаман
Гарну пісню починай
Про козачку й рідний край!
(Учні співають пісню М. Збарацького на слова Н. Талковської «Я козачка  твоя».)
Отаман 11- го конкурсного класу Братство імені Миколи Лисенка!
Усі. Наша дума, наша пісня не вмре, не загине!
Отаман. Примовку починай!
Ведучий. Україна наша мила
Усі
Композитора зродила,
Що прославивсь навіки,
Як і наші козаки!
Ведучий. Музикою він служив,
Усі. Честю завше дорожив.
Ведучий. Про козацтво він писав,
Усі. Нас на добре надихав!
Ведучий. Лисенкові заповіти -
Усі
Це музичні твори!
Ну а ми, козацькі діти,
Зло все переборем,
Бо хоч ми і малюки,
Та в майбутнім – козаки!
Отаман
Пісне, сонячно лунай,
Гей, солісте, починай!
(Учні співають українську народну пісню «Розпрягайте, хлопці, коні».)
Отаман 12-го конкурсного класу. Братство імені Лесі Українки!
Усі. Вставай, хто живий, в кого думка повстала!
Отаман. Примовку – починай!
Ведучий
Дух Лесі Українки не згасає,
В серцях у нас ясним вогнем палає!
Усі
Вона навчає сподіватись,
На власні сили покладатись!
Ведучий. У серці мала те, що не вмирає,
Усі. Кожен з козачат про все це знає,
Ведучий. А не згаса лише любов,
Усі
Любов до України.
Готові всі ми знов і знову
Служити Батьківщині!
Отаман
Пісню учнів-козачат
Прошу дружно розпочать!
(Учні співають  пісню Д.  Комілевської «Ми роду козацького діти».)
Заключний етап. Після виступу команд журі (за п'ятибальною чи іншою системою) оцінює:
1. Дії отамана класу.
2. Зовнішній вигляд учнів.
3. Виконання команд.
4. Проголошення примовки.
5. Виконання пісні.
6. Рух строєм.
Під час оголошення переможцям подяки, вручення козацьких грамот та цінних подарунків учні відповідають: “Слава народу України!”

6. «А МИ ТУЮ КОЗАЦЬКУЮ СЛАВУ ЗБЕРЕЖЕМО»
(Історичний вечір для учнів 10–11 класів)
Вечір відбувається в актовій залі. В центрі сцени – портрет Т.Г.Шевченка. Під портретом надпис: «А ми тую козацькую славу збережемо». І лівому порталі сцени схематичне зображення частини картини (за Бокланом) зображенням Дніпровських порогів. На правому – плакат із надписом: «Ось вона, Січ ось те гніздо, звідки виліюютъ горді і дужі орди. Ось звідки розвивається воля козацтво на всю Україну».
М. Гоголь, «Тарас Бульба»
На сцені розміщені стільці для учасників змагання (від кожної групи по 8-хлопців (курені). В залі – стіл для журі, до складу якого запрошені старшокурсники члени історичного клубу, ради музею, батьки, представники адміністрації навчального закладу.
Перед початком вечора звучать українські народні та козацькі пісні.
Линуть позивні вечора. На сцені з’являється ведучий свята.
Ведучий. Вітаю шановне товариство на нашому вечорі. Ми зібралися в цьому залі, щоб здійснити незвичайну подорож у минуле через Дніпровські пороги на Січ. І запитуєте, чому саме на Січ? А тому що:
За шляхами, за дорогами,
За Дніпровськими дорогами,
За лісами, за високими,
Наші прадіди жили.
Мали Січ козацьку спільну,
Цінували волю вільну,
І Вкраїну свою рідну
Як зіницю берегли.
Ми, нащадки тих славних лицарів, мусимо знати наше минуле. А хлопці мають готуватися, за прикладом козаків, до служби у війську. І хоча країна наша мирна, та вони ж ми повинні вміти в разі потреби захистити свою землю, як це робили козаки.
Здається, про все ми подбали, всіх запросили. То ж почнемо.
- Стривайте, стривайте! – лунає голос із-за сцени. На сцену виходить гарний козак.
Козак Мамай: А про мене, козака Мамая, забули. Така незвичайна подорож і б мене? Не годиться, юначе.
Ведучий. Вибачте, козаче Мамай. А де ви взялися?
Козак Мамай: А я ніде і не дівався, не звідки не брався. Я там, де добра справа, доблесть і слава та гарна забава.
Ведучий. То ж вирушаймо разом на `Січ. Я буду звати вас батьком, а ви мене, козацьким звичаєм, синком.
Козак Мамай: А де ж наші лицарі, синку?
Ведучий. Чекають нашої команди.
Козак Мамай: Нумо, козаки, покажіться! А ви, друзі, подивіться, за який курінь вболівати ви прийшли на наше свято.
Звучить козацький марш. На сцену виходять учасники змагання. Глядачі зустрічають їх дружніми оплесками.
Ведучий. Чи знаєте, козаки, на що йдете?
Козаки (разом): Знаємо!
Козак Мамай: А чи знаєте, що можете загинути, тобто вибути із гри?
Козаки (учні): Знаємо!
Ведучий. Нагадую умови конкурсу-подорожі. Вам доведеться пройти через 14 випробувань, пропливти через 9 порогів та кілька заборів.
Козак Мамай: Дніпрові пороги й забори виступали в Дніпро до 1932 року, тобто до спорудження Дніпровської гідроелектростанції, і затоплено їх між Дніпропетровському і Запоріжжям на відстань 90 км. Дніпрове дно усіяне тут підводними і надводними скелями, каміннями. Якщо каміння і скелі перетинають частину течії, вони називаються заборами, якщо всю ріку - порогами. Порогів усього 9, а заборів понад 30. А в давні часи пороги були страшною перешкодою на шляху того, хто плив по Дніпру на Січ. Вважалося, що справжнім козаком може зватися лише той, хто пройшов хоч раз у житті через пороги.
То ж для початку мені б не зашкодило знати, з ким ми вирушаємо в цю нелегку мандрівку.
Ведучий. Прийняття до коша – то ваше перше випробування. Потрібно буде щось про себе розповісти чи показати, що вмієте. Бувало таке, що козака не приймали у кош. Про це свідчить така козацька дума:
Ой, щоб тебе покарали на три педалі:
Перша педаля – щоб під тобою добрий кінь пристав,
Друга педаля – щоб ти козаків не догнав,
Третя педаля – щоб тебе козаки невзлюбили 
І в курінь не пустили.
Козак Мамай. А як приймали козака до себе, то обов'язково давали смішне прізвисько. От я знавав у давні часи козака Сторча-Папку, Не-Ридай, Мене-Мати Часника, Козу, Бика, Гопака, Стріляй-Вабу, Кабана, Бабака, Барака і Півня. Та кого тільки я не зустрічав на своєму довгому віку, а вік мій уже, мабуть, років із 400. Та часу не гаймо, козаки, починаймо.
(Команди-курені по черзі встають і представляються. Представлення можна включати обігрування костюма в якому виступає ясурінь, коротеньку віршовану та прозову розповідь про ім’я, яке носить курінь).
Приклади:
Курінний отаман ... групи (голосно):
Курінь імені Устима Кармалюка!
Ведучий команди: Кармалюк – герой народу,
Усі:   Він боровся за свободу,
Бідних сміло захищав,
Від панів обороняв.
Ведучий. Чесний, мужній, сильний, добрий,
Усі:   Завжди чуйний і хоробрий,
І дорослий, і малюк,
Буде мовби Кармалюк!
Курінний отаман ... групи (голосно):
Курінь імені Петра Калнишевського!
Ведучий команди: Наш Легендарний Калнишевський –
Усі:   Це до свободи вічний рух.
Всі учні лілеять в серці
Його безсмертний вічний дух.
Ведучий. Ми кошового пам’ятаєм,
Усі:   Козацька кров і в нас тече...
Вкраїні рідній присягаєм,
Яку ми любим гаряче!
Курінний отаман... групи (голосно):
Курінь імені Івана Богуна!
Ведучий команди: Ми – нащадки Богуна!
Усі:   Козака-сміливця.
Мужності усі сповна
Будем в нього вчиться!
Ведучий. Де Богун – там
Усі: Слава! Слава!
Ведучий. Ми народ!
Усі:   І ми держава!
До Вкраїни і до волі
Справжню вірність збережем.
В боротьбі за крану долю
Всі за прадідом підем!
Курінний атаман... групи (голосно):
Курінь імені Максима Кривоноса!
Ведучий команди:     Кривоноса славне ймення
Носить кожен залюбки.
Усі:   Підроста козацьке плем'я,
Наче молоді дубки.
Ведучий. Кривоноса заповіти
Усі:   Хочемо усі здійснити,
Захистить Вкраїну-неньку,
Послужити їй гарненько!
Ведучий. Про героя-козака
Усі: Пам'ять вічна і палка!
Ведучий. Тепер присутні в залі визначились, за який курінь вони вболіватимуть, поки наші козаки лаштують човна до подорожі, я представляю журі.
(Ведучий називає членів экурі та почесних гостей вечора.)
Музична пауза.
Ведучий. Ми вже в дорозі. пройшли річку Тагарку, Що впадає в Дніпро. (Показує на карті-схемі.)

Немає кращої дороги –
Дніпро й роздолля степове...
Виходьте, хлопці! Вже пороги.
І човен далі не пливе.
А не пливе тому, що ми підійшли до першого порога, який називається «Козацький» і тому проведемо конкурс, який називається «Штурм фортеці козаків».
(Далі ведучий проводить конкурс «Штурм фортеці козаків». )
Суть конкурсу: на підлозі крейдою намальована схема фортеці козаків. У ній знаходиться «захисник» – це хлопчик від одного з куренів, у якого на голові паперовий ковпак. Учень з другого куреня нападає – за допомогою «зброї» – палички, на кінці якої прив’язане паперове кільце, намагається впіймати «захисника» не переступаючи кордону фортеці, той ухиляється від «нападника» різними рухами голови і тіла. Фортеця вважається взятою, коли «нападник» накине кільце на ковпачок «захисника». Курені по черзі «штурмують» козака. Час вимірюється звучанням музика (це весела рухлива українська музика). 
Козак Мамай: А тепер ми відійшли до порога, якій називається «Сурський». Тут нас чекає випробування на вміння так званої козацької регули та бойового мистецтва. А чи знаєте ви, як називається бойове мистецтво козаків?
Учні (разом): Знаємо, батьку – «Гопак».
Козак Мамай: Так покажіть, на що ви здатні.
А) звучить «Гопак». Курені по черзі танцюють з використанням різних танцювальних колін, тобто елементів бою: «повзунці», «голубці», «тинки», «пістоль», «розніжка», «шулик» тощо.
Б) якщо учасники не можуть показати «Гопака», можна провести конкурс на кращого оповідача – протягом двох хвилин один із учнів куреня розповідає якусь історію з життя козаків. Теми розповідей можуть бути такими:
- Іван Сірко – славний кошовий.
- Перемоги Богдана Хмельницького.
- Останній кошовий Петро Калнишевський.
- Мужній полковник Іван Богун.
- Богун Ружинський – гетьман родом із Волині.
- Поле Берестецької битви та ін.
Ведучий. Наша небезпечна подорож триває. Ми підходимо до порога «Лоханський». (Показує на карті-схемі.) Саме в цьому місці наші козаки повинні показати свої знання морської справи. Передусім козаки мають швидко написати назви морів, які вони знають.«А також відповісти на запитання: чому козацькі кораблі-чайки не тонуть навіть з пробоїною. Поки наші козаки працюють, я попрошу Мамая розповісти нам про козацьку флоту.
Козак Мамай. Козацька фльота, бо саме так вона називалася, виникла десь у ХVІ ст. Кораблі називалися «чайками». Це судно 20 метрів завдовжки і 3–4 метри завширшки вміщало 20–30 гребців, 50–60 козаків і 5–6 гармат. справжнім козаком вважався той хто не тільки через пороги плавав, а й був у морських походах.
А тепер запитання для болільників:
1.За допомогою чого кримські татари не пускали козацькі чайки до моря  (Відповідь: В 1510р. Кримський хан наказав перетягнути через Дніпро ланцюг.)
2.У яких найбільших битвах брала участь українська флота?
3.(Відповідь: Кафа (1614 р), Царгород (1615 р), Царгород ( 1620 р.) та ін.)
4.Чому не тонули чайки? (Відповідь: Тому; що човен був обв’язаний суцільним валиком, сплетеним з очерету.)
Козак Мамай. Козаки були гарними стрільцями. От я знав колись козака, якого прозивали Стріляй-Око. Так, він міг влучити в око птаха, який літав у небі. А як уміють стріляти наші козаки, ми зараз побачимо. (Асистенти виносять стрічку, на якій висять різнокольорові кульки. Від кожного куреня один учасник одержує по 3 кульки (пластилінові кульки з цвяшками в середині). Завдання полягає в тому, щоб із визначеної відстані збити З кульки.) Лунає весела музика, козаки стріляють по черзі.
Ведучий. Залишилась позаду «Стрільча» забора, а попереду вода дзвінко проривається через гостре каміння і лунає та пісня перемагаючої води голосно голосно. За те і прозвали цей поріг «Звонецький». (Показує на карті-схемі.) На цьому етапі наші козаки повинні показати своє вміння співати. На Січі була спеціальна школа, де вчили й співати, й грати. Обов’язковим був гарний спів. Тепер записано понад 200 козацьких пісень. Отже, співають шановні козаки.
Курені по черзі виконують куплети і приспів козацької пісні за власним вибором.
Козак Мамай. Я думаю, що глядачів не здивувало те, що в нашій подорожі на Січ не беруть участі дівчата. Жінкам суворо заборонялося жити на Січі. існувала навіть смертна кара для тих козаків, які приводити жінок. Отже, козаки все робили самі. Скажімо, варили їсти. Наше наступне випробування проходить на березі річки біля забора «Тягинка». Умови конкурсу такі: кожен курінь одержує паперовий стаканчик із сумішшю різних круп. Завдання полягає в тому, щоб за певний час знайти в ньому 1 пшонин. А поки хлопці шукають пшоно, я розповім, як ми з козаками на Січі кашонами перевіряли новоприбулих. Накажемо такому новачку: «Дивись же, щоб каша не була ні сіра, ні перекипіла. А ми підемо косити. Як буде каша готова, виходь на такий-то курган та й клич нас». А самі заліземо в очерет та й лежимо. От зварить хлопець кашу виходить на курган і починає кликати. А ми лежимо й не обзиваємось. Кличе він кличе, а тоді в сльози: «От заніс мене чорт до тих козаків. Краще було б вдома сидіти. Вислухають усе те козаки, а потім вийдуть, дадуть тому молодцеві коня, грошей, та відпустять: «Не наш ти, хлопче». А буває такий, що зварить кашу, вийде кликати покличе раз-другий. А ми мовчимо. Тоді він: «Ну так дідько з вами. Мовчіть, Я і сам кашу можу з'їсти». Тоді козаки виходять і кажуть: «Оце наш! Приймаємо!» Поки ми говорили, наші хлопці зерно відшукали і готові подорожувати далі.
Ведучий. А далі найбільший і найнебезпечніший поріг, який називається «Ненаситець», або ще «Дід», «Пекло». Скільки козаків тут загинуло! А для вас це буде завершенням першого туру змагання. Після конкурсу на цьому порозі далі підуть тільки 2 курені, які вийдуть у фінал. Отже, наші курені отримують тексти з помилками. Це лист запорожців турецькому султанові. В тексті є чимало помилок. Козаки повинні показати свою грамотність. Це нелегко. Поки козаки працюють, журі підбиватимуть підсумки І туру змагання, а ми послухаємо виступи гостей нашого вечора.
Музична пауза.
Лист запорожців турецькому султану (із книги М. Слабошпицького ((3 голосу наш Кліо»):
Ти – шайтан турецький, проклятого чорта брат і товариш і самого Люцифер секретар!
Який ти в чорта лицар! Чорт викидає, а твоє військо пожирає. Не будеш ти, гаво, синів християнських під собою мати, твого війська ми не боїмося, землею і водою будемо битися з тобою.
Вавилонський ти кухар, Македонський колесник, Єрусалимський броварник, Олександрійський козолуп, Великого і малого Єгипту свинар, Вірменська свиня, татарський сагайдак, кам’янецький кат, подолянський злодіюка, самого гаспида внук і всього світу і підсвіту блазень, а нашого Бога дурень, свиняча морда, різницька собака, нехрещений лоб, хай би взяв тебе чорт. Отак тобі козаки відказали, плюгавче!
Число не знаєм, бо календаря не маєм, місяць на небі, год у книзі, а день такий у нас, як у вас, поцілуй зате ось куди нас! Кошовий отаман Іван Сірко зо всім кошем козацьким.
Козак Мамай. Отже, далі змагання продовжують курені.
Перед вами «Воронова» забора (Показує на карті-схемі.) Я пропоную вам зайнятися найулюбеснішою справою козаків-рибалок. А скільки риби було в Дніпрі! А вода яка була чиста! Ваше завдання – ось на цій рибі (асистенти подають картонну яскраво розфарбовану рибу) треба написати назви прісноводних риб.
Музична пауза.
Ведучий. Більше як 30 км у нас за плечима. А попереду поріг «Вовніг». (Показує його на карті-схемі.) Тут козаки часто приставали до берега, відпочивали, лагодили свій одяг. Отже, ми теж влаштуємо невеликий привал, а хлопці покажуть, як вправно вони можуть пришити ґудзики до сорочки. Хто скоріше? (Виходять по одному хлопцю, від куреня.)
Конкурс пришивання ґудзика.
Козак Мамай: А тепер ми прибули до порога «Будило». Тут стояло таке ревисько води! Козаки жартома говорили, що можна й мертвого розбудити. А ми з хлопцями перевіримо домашнє завдання. Наші козаки показали, що вони вміють співати, танцювати, стріляти і навіть щити. А тепер настала черга для козацьких побрехеньок. Хто не знає, що козаки вміли жартувати, а іноді й прибріхувати для жарту. Наші курені мають домашні заготовки.
(Учасники конкурсу розповідають придумані небилиці, побрехеньки, гуморески.)
Музична пауза.
Ведучий. Козаки були неабиякі мисливці. Вони «читали» сліди звірів, добре розумілися на лікарських травах. Перевіримо, що наші хлопці знають про лісові дива, степових звірів та ін. Виконавши це завдання, ми обійдемо острів «Таволтанський».
Учні одержують малюнки із завданням: з якого дерева листя, якого звіра слід та ін.
Козак Мамай. Увага! Увага! За конкурсом нашої подорожі поріг «Лишній». Але, я думаю, не буде зайвим ще один цікавий конкурс.
Тримайте, хлопці, два малюнки із зображенням козака і якнайшвидше знайдіть 10 розбіжностей.
Музична пауза.
Ведучий. З великими труднощами ми подолали 70 миль. І ось перед нами останній поріг. Він називається «Вільний», бо за ним нас чекають воля водяного простору, гладеньке плесо Дніпра і острів Хортиця. Уявіть собі, що на Хортиці вас зустрічає гетьман.
Ваше завдання: прослухавши уривок із вірша або пісні, відгадати, хто зустрічає вас
Бо такого ще не було в товаристві отамана,
Ще ніхто не бив славне яничара й бусурмана,
І ніхто не вів так мудро товариство в чистім полі.
Так братів ніхто не вивів із турецької неволі.
Ти хоробрий, правий, чесний, всі обіцянки тримаєш.
Помагать сусідам в Хотин ти до бою поспішаєш.
Для могутності народу дбаєш ти і про освіту.
І на школи ти даруєш більшу частку заповіту.
(Відповідь: Сагайдачний, слова з народної пісні).
Славне військо Запорізьке
Ти, наш лицарів, зібрав,
На острові на Хортиці в
Січ преславну збудував.
Перший ти вказав козацтву,
Як топтать до слави шлях,
Йти за моря, гори, ріки,
Не сидіти на степах.
І сконав ти в Царгороді
Під руками ворогів,
Але віри і народу
Ти зректися не хотів.
(Відповідь: Байда. Слова з народної пісні.)
Козак Мамай: Наша подорож закінчилася. Ось вона, Січ – гніздо нашої історії нашої слави і нашої пам'яті.
Ведучий. Наша пам'ять про славне минуле українського війська повинна підкріплюватися добрими справами. Ми йдемо тією ж дорогою, якою йшли наші пращури. Ми, як і козаки, маємо лишити по собі добрий слід!
(Звучить козацький марш. На сцену виходять усі учасники конкурсу. Журі підбиває підсумки. Всі отримують подарунки, грамоти. Переможці одержують медалі).

7. КОЗАЦЬКІ РОЗВАГИ
(молодіжні козацькі спортивні ігри для учнів 10–11 класів)
Мета: формування готовності учнів до захисту Вітчизни у процесі їх фізичної та допризовної підготовки, які засновані на військово-козацьких традиціях українського народу.
Програма спортивних змагань:
1. Визволення з полону козацької чайки.
2. Подолання зруйнованого містка.
3. Метальники гранат.
4. Метання довбні.
5. Боротьба руками.
6. Вершники.
7. Втеча козака з неволі.
8. Плавці.
9. Піднімання діжки на кількість разів.
10. Перевезення козацького вантажу возом.
11. Доставка діжок з порохом до гармат.
12. Козацька естафета.

ХІД ЗМАГАННЯ
1. Визволення з полону козацької чайки. Місце та інвентар: майдан, обладнана линва. Беруть участь 8–10 козаків від кожного гурта. Змагання проводяться згідно з правилами змагань з перетягування канату перемагає той гурт козаків, який перетягне середину линви за одну з бокових ліній. Перетягування линви проводиться з 3-х спроб.
2. Подолання зруйнованого містка. Місце та інвентар: майдан, 20 металевих діжок. Козаків ділять на два однакові гурти, які стоять лінією старту Проти них на майдані ставлять 10 діжок; на відстані 60 см у одна від одної в кожному ряду діжки вкопують на 25–30 см, щоб не хитались. За сигналом отамана змагань кожен козак перестрибує якнайскоріше з діжки на діжку, намагаючись не впасти з діжки. Гра закінчується, коли всі по черзі візьмуть в ній участь та останній учень в команді зістрибне з останньої діжки. Переможців визначають за найменшим часом.
Правило (зауваження). Той козак, який не попаде на діжку й торкнеться землі, штрафується однією секундою. Змагання між куренями проводяться за олімпійською системою.
3. Метання гранат. Місце та інвентар: два мішки, набиті соломою, 10 «гранат» з піском вагою 700 г. На відстані 1,5 м від землі підвішуються два мішки, набиті соломою, на відстані 15 м. Козаки, які стоять в колоні першими, за сигналом судді (отамана) кидають торбочки з піском у мішки, набиті соломою. За кожне влучення у мішок гурту козаків нараховується одне очко. Місця зараховуються за найбільшою кількістю очок.
4. Метання довбні. Керівник змагань повинен вжити відповідні заходи щодо забезпечення життєдіяльності учасників змагань. Необхідно мати на змаганнях інструктора-рятівника, здатного у разі потреби надати необхідну допомогу. Місце та інвентар: майдан, довбня вагою 1,5–2 пуди (гиря 24 або 32 кг). На майдані креслять лінію, від якої козаки виконують метання довбні. Довбню можна метати будь-яким способом, як з місця, так із розбігу.
Правила: кожному учаснику змагань надається 3 спроби, при заступі за лінію спроба не зараховується. Перемагає той козак, який показав кращий результат з 3 спроб. Змагання особисто-командні.
5. Боротьба руками на діжках. Місце та інвентар: майдан, столи, придатні для змагань. Команди змагаються за правилами змагань з армреслінгу після жеребкування за олімпійською системою. Перемагає команда, у якій найбільша кількість переможців. Після закінчення командних змагань – особистісні. Переможець визначається за результатами 3 спроб.
6. Вершники. Місце та інвентар: майдан, 2 колоди висотою 50 см, 2 мішки наполовину набиті сіном. В змаганнях беруть участь два козаки. Кожен козак сідає зверху на колоду, держачи в руках мішок із сіном. За сигналом головного отамана козаки ударами мішка з сіном один по одному намагаються вивести свого суперника з рівноваги і збити його з колоди. Перемагає той козак, який залишається на колоді більшу кількість разів. Кожен учасник виконує по 5 спроб за чергою. Починаючий визначається жеребкуванням.
7. Втеча козака з неволі. По 3 представника команд із зав'язаними руками й ногами, роблячи стрибки, долають визначену дистанцію.
Результат команди зараховується за часом останнього козака. Перемагає команда, яка показала найменший час.
8. Плавці. Козаки здійснюють плавання в легкому одязі без допомоги рук. В руках шабля, в зубах порохівниця або захалявний ніж. Відстань 25 м, старт з води. Переможець визначається за найменшим часом.
9. Підніманпя діжки на більшу кількості разів. Обладнання: діжка, наповнена піском, вагою в залежності від віку козаків. Кожний учасник намагається двома руками підняти діжку, якнайбільшу кількість разів в одній спробі. Піднявши діжку для виконання завдання, учасник не може опустити її нижче пояса до закінчення виконання завдання. Переможець визначається за найбільшою кількістю разів піднімання діжки.
10. Перевезення козацького вантажу возом. Місце та інвентар: майдан та віз. Склад команди – 5 козаків від кожного куреня. Віз (на якому інші 5 чоловік команди) перевозиться на відстань 50 м. Умови перевезення довільні. Переможець визначається команда, яка виконала завдання за найменший час.
11. Доставка діжок з порохом до гармат. Місце та інвентар: місцевість, 20 діжок. В змаганні беруть участь команди по 10 козаків-учасників. За сигналом головного отамана здійснюється доставка (довільне котіння) діжки до гармати і повернення назад, передаючи естафету для доставки нової діжки наступному козаку з команди. Перемагає той, який швидше виконає вправу (доставить останню діжку з порохом до гармати).
12. Козацька естафета. В змаганнях беруть участь команди куренів у складі 10 козаків, які передають пакет, дотримуючись правил естафетного бігу Виграє той гурт, який подолавши всі перешкоди, першим доставить пакет наказному гетьману (директору навчального закладу).
Смуга перешкод:
- біг на відстань 300–500 метрів;
- подолання переправи (визначається на місцевості);
- орієнтування по азимуту на дистанції 100–150 м;
- перевезення воза (4 учасника пхають, а 5 на возі сидять);
- установка козацького намету;
- біг за водою (потрібно наповнити водою бідон 20 л та принести в табір з відстані 100 м) з подоланням посередині лабіринту 25 м;
- розведення багаття;
- заварити козацький чай (потрібно закип’ятити воду в казанку та заварити чай, який пропонується учасникам після закінчення естафети і змагань);
 - біг до табору на доповідь козацькому отаману про виконання завдання (вручення пакету).
Порядок розташування перешкод довільний, на розсуд головного отамана та директора навчального закладу.

8. ТЕМАТИЧНИЙ ВЕЧІР
«ТОЇ СЛАВИ КОЗАЦЬКОЇ ПОВІК НЕ ЗАБУДЕМ»
(присвячений дню українського козацтва 14 жовтня)
(для учнів 10-11 класів)
1 ведучий
Добрий день вам, люди добрі! Щиро просимо до господи! Раді вас у нас вітати, щастя та добра бажати.
2 ведучий
Сьогодні свято, конкурс нині. Сьогодні все козацтво тут, і в цьому залі радість лине, козацькі ігри нас ждуть.
1 ведучий
Ми роду козацького діти,
Ми любимо сонце і квіти,
І сонце нам шле свій привіт.
Ми роду козацького діти,
Землі Української цвіт.
2 ведучий. Запорізька Січ! Мабуть немає жодної людини у нашій багатостраждальній Україні, яка б не знала про славну Запорізьку Січ, про січове лицарство козацтва, про героїчні звитяги, про їхні походи, подвиги. Про все це самим народом, кобзарями-бандуристами, лірниками складено пісні й думи, з уст в уста передавалися казки, легенди.
1 ведучий. Так давайте сьогодні разом з вами спробуємо вписати свої прекрасні рядки у вічну книгу козацької слави. Команди, запрошуємо вас на авансцену (оплески)
Привітання.
1 команда.         Для боротьби ми не збирали
Ані рушниць, ані гармат,
Здоров’я повен міх набрали,
Вистачить його для всіх команд.
2 команда.         Ми прийшли сюди сьогодні,
Щоб вести запеклий бій,
Тільки ні – не кулаками,
А в веселій, дружній грі.
1 команда.         Наша невелика команда,
І поки молодий у неї вік,
А... (ім’я) ми вибирали за бажанням,
Бо він здоровий чоловік.

2 команда. ...     (ім’я) наш парубок моторний
І хлопець хоч куди козак,
На все діло він проворний,
На всякі витівки мастак.
1 команда.         Хочете перемогти команду нашу,
То візьміть-но цей горнець
І з’їжте всю кашу.
(Дають горнець противнику.)
2 команда.         А якщо хочете перемогти
Ви команду нашу,
То візьміть оце відро
І випийте все молоко. (Дають.)
Команди співають.
1 команда.         Ми прийшли сьогодні –
Раз, два, три!
Щоб усіх вас розважати.
Раз, два, три!
І свої могутні сили
Всім вам зараз показати.
Раз, два! Раз, два! Раз, два, три!
2 команда.         Ви команда дуже сильна,
Раз, два, три!
Ми команда, ще сильніша,
Раз, два, три!
Проти вас ми будем грати;
Постараймось обіграти,
Раз, два! Раз, два! Раз, два, три!
1 ведучий.                   Ну то що ж –
Всі веселі, жартівливі,
Тут хлопці і дівчата є,
Є тут високі і низенькі,
Худенькі і повненькі є.
2 ведучий.                   Дозвольте вам журі представить,
Хоч і серйозним воно є,
Та голос свій, свою усмішку
Дотепним жартам віддає.
(Представлення журі.)
Голова журі:     А що ми дуже дружелюбні,
І щоб повірили ви нам,
Прийміть усі від нас ви, друзі,
Усмішку нашу всім гравцям.
(Дарує плакат з усмішкою журі.)

2 ведучий. Ну що ж – команди готові, журі також готове, а де ж болільники?
1 ведучий. Сьогодні команди прибули змагатись і перемагати. Отож, просимо і болільників щиро вам у грі допомагати. Свято козацької слави оголошується відкритим.
(Звучать позивні.)
1 конкурс. Розминка.
Командам по черзі зачитується перелік питань, на які за 1 хв. потрібно дати відповідь.
1.     Що означає слово «козак»? (Вільний)
2.     Що було найважливішою ознакою у козацькому війську? (Гетьманська булава)
3.     Як називалася рада, що проводилась без старійшин? (Чорна рада)
4.     Як відомі українські танці народилися на Запоріжжі? (Гопак, метелиця)
5.     Як називалося містечко, де жили козаки? (Запорізька Січ)
6.     Як називався голова козацького уряду? (Отаман)
7.     Як називали співця, хранителя бойової слави? (Кобзар)
8.     Улюблена їжа козаків? (Куліш)
9.     На яких музичних інструментах грали козаки? (Кобза, скрипка, цимбали)
10. Яку річку найбільше поважали козаки? (Дніпро)
Поки журі підбиває підсумки міні-конкурсу, перед вами виступить ...
(Слово журі.)
1 ведучий. Наступним іспитом для наших команд буде конкурс ерудитів. Командам буде роздано листівки з іменами видатних людей України.
1.     Богдан Хмельницький.
2.     Павло Полуботок.
3.     Іван Сірко.
4.     Петро Калнишевський.
5.     Іван Сулима.
1. ведучий. На кожне запитання ви повинні піднімати картку з номером прізвища, яке ви вважаєте відповіддю на питання. Піднімати картки необхідно одночасно, а журі буде уважно слідкувати за правильністю відповідей.
1 ведучий. Запитання.
1. Назвіть ім’я козака, прозваного бусурманами Урус-шайтаном, тобто українським чортом. Відомо, що він виходив переможцем 54 рази із проведених 55 битв (Іван Сірко).
2. Назвіть ім’я козака, якого двічі обирали головним отаманом, «чого зроду-віку на Січі не буває» (Петро Калнишевський).
3. Назвіть гетьмана, звинуваченого у державній зраді та заточеного в Петропаловське підземелля, звідки він уже не вийшов (Павло Полуботок).
4. Кого сучасники називали «українським Спартаком», «Ганнібалом», в пам’яті народній він залишився національним героєм? (Богдан Хмельницький).
5. Хто із гетьманів був нагороджений медаллю Папи Римського? (Іван Сірко).
1 ведучий. Прошу, шановне журі, підбити підсумки, капітанам приготувалися до конкурсу отаманів, а ми переходимо до гри з болільниками.
Як відомо, козаки дуже любили весело відпочивати. Серед різних ігор популярними були і перетягування каната, і швидкі вершники, і гра з булавами та ін. Зараз ми пропонуємо гру, яка на наш погляд, могла бути дуже популярна серед козаків – рукоборство. (Гра з горіхами.)
(Журі оголошує підсумки.)
1 ведучий. Запрошуємо отаманів вийти на середину. Як відомо, який то козак, в кого здоров’я слабке? Ви згодні? Отож – конкурс на краще знання прислів’їв про здоров’я.
Починаймо!
1.     Бережи одяг, доки новий, а здоров’я поки... (молодий).
2.     Як нема сили, то світ не... (милий).
3.     Хто день починає з зарядки, у того все буде в... (порядку).
4.     Без уроків фізкультури не зміцнить... (мускулатури).
1 ведучий. Вам, шановні капітани, необхідно буде зараз на цих дошках написати якомога більше основних рис, за якими вирізнити козака від інших людей. Отож, увага! По моєму сигналу починайте. Команди мають також брати участь у цьому конкурсі. У якої команди співпаде більше рис, та й переможе.
2 ведучий. Як бачимо, у нас вже визначився лідер, команда... показує гарні знання з історії козацтва. А свято наше продовжується. Переходимо до наступного конкурсу.
Сценка
Кайдашиха. Ой, люди добрі, куди це стара баба забрела? Та я ж наче на базар зібралась. Пішла і, мабуть, заблукала.
1 ведуча. Бабусю, проходьте, будь-ласка, будете гостею на нашім святі Козацької слави.
Кайдашиха. Якої такої слави, га? Козацької? Чи що?
1 ведуча. Так, сьогодні ми прославляємо наших славних предків – козаків.
Кайдашиха. Козаків? Не чула, їй-богу, не чула. Ой, про князів знаю. Брехливі дуже були.
1 ведуча. Чому ж це, бабусю?
Кайдашиха. От посудіть самі, людоньки добрі. Знайшла якось в книзі картинку – знаєте, такі кольорові картинки в книжках є?
1 ведуча. Так, знаємо.
Кайдашиха. Так от, підписано під картинкою: «Князь Ігор з дружиною». Цікаво ж мені стало, які дружини у князів бувають, чи такі, як моя невістка Мотря? Так шукала, шукала її на картинці, так і не знайшла. Все якісь вусаті на конях, а дружину як вітром здуло... Так оце я думаю собі, якщо вона тобі, князю, десь дома борщ варить, чого ж ти людей чесних дуриш? «Князь Ігор з дружиною»?
(Грає музика. Входить Проня.)
Проня (оглядає себе, підсмикує плаття). Господи, чи все у мене на своїм місці? Чи по-модному? Ой, мамо моя, брансолета забула надіти! Не знаю, що мені більш до лиця? Чи шалю? Чи мантію? А книжки нема? Коли треба, то як на злість! Як би їх прийняти: мабуть, сидячи. (Сідає на стілець. )
Кайдашиха. Це ж для кого ти тут чепуришся, краля пансіонська?!
Проня. А це моя справа. Якого вам діла до цього?
Кайдашиха. Ой, якби ти була моєю невісткою, я б тобі такого лупцюгана дала!
Проня. Фі, какі ви необразовані! Поняття нікакого не імєєте о прілічіях. А я в пансіоні все науки пройшла. Чула, сьогодні тут зустрічаються з дуже образованими людьми.
Кайдашиха. Не з козаками часом?
Проня. Ага, з козаками. Знаєте, які вони занятні. Такі красиві мужчини. Я,  було, как встрічу їх, то так стривожусь, що цілу ніч не сплю!
Кайдашиха. Та що це за мужчини такі?
Проня. Сразу відно – образованія ніякого. Да ладно, розкажу. Колись давно-давно, так давно, што вже мало вже хто пам’ятає, була собі країна, невелика така країна. І жили там люди. Могутні такі! І погуляти вміли, й попрацювати, й ворогам дулі дать. А волю вже любили – страх. Геть нікого над собою не визнавали.
Кайдашиха. Прямо як я!
Проня. Та імєйте тєрпеніє. За єнто дражнили їх козаками. А країну їхню за країну не вважали. Говорили, яка ж то країна? Україна – не більше. А козаки на те: що ж, нам більше не треба. Ви тільки нашої України не чіпайте, то й ми вас не чіпатимемо. Отак і жили – билися, гуляли, співали.
Кайдашиха. Ой, як я люблю співати! Ой, горна я, гарна, як тая горлиця...
Проня. Та імєйте какоє-то прілічіє! Голосу нікакого, а туда ж! Енті козаки дуже сміливі були, а уж как вечорами гуляли... Я єму: «Ваша папіроска (люлька) шкварчить». А він до мене: «Енто в грудях моїх шкварчить от любові. У мене такая стремітєльность до вас образовалась». Ох як я начиталась про тих козаків. Сразу вирішила: треба зустрітися.
Кайдашиха. Та, мабуть, темно було, він тебе і не розгледів. Може, все ж таки про пісні договоримо?
Проня. Та голоси у козаків, що вуха закладає... Як заспівають...
Кайдашиха. Та що ж вони співали?
2 ведуча. Конкурс музичний!
1 ведуча. Спасибі нашим гостям за такі веселі та дотепні жарти, але нам необхідно рушати далі по дорогах козацької слави. Щоб визначити найсильнішого у нашій грі. Тож, як відомо, ще Гоголь писав: «Так ось вона, Січ! Ось те гніздо, звідки вилітають всі горді і дужі, як орли! Ось те гніздо, звідки розливається воля й козацтво на всю Україну». Так чим же славилася запорізька Січ, коли виникла, коли була зруйнована? На ці запитання командам потрібно дати якомога правильнішу відповідь. Отож, увага.
2 ведучий. Перед вами чотири дати:
1) Середина ХVІ ст. (правильна відповідь);
2) 1941 рік;
3) 1812 рік;
4) 3 серпня 1775 року.
Яка з цих дат – дата виникнення Запорізької Січі, осередка вільного козацтва? (середина ХVІ ст.)
Катерино, вража мати,
Що ти наробила?
Край веселий, степ широкий,
Та й занапастила.
Про яку Катерину йдеться мова, і з якою датою пов’язані ці слова?
(З серпня 1775 року Катерина ІІ видала Маніфест, яким оповіщала про зруйнування Січі.)
1 ведучий. Всі знають приказку «Степ та воля – козацька доля». І ще всім відомо, що найчастіше розташовували Січі на островах річкових.
Назвіть острів – осередок Запорізької Січі:
1) Острів Томаківка – неподалік від Хортиці Дніпропетровської області (правильна відповідь);
2) Острів Березань, Миколаївської обл.;
3) Керченський півострів.
2 ведучий. Якого козака в житті не існувало, але ім’я його знають по всій Україні?
- козак Голота;
- Іван Сірко;
- П. Сагайдачний;
- Мамай (правильна відповідь).
1 ведучий. Як називалось морське судно козаків?
- галети;
- чайки (правильна відповідь);
- козачата;
- журавлі.
2 ведучий. Хто ніколи не ступав на землю Січі?
- татари;
- поляки;
- звірі;
- жінка (правильна відповідь).
(Жодна жіноча нога не ступала на землю Січі. Таким був закон. Хто порушить – смерть.)
1 ведучий. Запорожець умів посміятися зі всього, але була одна річ, до якої козаки ставилися дуже шанобливо. Що це?
- ворог;
- татари;
- батько;
- віра християнська (правильна відповідь).
2 ведучий. Як відомо, у запорожців було своє військо. Військо, у свою чергу, поділялося на підрозділи, говорячи сучасною мовою – рота, взвод. Як називалась така військова одиниця у козаків?
- батальйон;
- полк;
- курінь (правильна відповідь);
- халабуда.
1 ведучий. Як бачимо, з цим конкурсом наші команди успішно справились. А зараз згадаємо історичну повість М. Пригари «Михайлик – джура козацький». Якщо забули, то нагадаю, що джура – це неповнолітній хлопець, який навчався у козака ума-розуму. Тож, капітани, виділіть-но з кожної команди по одному джурові. Наступний конкурс проведемо з юними козаками. Зараз вам необхідно буде уявити себе на місці славного козака. А який же козак без гарного одягу? Тож просимо до нашої крамниці – виберіть все те, що вам до вподоби. А поки ваші молоді джури вбираються – проведемо міні-конкурс з болільниками. Як відомо, пам’ятника козакам не існує в Україні, але такий пам’ятник є за кордоном. Де саме? (Острів Мальта.)
2 ведучий. Дякуємо болільникам за добру гру, а де ж наші джури? (Входять в костюмах.) Оцінка журі.
1 ведучий. Що ж у нас далі за сценарієм? Ну, звичайно, яка гра без загадкових таємниць. Увага, чорний ящик!
1 ведучий. Так от, у цьому чорному ящику лежить результат праці людини неробочої спеціальності, яка створила справжній творчий пам’ятник козацькій дотепності (картина Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану»).
(Журі вибирає команду, яка правильніше і точніше може передати гумор Рєпіна.)
1 ведучий. Співати гарно пісні чи станцювати загального гопака вміє кожний козак. Зауважимо, що пісні, про які йдеться всім вам відомі, вони відносяться до кращих зразків народної творчості:
- Розпрягайте, хлопці, коней.
- Ой, чий то кінь стоїть.
- Їхали козаки із Дону додому.
Від кожної команди – по 2 учасники. Вони одягають навушники, їм дають текст пісні. Спочатку йде фонограма. Потім учасники співають під фонограму пісні. Перемагає той, хто краще проспіває.
2 ведучий. Скільки не співати, та кінчати час.
Може, ви прийдете ще не раз до нас.
Пісню заспіваймо,
Танок заведемо,
До музею історії дорогу знайдемо.
Хай промінці фольклору
Засяють над вами,
Рідну землю пізнавати
Будем разом з вами.
Хай в вас буде все гаразд,
Щоб ви і ми щасливі були!
1 ведучий. А зараз надаємо слово журі.
Журі визначає переможця конкурсу, нагороджує учасників грамотами за артистичність та медалями за гумор.

Почесна грамота за артистичність
Артистом стати – не проста це штука,
Тож правду щиру кажуть між людьми:
«Спочатку він народжується в муках,
А потім уже мучимося ми».
Сьогодні ми вітаємо артиста.
Носити з гідністю високе це звання,
А щоб оплески не вщухали,
Поглиблюй все життя свої знання.

Медаль за гумор
Сміх людський – чудесна штука,
Він – мисцетво і наука,
Він в житті і для життя,
Він – найкраще почуття.

 




9. СВЯТО КОЗАЦЬКОЇ СЛАВИ

«КОЗАЦЬКОМУ РОДУ НЕМА ПЕРЕВОДУ»
(Присвячене річниці Збройних сил України для учнів 5–11 класів)
Святково прикрашений зал. Лунає гімн січових стрільців «Гей ви, стрільці січові». На сцену виходять ведучі.
1 ведучий. Сьогодні святом козацької слави «Козацькому роду нема переводу» ми закінчуємо проведення Місячника оборонно-масової роботи, присвяченого річниці Збройних Сил України.
1 ведучий. Ви зустрічалися з воїнами гарнізону, зокрема з офіцерами військової частини, які присутні в нашому залі, змагалися в силі, витривалості, спритності, покладали квіти на могили воїнів-визволителів.
1 ведучий. І сьогоднішній вечір присвячуємо одній з найяскравіших сторінок літопису боротьби українського народу за свою незалежність – козацькому рухові.
На фоні музики за сценою лунають слова:
В серці моєму ясно
Квітне козацький цвіт,
Сяють мені прекрасні
Думи жорстоких літ.
Мов хто віки розсунув,
Степ аж двигтить од гроз.
Стогне курган чи струни
Зморених, сивих кобз?
Коні іржуть в блакиті...
В пам’яті мало сил,
Бо ще не всі розкриті
Болі старих могил.
Серце дорогу знайде.
Бо крізь застиглу мить
З вежі бесмертний Байда
Люлькою в степ димить.
1 ведучий. Тисячі літ жив народ на плодючій, прекрасній землі. Розметаний по широких степах, між нападниками, володарями, без міри, без пуття, без віри, але єдиний, дужий і добрий до всього живого, ростучого, до Сонця, зірок, вітрів і роси.
2 ведучий. Скільки було заздрісних, ворожих, які хотіли зіпхнути цей народ з його землі, погнобити, зігнути, знищити! А він стояв непохитно, вперто.
На фоні музики із-за сцени:
Ой не знав козак, ой не знав Супрун,
Й як славоньки зажити,
Гей. Зібрав славне військо запорізьке
Та й пішов він орду бити.
Ох і виведіте, мене виведіте
На Савур-могилу,
Гей, нехай стану, гляну-подивлюся
Я на мою Україну!
А з тої могили видно всі країни,
Сив орел літає,
Гей, стоїть військо славне запорізьке
Та як мак процвітає!
1 ведучий. Наші предки завжди нас надихали і застерігали, щоб ми завершили розпочату ними справу по відродженню національної держави.
2 ведучий. Ця пора прийшла і відзначилась у Декларації про Державний суверенітет України від 16 липня 1990 року та в Акті про незалежність України від 24 серпня 1991 року і тому 24 серпня ми вважаємо Днем незалежності України.
1 ведучий. Незалежність – це заслуга багатьох поколінь українського народу. Скріплена вона й Конституцією України, яка прийнята 28 червня 1996 року.
Учні виконують пісню.
Із-за сцени слова: Звучать сьогодні невмирущі пісні, що зійшли, як зірки бесмертя, про героїчне минуле нашого рідного народу. Підхопив їх народ і живе, працює, боронить, відбудовує свою державу.
Оці пісні – коштовні перли,
Як дивен скарб серед земних марнот.
Тим паче зараз, в нашій Україні,
Тим паче зараз, милий наш народ.
1 ведучий. Отже, добрий вечір, козацькі праправнуки і праправнучки! Добрий вечір, козаки та козачки!
2 ведучий. Та які вони козаки? Щоб козаками стати, треба багато знати, бути сильними, спритними, умілими, кмітливими, розумними!
1 ведучий. А що, вони не такі?
2 ведучий. Не знаю!
1 ведучий. Ось вони зараз це доведуть!
2 ведучий. Подивимось! Але перш ніж розпочати наші забави, ми повинні обрати отамана і його помічників, які сьогодні будуть вибирати найактивніших, найспритніших козаків.
Оголошення складу журі.
1 ведучий. Передусім, добродії, ми побачимо, як наші козаки вміють себе представити.
2 ведучий. Слово надається куріню _______
(Грає козацький марш.) Курінь ім. ________
піднімається на сцену і представляє себе.
1 ведучий. Слово надається куріню_______
(Грає козацький марш.) Курінь ім. ________
піднімається на сцену і представляє себе.
2 ведучий. Просимо отамана підбити підсумки.
(Журі оголошує підсумки привітання.)
Лунає українська мелодія «Молитва за Україну».
1 ведучий. Бачили! А ви казали, що вони не козаки! Козаки наші хлопці, козаки! А ще і знаючі майбутні воїни. Вони добре розуміють вимоги Концепції національного виховання, що «вихованець національної школи має вирости патріотом України».
2 ведучий. М. Грушевський говорив: «Слід поставитись до армії не як до якоїсь звалки, куди скидають найменш цінні, ні на що краще не придатні елементи, а як до окраси держави і нації».
1 ведучий. А тепер побачимо, як наші козаки знають історію козацького війська.

ВІКТОРИНА

1. Назвіть час існування Запорізької Січі (ХV–ХVІІІ ст.).
2. Де майже завжди розташовувалися Січі? (На річкових островах).
3. Поясніть значення слова «клейнод» (клейнодами звалися відзнаки у козацькому війську. Козацькі клейноди – це булава, бунчук, печатка, прапори, бубни і труби).
4. Поясніть значення слова «бунчук» (бунчук – це довга палиця до 3м, з металевим яблуком на кінці, з-під якого звисає кінське волосся).
5. Про кого із запорізьких гетьманів пішла слава як про талановитого флотоводця? (П. Сагайдачного)
6. Кого сучасники називали «українським Спартаком», «Ганнібалом», пам’яті народній він залишився національним героєм? (Б. Хмельницький)
7. Хто входив до складу козацького уряду, Коша Запорізької Січі? (Кошовий отаман, військовий писар, суддя і обозний)
8. Перерахуйте, що входило до озброєння козаків? (Самопали, рушниці, пістолети, шаблі, списи, луки, стріли, гармати, пищалі)
9. Назвіть місця історичних битв запорізьких козаків (Переяслав-Хмельницький, під Берестечком, Жовті Води, Корець, Збараж, Пилявці).
10. Які злочини суворо каралися на Січі? (Бійки, вбивства, крадіжки, втрата совісті, невиконання обов’язків. За пияцтво під час походу козаків карали на смерть)
11. Яких ви знаєте козацьких отаманів – героїв українського народу? (Сірко, Полуботок, Самойлович, Юшка, Сагайдачний, Хмельницький)
12. Назвіть відомі військові звання в Запорізькій Січі (полковник гетьман, сотник, курінний, кошовий отаман, осавул).
13. Якою була організація Запорізької Січі? (Полк, курінь, сотня, кіш)
14. Слово  козак  до цього часу живе в народній поезії, хоча й набуло
широкого значення. Якого? (Означає вже не воїна, а юнака, доброго молодця)
15. Які відомі українські танці народилися на Запоріжжі? (Гопак, метелиця)
16. Перерахуйте види одягу, який носили козаки (свитки, жупани, шаровари, кунтуш, сорочка).
17. Яку назву мали козацькі прапори? (Хоругви)
18. Що було найважливішою ознакою влади у козацькому війську? (Гетьманська булава)
19. Назвіть ім’я козака, прозваного бусурманами Урус-шайтаном, тобто українським чортом. Додамо, що він виходив переможцем в 54 із проведених 55 битв (Іван Сірко).
20. Назвіть ім’я козака, якого обирали кошовим отаманом, «чого зроду-віку на Січі не бувало» (П. Калнишевський).
21. Хто з козацьких ватажків став прототипом пісенного Байди? Додамо, що він був волинським князем (Д. Вишневецький).
22. Як називалися козацькі військові човни, які використовувалися при набігах на Турцію? (Чайки, байдарки)
2 ведучий. Просимо отамана підбити підсумки.
(Лунає музика. Журі оголошує підсумки вікторини.)
1 ведучий. Турецький хроніст писав: «Можна з певністю сказати, що важко знайти на землі людей сміливих, які б так мало дбали про своє життя і так мало боялися смерті». Народ же виявляв шану козакам словами пісні:
Дніпре, брате, чим ти славен?
Чим ти красен, чим ти ясен?
Ой я славен бурлаками,
Низовими козаками...
 (Лунає пісня «Реквієм».)
2 ведучий. У статті 65 Конституції України записано: «Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов’язком громадян України». Саме тому хлопці покажуть, як вони готуються до захисту Батьківщини, вміння та знання з предмету «Захист Вітчизни».
Гей, гукнемо з гаківниць,
Додама з гармати.
Блиснемо шаблями.
1 ведучий. Отже, перший вид змагань – стрільба з пневматичної гвинтівки. Просимо по одному учаснику від куреня. Від куреня _____ в змаганнях бере участь _______; від куреня _______ в змаганнях бере участь _______ .
(Лунає музика)
2 ведучий. Просимо отамана оцінити наших славних козаків. (Журі підбиває підсумки змагань.)
1 ведучий. Козаки не тільки славна воювали, але й любили дотепні жарти, вигадки й розваги.
Голос із-за сцени: Як бачимо, козацькі часи сприяли поетичному, писемному пробудженню українського народу, та й не лише цьому. Духовність, освіченість, суворе дотримання законів. Повага до думки кожного. Все, до чого прагнемо сьогодні, виявляється, було втілене в життя козацької республіки – Запорізької Січі, заснованої 500 років тому.
2 ведучий. А зараз, шановне товариство, продовжуємо випробувати наших козаків.
1 ведучий. Пропонується куреням військова естафета:
1 етап – неповне розбирання автомата;
2 етап – складання автомата після неповного розбирання;
3 етап – спорядження магазина;
4 етап – розрядження магазина і складання патронів у підставку. (Лунає команда: «Гази!»)
По два учні з куреня одягають протигази і по одному учню одягають протигази та загальновійськовий комплект «Плащ у рукави».
5 етап – неповне розбирання автомата у протигазі;
6 етап – складання автомата після неповного розбирання;
7 етап – неповне розбирання автомата та його складання з закритими очима;
8 етап – неповне розбирання автомата та його складання у протигазі та загальновійськовому комплекті;
9 етап – виконання комплекмної силової вправи (25+25 разів);
10 етап – піднімання патронного ящика (20 разів).
2 ведучий. Увага! Головний отаман підбиває підсумки естафети. До речі, саме на спомин про славну Січ Запорізьку, українське військо назвало себе українські січові стрільці. А заснувалося воно на Західній Україні. «Гей, Січ іде, Красен мак цвіте. Кому прикре наше діло – Нам воно святе».
(Виконується українська пісня «Йде січове військо».)
1 ведучий. Отож ви, дорогі добродії, бачите, що наші майбутні воїни і вправні, і спритні, і сильні.
2 ведучий. А хто ж в них курінні отамани? Послухаймо ж їх.
Курінний отаман куреня__________________ .
Курінний отаман куреня__________________ .
1 ведучий. Назвіть по три крилатих вислови про козаків.
(Без гетьмана військо гине.
Кінь та ніч – козацькі товариші.
Козак з біди не заплаче.
Козак із пригоршні нап’ється, а з долоні пообідає.
Козацькому роду нема переводу.
Терпи, козаче – отаманом будеш.
Не журися, козаче, нехай твій ворог плаче.
Не той козак, хто за водою пливе, а той, що проти води.
Хліб та вода – то козацька їда).
2 ведучий. А зараз ми перевіримо, як ви знаєте статут Збройних Сил України:
1. Назвіть армійські військові звання рядового і сержантського складу Збройних Сил України (урядовий, старший солдат, молодший сержант, сержант, старший сержант, старшина).
2. Назвіть флотські військові звання рядового і сержантського складу Збройних Сил України (матрос, старший матрос, старшина 2-ї статті, старшина 1-ї статті, головний старшина, головний корабельний старшина).
3. Назвіть безпосереднього начальника солдата (командир відділення).
4. Кому підпорядкований днювальний роти (черговому по роті).
5. Назвіть дії днювального роти з появою в роті прямих начальників (з появою в роті прямих начальників від командира роти і вище подається команда «Струнко!»).
6. Назвіть дії днювального роти після прибуття в роту військовослужбовців не своєї частини (викликає чергового по роті: «Черговий по роті, на вихід!»).
7. Кому підпорядковується чатовий? (начальникові варти, його помічникові та своєму розвідному).
8. Коли чатовий застосовує зброю без попередження? (в разі раптового нападу на пост чи на об’єкт, що охороняється, чатовий застосовує зброю без попередження).
9. Назвіть флотські військові звання молодшого та старшого офіцерського складу Збройних Сил України (молодший лейтенант, лейтенант, старший лейтенант, капітан-лейтенант, капітан 3-го рангу, капітан 2-го рангу, капітан 1-го рангу).
10. Назвіть армійські військові звання молодшого та старшого офіцерського складу (молодший лейтенант, лейтенант, старший лейтенант, капітан, майор, підполковник, полковник).
11. Назвіть армійські військові звання вищого офіцерського складу (генерал-майор, генерал- лейтенант, генерал-полковник).
12. Назвіть флотські військові звання офіцерського складу (контрадмірал, віце-адмірал, адмірал).
1 ведучий. Так, курінні отамани у нас молодці.
2 ведучий. Так, справжні козаки.
1 ведучий. Просимо журі підбити підсумки конкурсу курінних отаманів.
2 ведучий. А зараз побачимо, як козаки покажуть себе в таких козацьких забавах:
1 ведучий. Перша забава називається «Взуй, козаче, козака!» Будьте уважні: стоять 2 табуретки, перевертаємо їх догори ногами. Двом гравцям даємо подивитись на табуретки і на розкидане взуття на підлозі. Треба кожному гравцю їх зібрати і повісити попарно на табуретку. Очі зав’язані пов’язкою. Раз, два, три! Почали!
2 ведучий. Самим кмітливим був козак _________________ .
Просимо отамана зафіксувати перемогу.
(Лунає пісня «Розпрягайте, хлопці, коней»).
1 ведучий. Друга забава називається “Тягти бука”. Два хлопці (по одному з кожного куреня) сідають на підлогу, впираються підошвами один в одного, беруться за міцну палицю і тягнуть її. Кожний намагається відірвати суперника від підлоги і перекинути через себе. Переможцем вважається той, хто зумів заставити суперника відірватися від підлоги або випустити палицю з рук.
2 ведучий. Скажіть, шанобливе товариство, як називалися ті люди, що готували їжу для козаків? Правильно, кошовари! А які кашовари наші козаки, ми зараз подивимось.
1 ведучий. Прошу по одному козаку від куреня до мене. Кашу тут, звісно, варити не будемо, а от забаву проведемо. По моїй команді кожен повинен почистити одну картоплину і акуратно її розрізати. Приготувались? Почали!
2 ведучий. Ну і спритні наші козаки! Молодці обоє, але переможцем став, хоч і не легка ця справа.
(Виконується пісня «З сиром пироги»).
1 ведучий. І ось остання забава: «Козацький добродій». Адже ви знаєте, що в Україні з давніх-давен козаки мірялись силою. Ось за допомогою цієї забави ми і побачимо, хто з вас сильніший. Прошу від кожного куреня по три хлопця.
2 ведучий. Готові? Раз, два, три! Почали! Оце-то молодці, хороші козаки, ніде не пропадуть!
1 ведучий. Всі знають, як козаки любили співати то веселої, то сумної, то жартівливої пісні.
(Лунає пісня «Мав раз дівчиноньку».)
2 ведучий. Тож заспіваємо про все: і про червону калину нев’янучу, і про силу козацьку, і про Україну невмирущу.
1 ведучий. Не шкодуймо слів, бо мову маємо сонячну, солов’їну. Не барімося, бо час іде.
Конкурс пісні.
А тепер просимо головного отамана підбити підсумки і визначити переможця.
1 ведучий. Ну ось і підходить наш вечір до кінця. Всім, хто прийшов до нас, хочемо від душі подякувати, побажати вам здоров’я, щастя. Всього вам самого найкращого! А самих активних, сміливих, спритних вітаємо з перемогою.
(Лунає мелодія.)
1 ведучий.          Сяяли на сонці шаблі запорожців,
Як вони на конях гнали ворогів,
Козацькому роду – нема переводу,
Лине його слава з далечі віків!
2 ведучий.          Гей, Україно, ти наша ненька,
Тобі вірненько присягаєм,
Що в наших жилах ще кров козацька,
За Україну в бій підем!
1 ведучий.          Серце, кров і любов –
Все тобі у боротьбі!
За Україну, за її Волю,
За Честь, за Славу, за Народ!
Всім нашим козакам: «Слава! Слава! Слава!»
Всі учасники свята козацької слави виконують пісню «Козацькому роду – нема переводу».

10. «НІХТО НЕ ЗАБУТИЙ, НІЩО НЕ ЗАБУТЕ»
(загальношкільна лінійка слави, присвячена річниці визволення України від фашистських загарбників)
Актовий зал, де проходить лінійка Слави з ветеранами Другої Світової війни, солдатськими вдовами. Святково прибраний зал, праворуч плакат з написом:
Ні, не забути нам!
Завжди палатиме
Вічною славою й вічним вогнем
Подвиг, освячений
Битвами ратними
І переможним, омріяним днем...
О. Богачук
Ліворуч плакат з надписом: «Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину» (В.Симоненко).
Дівчата в українському одязі тримають коровай на вишитому рушнику. Звучать позивні «Ой, Дніпро, Дніпро...» (муз. М. Фрадкіна, сл. Є. Долматовського).
Заступник директора училища з виховної роботи: Дорогі наші ветерани, гості, хлібом-сіллю вас зустрічаємо, перед вами низько схиляємося, міцною здоров'я бажаємо. Дуже раді зустрічі з вами, просимо гостинно до нашого святкового залу.
Ведучий.
В пам'ятний вечір до всіх промовляєм
Пам'яттю тих, хто з боїв не вернувся.
Ведуча. Пам'яттю тих, хто завчасно пішов із життя.
(Лине пісня на сл. Р. Гамзатова «Журавлі».)
Ведучий.
Всіх порахуймо, згадаймо усіх поіменно...
 В місті, в селі і на хуторі дальньому теж.
Кожного з тих, хто в солдатських атаках шалених
Бачив майбутнє в жорстоких загравах пожеж.
Ведуча.
Кожного з тих, хто спішив у надіях додому
Хто витирав після бою спітніле чоло,
Кожного, хто не дожив до Перемоги
Адже незнаних між них не було.
Заступникдиректора:
Ніхто не забутий,
Ніщо не забуте,
На попіл ніхто не згорів.
Ведучий.
В цей вечір до вас я звертаюсь,
Серцем промовляю.
Залиште на годину щоденні турботи,
З собою побудьте в глибокій скорботі.
Ведуча.
Згадайте чоловіка, товариша, брата,
Дружину, сестру чи посивілу матір.
Усіх, хто кував перемогу й загинув
За вас і за мене, за всю Україну.
Ведучий.
Згадаймо усіх замордованих, вбитих,
Щоб гідно прожить їх життя недожите.

Ведуча. Під час Другої  Світової  війни в боях з ворогом та від рук загарбників шину ля оїдьше п'яти мільйонів українців.
(Хвилина мовчання. Платівка «Хвилина мовчання».) Звучить 1-й куппет пісні «Степом, степом...» (муз. А. Шашкевича, ся. М. Негоди).
Музика приглушується. На фоні мелодії ведучі читають слова.
Ведучий.
За Україну в боях вмирали однаково – дорослі і малі...
За довгі роки ще не розшукали цих могил солдатських на землі.
Ведуча.
Мало зозулі кували
Тим юнакам перед боєм...
Світ від чуми врятували,
Нас захистили собою.


Ведучий.
Розкидані могили в чистім полі,
Десь при дорозі, у розмай-траві...
Могил отих не обминай ніколи:
Поховані у них — для нас живі.
Ведуча.
Схилились над ними в зажурі берізки.
І пам'ять про них бережуть обеліски,
Ті стели бетонні, та сизі кургани,
Та в серці своєму старі ветерани.
Ведучий.
Схилимо й ми голови низько,
Щоб шану солдатам віддать.
Гірлянду пам'яті, квіти пам'яті до обеліска,
Де вічним сном солдати сплять.
(Лине мелодія  пісні «Журавлі».   Учні несуть квіти до Вічного вогню меморіалу Слави.)
Ведуча. У світанковій червоній імлі 1941 року над Україною з'явились «юнкерси».
(Запис вибухів снарядів. Лине мелодія концерту для голосу з оркестром Р.Гліера.)
На час покрилась тьмою ночі
Свята омріяна земля,
І чобіт варвара толоче
Твої сади, твої поля.
Ведучий.
 І скрізь страшні сліди бандита,
І діти спалені малі,
І матір юную убито,
І батько висить на гіллі,
(мелодія обривається)
Вперед! На бій!
Нехай фашисти-душогуби
Поплатяться за дикий злочин свій.
(Звучить 1-й куплет пісні «Вставай, страна огромная».)
Ведуча.
 На Україну наповзла
З усіх усюд потворна іінь,
І в синяву і в золотінь.
Ведучий.
Вони йшли і йшли під кулі перші,
Бо просто зневажали смерть,
І свято вірили, що, вмерши,
Здолати зможуть вражу твердь,            
Що своїм духом заворожать.           
Паралізують ціляй фронт, ї чорна армія ворожа
Відхлине геть за горизонт.
Ведуча.
Ордою мчать десятиліття...
Могили всюди і хрести...
Чи зможуть з молодого віття
Нові герої прорости?
Привітання учнів:
1. Шановні ветерани! Ви в грізних битвах вибороли право зустрічати свято, одне з найбільших свят. Рідна Україна! Пошану і славу в боях здобув тобі солдат.
2. Побратими, сивочолі ветерани, друзі і порадники мої, у негоду ниють ваші рани, а ночами видяться бої.
З. Сталінград, бої за Україну, у вогні розтерзаний Дніпро. Ви собою заступили Батьківщину, утвердили на Землі добро.
4. Ветерани, любі наші, милі дідусі, уславлені батьки, понад обеліски та могили линуть реактивні літаки.
5. То летять онуки ваші, діти, то сини керують до зірок, вашим щирим серцем обігріті, вірні вам, на вас рівняють крок.
6. Вітаємо ветеранів ми уклінно, за промінь серця і невтомні руки; живіть, уславлені, спокійно, у вас ростуть надійні внуки.
7. Дорогі наші ветерани! Переповнені любов'ю, ніжністю і вдячністю серця, вітаємо всіх вас з днем святковим і щемно хвилюючим. Змахніть неприховану сльозу при згадці про минуле.
8. Нехай вогонь життя палає довго і яскраво, освітлюючи цей прекрасний світ, від серця щирого бажаємо щасливо ще сто прожити славних літ.
(Звучить пісня «Вьется в тесной печурке огонь...», виконують учні.)
Ведучий. Солдатські окопи, воронки від снарядів, – ці шрами війни природа залікує за сто років. Подвиг же героїв передається із покоління в покоління і житиме в людській пам'яті вічно.
А якою пекучою є солдатська пам'ять! Адже ви, солдати війни, пам'ятаєте і гіркоту перших поразок, і радість першої перемоги над ворогом, і біль тяжких втрат рідних, друзів, побратимів.
(Учасники танцювальної групи виконують «Вальс квітів»)
Ведуча. Солдатська пам'ять – це той голос історії, який ми повинні слухати щодня для усіх поколінь, як голос правди про Велику Вітчизняну війну.
Ведучий. Ветерани пам'ятають, як горів, гримів і розривався обрій, лишивши позаду батьківський поріг, і вітер грав сумних, мелодій у знівечених вербах край доріг. І йшли солдати днями і ночами, похмурими, біль ламав надбрів'я, скроні сік.
Ведуча.
Де друзі падали, там хоронили їх,
І як могли, могили їм копали.
Прощались мовчки – залпів не давали.
Патрони берегли і крем'яні чуття,
Щоб вибороть і сонце, і життя.
Читець декламує «Мені наснилася війна». Учні співають пісню «Дороги» (муз. Л.Новікова, сл. Л.Ошаніна).
Ведучий. Не забули ветерани фронтової дороги, і вони, ці дороги, та фронтова дружба привели нас сьогодні на це свято.
Виступають ветерани Великої Вітчизняної війни, діляться спогадами про найбільш пам 'ятні бої.
Ведуча. Під час боїв зігрівала думка про рідний дім, серце зігрівала пісня українська.
(Лине пісня «Повіяв вітер степовий». Разом з вокальним ансамблем співають і ветерани.)
Ведучий. А солдатські листи... Скільки їх було за чотири роки?! Кажуть, що якби з них та зробити килим, то вистачило б накрити всю земну кулю. І більшість цих листів починається словами «Моя дорога і кохана мамо», «Моя дорога і кохана дружино, дочко, сестро...!» Так і пісня М.Блантера на слова Є.Долматовського називається «Моя любимая» (звучить пісня).
Ведуча. Благословенна радісна година, безсмертна буде в пам'яті віків, як над палаючими мурами Берліна Стяг Перемоги в небі зашумів.
Звучить пісня «День Победи» (муз. Д. Тухманова, сл. В.Харитонова).
Ведучий.
Ти прийшла, Перемого, сивиною засвіченою,
В шрамах навкіс, на протезах,
У вічнім горі материнських сліз,
При медалях і орденах бойових.
Від рідного дому аж до Берліна дорога по них.
Ведуча.
Прикривши свої ордени,
І медалі, й нашивки за рани,
Повернулись солдати з війни,
Що для кожного з нас — ветерани.
Ведучий.
Демобілізувалися солдати      
Й додому кожен поверта.
Адже чекає вдома мати,
Дружина, наречена, рідна земля.
(Звучить пісня «Ой чого калина віти похилила». Учасники танцювальної групи виконують український народний танець.)
Ведуча. Війна... її не викреслити з пам'яті ветеранів, які пережили шалені атаки, тяжкі поранення, відчули радість Перемоги.
Ведучий.
Війна багатьом виринала з рядів
І після війни, в 60, 70, 90-ті роки.
Тож вдивляймося в очі наших дідів
І пам'ятаймо:
Допоки нас чекають наші мами,
Провідуймо, та не лише липами,
Хоч дорогі їм і скупі рядки.
Ведуча.
Заниє жаль у слові «тату», «мамо», '
І чайкою здригнеться синя вись.       4„
Провідуймо завжди пам'ятаймо,
Що можем запізнитися колись.
Ведучий.
Нехай вам щастя Господь посилає,
Нехай вас лихо завжди обминає,
Нехай вам довго ще сонечко світить,
Бажають з любов'ю ваші
Правнуки, внуки і діти.
Заступник директора.
Не бійтесь, діти, теплих слів
Для наших посивілих ветеранів,
Нехай і їм тепліше стане,
І в серці стихне гострий біль.
Не бійтесь, діти, теплих слів
Для наших сивих ветеранів.
(Учні вручають квіти ветеранам, фотографуються на згадку. А тим часом в залі лунають пісні воєнних років.)

11. «МОЖНА ВСЕ НА СВІТІ ВИБИРАТИ, СИНУ,
ВИБРАТИ НЕ МОЖНА ТІЛЬКИ БАТЬКІВЩИНУ»
(загальношкільний тематичний вечір, присвячений Дню Збройних Сил України – 6 грудня)
Святково прикрашений зал. В центрі сцени або на дошці плакат з надписом: «Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину»  (В.Симоненко).
Перед початком тематичного вечора звучать військово-патріотичні пісні.
Гостей – ветеранів Другої Світової війни, воїнів гарнізону – учні зустрічають стоячи.
Вступне слово директора.
Політичний, економічний, духовний розквіт України можливий за умови гарантування її державного суверенітету, політичної незалежності, збереження територіальної цілісності та недоторканості кордонів.
Гарантом національної безпеки України виступають боєздатні Збройні Сили, побудовані за принципом оборонної достатності.
Збройні сили є необхідним атрибутом держави і виконують її найголовнішу – захисну – функцію.
Становлення сучасних Збройних Сил України має свою передісторію, свої традиції, які передаються з покоління в покоління: це вірність своєму народові, любов до Батьківщини, прагнення служити її інтересам, бути гідними нащадками і продовжувачами славних традицій.
На зламі епох, на початку нового століття і нового тисячоліття в життя вступають нові покоління, для яких сучасність означає зовсім інше, ніж для їхніх попередників. Сучасне покоління є ланкою між попередніми поколіннями і прийдешніми генераціями. Зберігаючи славу предків, воно передає традиції минулого своїм майбутнім нащадкам, додаючи і власних справ.
Військові традиції не вмирають, доки існує сам народ, доки розвиваються його збройні сили. І тому день 6 грудня – День захисника Вітчизни, – був і залишається на сьогодні всенародним святом. Це данина любові та поваги до захисників Батьківщини. Це свято людей військової справи, доблесті й честі.
Український народ завжди поважав своїх захисників, про що свідчить і любов до козацтва.
(Звучить останній куплет пісні «Ой у лузі червона калина»). Виходять ведучі.
1 ведучий.
«А ми тую стрілецькую славу збережемо...»
Усе життя своє поклали запорожці на те, щоб оборонити люд український від неволі польських магнатів та нападів, і дбали лише про те, щоб в цій боротьбі здобути лицарської слави, а про особисту користь і не думали...
2 ведучий.
 Україно! Сивий степ – моя колиска,
І спасибі, що його ти зберегла.
Я вклонюся цьому степу низько-низько,
Поцілую чисту воду джерела.
1 ведучий.
Україно! Чую голос недалеко: –
Ти могил не обмини, не обмини!
Я не знаю – джерело чи око предка
Пильно дивиться на мене з глибини.
2 ведучий. 6 грудня 1240 року закінчилась історія старого княжого Києва, поховавши під руїнами Десятинної церкви останніх захисників свого міста. Могутня Київська Русі, перестала існувати, а для її народу почалась епоха двохсотлітнього татарського рабства.


1 ведучий.
За річкою вогні горять:
Там татари полк ділять.
Село наше запалили,
А миленьку в полон взяли.
У долині бунти гудуть,
 Коло шиї аркан в'ється,
А по них ланцюг б'ється...
2 ведучий. Від татарських нападів народ став тікати з пограничних місць у глиб України, а на межі з татарщиною залишилося вільне, порожнє Дике Поле, яке сягало аж по сучасну Київщину.
1 ведучий. А коли в Україну прийшли польські закони та порядки, багато сміливців почали тікати на вільні землі Дикого Поля. Молоді українці вирушали ватагами зі зброєю, обирали отамана, будували курені та січі (укріплення) від можливого набігу татар.
2 ведучий. Отак, самоорганізовані козаки ставали захисниками рідного народу. Минали роки, десятиліття. Козацький рух настільки поширився, що став військовою політичною силою. І в XVI столітті волинський князь Дмитро Вишнсвсцький (Найда) своїм коштом разом з козаками будує на Хортиці фортецю – перший козацький бастіон захисту від загарбників. Для засмученого віками народу України Хортиця чстала символом боротьби за незалежність.
(Звучить козацька пісня «Йде січове військо».)
1 ведучий. Козацьке військо впродовж віків було армією, яка протистояла чужинцям, яка боронила свою землю і український народ від завойовників.
Запорізька Січ уславилась іменами Байди-Вишневецького, Сагайдачного, Хмелвдицького, Сірка, Виговського...
2 ведучий. Найбільшу славу здобув Богдан Хмельницький. Ціна доба історії України зветься Хмельниччиною.
Служити в козацькому війську вважалося в народі найпочеснішою справою, навіть ті матері, що в звичайний час благали синів не ходити на Запоріжжя, під час великого походу самі відряджали дітей у військо.
1 ведучий.  З суботи на неділю заказала на війну: Заказала на війну: хто сина має,
А хто не має, нехай наймає. Мала ненька одного сина Івана, Та й та вислала, та научала: «Ой їдь, синку, та й на війну!»
2 ведучий. Служити в українському війську, служити Україні було справою честі і життя.
1 ведучий. Українська армія може по праву пишатися своєю історією,
своїми традиціями. Ніколи наші війська не загарбували чужих територій, не посягали на чуже добро, чужі землі, ніколи не були агресорами.
2 ведучий. Повертаючись сьогодні обличчям до нашої історії, ми з глибокою вдячністю схиляємо голови перед бійцями Радянської армії.
1 ведучий. Славу українські солдати і офіцери здобули на фронтах Другої Світової війни.
(Звучить перший куплет пісні «Священная сота».)
2 ведучий.
В нас клятва єдина і воля єдина,
Єдиний в нас клич і порив:
Ніколи, ніколи не буде Вкраїна
Рабою фашистських катів!            
1 ведучий.
Ми сталлю з гармати, свинцем з карабіна
Розтрощимо вщент ворогів...
Ніколи, ніколи не буде Вкраїна
Рабою фашистських катів!..
2 ведучий.
Вкладає меча в руки вірного сина
Наш край, щоб цей меч пломенів.
 Ніколи, ніколи не буде Вкраїна
Рабою фашистських катів!
1 ведучий. Історична Бажанова «Клятва» пролунала вже на другий день після того, як ворог напав на нашу рідну землю. Вона кликала і вселяла віру в перемогу. Немає більшого покликання, як захищати Батьківщину.
2 ведучий. «Все, все ми віддаємо тобі, Батьківщино... Все, навіть наші серця. І хто не звідав цього щастя, цієї... краси вірності, той не жив по-справжньому...» писав фронтовик, молодий Олесь Гончар у романі «Прапороносці».
1 ведучий. Більша частина населення України боролася проти фашизму в лавах Червоної Армії, брала участь в радянському партизанському та підпільному русі.
2 ведучий. З Україною пов'язані вирішальні події на всьому радянсько-німецькому фронті. Адже саме тут відбулися такі великомасштабні операції тяжкого 1941 року, як зустрічна ґанкова битва у районі Луцьк-Броди-Рівне, Київська, Одеська, Севастопольська, Керченська оборонні операції.
1 ведучий. Стратегічне місце Україна зберігала й надалі. Саме з неї після поразки Південно-Західного фронту під Харковом та Кримського фронту в травні 1942 року розпочався найбільший генеральний наступ фашистів на Волгу і Кавказ, який тривав 125 діб. Він мав вирішити долю війни.
2 ведучий. Звідти ж, після переконливої перемоги радянських військ в Сталінградській битві, почалося визволення України.
1 ведучий. У визволенні України брала участь майже половина дійової Червоної Армії, мільйони солдатів різних національностей билися на п'яти фронтах (4-х Українських, 1-му Білоруському).
2 ведучий. Тому ця війна завдала Україні величезних втрат. Майже кожен п'ятий мешканець України загинув у ній. Зруйновано і спалено 714 міст і селищ, 28000 сіл і хуторів, 16150 промислових підприємств.
1 ведучий. Слово надається ветеранам Другої Світової війни. Просимо Вас розповісти про те, як ви зустріли війну, про свій бойовий шлях.
Слово надасться __________________ .
2 ведучий. Для наших гостей, ветеранів Другої Світової війни, звучить пісня у виконанні учнів.
1 ведучий. Кожне молоде серце сьогодні і завжди повинно берегти пам'ять про всіх, хто відстояв державу в тій страшній війні. Берегти, шанувати і стояти за прадідів, борегги, шанувати і стояти на варті, щоб ніколи не повторилася та біда, яку пережив народу 1941–1945 роках.
2 ведучий. Їх пам'ятник – життя: блакитні небеса,
Вони, як заповіт, дали нам день погожий,
І заводські гудки, і вранішня роса.
Щоб цвів оцей бузок, що край вікна звиса,
Щоб на лугу співала замашна коса.
Нони – як сонце, що ніколи не згаса,
В серцях вони у нас," вони із нами в думці,
Хто горя шмат гіркий проніс у сумці.
1 ведучий. В цвітінні яблунь та сіянні зір
Хвала життю, благословення й мир,
Де впала їхня кров, там сад зелений виник,
Стругають теслі, спів дзвенить сокір.
Життя живим побідний сурмить збір,
Могили мертвих квітує барвінок.
У вічність слава двері тим відчинить,
Хто впав за честь і волю Батьківщини!
2 ведучий. Україна сьогодні – незалежна держава. Українські Збройні Сили покликані охороняти незалежність рідної землі.
1 ведучий. Збройні Сили України будуються і функціонують згідно з законами та воєнною Доктриною, тобто системою поглядів і положень про військову безпеку країни, будівництво Збройних Сил, їхнє використання тощо.
2 ведучий. Україна буде використовувати свої Збройні Сили тільки у випадку збройної агресії, посягань на територіальну цілісність України, а також для використання своїх міжнародних миротворчих зобов'язань.
1 ведучий. Слово надається воїнам гарнізону. Просимо вас розповісти про військову техніку і озброєння ваших військових частин, про свою військову службу."
2 ведучий. Слово надається ____________.
1 ведучий. Для наших гостей – воїнів гарнізону звучить пісня у виконанні учнів    .
2 ведучий. Для підвищення боєздатності Збройних Сил України провідну роль відіграє людський фактор, готовність військовослужбовців до оборони країни, яка визначається значною мірою підготовленістю молоді до військової служби.
1 ведучий. У статті 65 Конституції України записано: «Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України».
2 ведучий. Саме тому підготовла мочодих людей до служби в армії, до виконання свого громадянського обов'язку, до захисту України – одне з головних завдань держави, училища, кожного юнака.
1 ведучий. Учень читає вірш В. Симоненка «Лебеді материнства».
(Назакінчення гурт юнаків виконує пісню «За Україну».)

12. «ВКЛОНІМОСЯ І МЕРТВИМ, І ЖИВИМ»
(загальношкільний вечір пам’яті, присвячений Дню Перемоги – 9 травня)
Вечір відбувається в актовому залі училища або у світлиці. Місцем проведення також може бути класна кімната або навчальний кабінет.
В центрі сцени або на дошці, цифри 1941–1945, нижче надпис «Вклонімося і мертвим і живим».
Перед початком вечора звучать пісні воєнних років. На сцену піднімаються ветерани Другої Світової війни, вдови.
Учні вітають їх стоячи. Виступ заступннкп директора з виховної роботи або класного керівника:
Щороку ми відзначаємо День Перемоги. Дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію війні 1941-1945 рр. Не щезне з пам’яті людської, не піде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого – народу його битва, його перемога над фашистами. Можна по-різному ставитися до Другої Світової війни, по-різному її називати, але ж хіба можна забути тих, хто поліг у боях, хто віддав своє життя для щастя інших.
Вечір нам'яті полеглих у роки Другої Світової війни – це лише маленька часточка великої данини, пошани полеглим героям і ветеранам війни. Звучить пісня «Степом, степом...» (муз. А. Пшикевича, сл. М. Негоди). На сцену виходять ведучі.
1 ведучий.
Ніхто не забутий;
На попіл ніхто не згорів;
Солдатські портрети на вишитих крилах пливуть.
 І доки є пам'ять в людей і живуть матері,
Допоки й сини, що спіткнулись об кулі, живуть.

2 ведучий.
Вони не повернулися з війни,
Мені привиділось, немов солдати,
Які не повернулися з боїв,
Не полягли, а залишились жити,
Перетворившись в білих журавлів.
1 ведучий.
Стоять, замислившись, тополі,
Бійців нагадують мені –
Отих полеглих в травах, в полі,
В кривавих січах на війні.
2 ведучий.
Не тільки зграйно журавлями
В небесній синяві летять –
 Вони в гаях, поміж полями,
В степах тополями стоять.
Торкнутись силяться зеніту.
Немов з легенди, мов живі,
 Вони, здається, всього світу,
Усього людства вартові.
1 ведучий.
Їх прийняла війна, лишивши списки загиблих в праведнім бою. Застигли в лузі обеліски, в гранітнім каміннім строю.
2 ведучий.
Їх імена на мармурі, на граніті, металі. Щоб кожен знав, що «Ніхто не забутий, ніщо не забуто!», і безвісті ніхто не пропав.
Звучить пісня «А мати ходить на курган» (муз. Л. Пашкевича, сл. Д. Луценка).
1 ведучий. Ветерани! Скільки горя випало на наше покоління! Кожен втрачати бойових товаришів не хотів.
(Спогади ветеранів, свідків боїв.)
2 ведучий. Радість перемоги і гіркота непоправних втрат – почуття, які нероздільно живуть у серцях кожного з нас: від учасників, від усіх очевидців Великої Вітчизняної війни ці почуття свято передаються і свято переймаються новими поколіннями. І цій естафеті незгасної народної пам'яті ніколи не буде кінця.
1 ведучий. Під час війни загинули 27 мільйонів наших людей, у тому числі більше 5 мільйонів українців. Згадаймо земляків, яких знищили гітлерівські нелюди, зруйновані і спалені села.
2 ведучий.
Це не просто цифри, це попіл і кров.
Це не просто цифри – це муки і стогін.


1 ведучий.
Вони навіки сплять у землі,
Залишивши вдів, дітей-сиріт та одиноких матерів.
(Хвилина мовчання.)
2 ведучий.
Перед світанком
У житі убито
Батька, що жити хотів,
Просто – жити!
1 ведучий.
Він ще б ходив
Та й ходив за плугами,
Землю б орав
І квітчав колосками,
Хто ж мені скаже,
Нащо убито
Батька, що сіяв життя?
2 ведучий.
Сіяв жито,
Він так любив
Ці степи,
Ці дороги,
Він на цім світі
Не скривдив нікого:
Ані коня,
Ані звіра,
Ні птиці,                         
Й кулі його –
То не кулі убивці.
1 ведучий.
Він захищав
Свою землю і хату,
Він боронив
Свого сина і матір
Все, що любив,
У що вірив до згину...
2 ведучий,
За що ж убито        ч
Невинну людину?
Хто мені скаже?
У світа питаю.
Іменем сина,
Що батька не знає,
Іменем жінки,
Що овдовіла,
Іменем матері, що посивіла,
Іменем пам'яті,
Іменем чесним,
Священним – Народу.
1 ведучий.
... чуєте ви,
Правовітні із націй,
Наші долоні
Затерплі од праці.
Варимо сталь,
Чи плекаємо жито –
Не забуваємо всіх,
Кого вбито.
2 ведучий.
Їхні сини,
Нагорьовані діти,
Ми не дозволимо вам повторити
Ні Бухенвальду, ані Хатині!
1 ведучий.
...Низько в скорботі
Знамена схиляєм,
Клятві священній
Навік присягаєм
Іменем сина,
Що батька не знає,
Іменем жінки,
Що овдовіла,
Іменем матері, що посивіла,
Іменем роду,
Іменем чесним,
Безсмертним – Народу!
2 ведучий.
... весну відзначаємо нині,
На скронях ветеранів срібний іній сивини,.
Він подвигами прославив матір-Вїтчизну,
Вклоніться, люди, ветеранам війни.
Звучить «Пісня про Дніпро» (муз. М.Фрадкіна, сл. Є. Долматовського)
1 ведучий
Схиляємо голови низько,
Щоб шану героям-солдатам віддать.
На нічних постах стоять обеліски,
В полях обеліски стоять.
2 ведучий. Сьогодні ми з великою вдячністю і любов'ю згадуємо вас солдатські вдоїш. Паморозь лягла на ваші скроні, роки поорали зморшкам» обличчя, але серця залишилися молодими і свято бережуть пам'ять про останні хвилини перед розлукою. Рани солдат озиваються в серцях дітей та онуків, дружин та матерів загиблих. Рани війни болять у нас усіх і досі.
Звучить пісня «Земле моя» (муз. Д. Січинського, сл. К. Малицької).
1 ведучий.
Схилилось зажурене жито,
Тамуючи біль в колосках.
І тануло – тануло літо
У батьківських добрих очах.
2 ведучий.
Осколком останнім атака
Під серцем йому запекла,
Не скоро по ній будуть плакать
В хатині, що на краю села.
1 ведучий.
По синій зимовій пороші,
Крізь плетиво стомлених днів
Ще будуть стрічать листоношу,
Чекатимуть звісток з фронтів.
2 ведучий.
Бо мати не вірила смерті,
Зімкнувши уперто уста,
Листки пожовтіли в конвертах,
На скронях біліють літа.
1 ведучий.
Там, де тихий Дунай,
Де черемхи розмай,
Це весною було,
Як долали ми зло...
2 ведучий.
Лиш трава там шумить,
Вічним сном воїн спить,
Спить герой у землі,
Спить солдат у млі.
1 ведучий.
Він лиш двадцять прожив.
Він страждав і любив,
Мріяв, серце журив...
Звучить пісня «Молодість ветеранів» (муз. А.Пашкевича, сл. М.Негоди)


13. «ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ, ЯК СОНЦЕ ЛЮБІТЬ»
(загальношкільне свято до Дня Незалежності – 24 серпня)
Мета: виховати в учнінв любов до рідного краю, національну свідомість, розуміння своєї причетності  до подій, які відбуваються в Україні, ознайомити з історичним минулим нашої держави, її символами.
Обладнання:
1. На великих аркушах паперу написані рядки:
«Любіть Україну, як сонце любіть
вишневу свою Україну,
Красу її, вічно живу і нову,
І мову її солов'їну».
В. Сосюра
«Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього».
М. Рильський
2. На окремих плакатах зображення малого герба України, прапора України, слова Державного Гімну України.
3. Картини українських художників, що передають красу пейзажів нашого краю. Учитель: Україно! Дорога моя Батьківщино! Люблю тебе всією душею. Поет може сказати ще так:
Мені над оце більш нічого не треба:
Домівка матусі, волошки в житах,
Вишневий світанок, полив'яне небо
І сиза роса на траві при шляхах...
Таке все тут миле, доступне та рідне
– Високі тополі і тихе село...
Таке сокровенне, насущне і рідне,
Воно в мою душу навіки вросло.
Коралі калини, і мамині очі,
І доля – з лелечого наче крила...
Я більшого щастя на світі не хочу,
Щоб лиш Україна міцніла й жила.
Володимир Вихруш
____ років минуло відтоді, як Україну було проголошено незалежною державою
Досягнення українського народу на ниві культури загальновідомі. Це надбання різни персти населення, класів і соціальних груп протягом тривалого історичного процессу, також досягнення вихідців з України, яких доля закинула за межі Батьківщини. Це і зразки культур інших народів, які живуть в Україні: росіян, білорусів, поляків, болгар, євреїв, молдаван. Усі вони – народ України. Куди ж сягає історія про найдавніші час нашого народу?
Учениця: Патріарх української історії, видатний учений і політичний діяч Михайло Грушевський писав: «Народ наш живе в Україні вже дуже давно. Тисячу двісті аб ірмстн літ тому (600 або 700 літ по Різдві Христовім) жили вже наші люди мало не по цілій Україні, як і тепер». Щодо походження назви «Україна», існує багато версій. Більшість  дослідникі виводять її від слова «край» – кінець, точніше, від «у края», звідси первісне значенні назви «у края – погранична територія». Ще у XV столітті історик Самуелі Грондський писав, що середня та нижня Наддніпрянщина, де жили козаки, була окраїною польської держави, а тому називалася Україною. На користь цієї версі свідчить і те, що раніше східні слов'яни називались «анти» (в перекладі з давньоіндійської – кінець, край), бо анти справді заселяли південно-східні земл слов'янства, відомі згодом під назвою Україна. У період феодальної роздробленост Київської Русі слово Україна набуло нового значення — «князівство». Спочатку українами називали лише ті князівства, що відійшли від Києва (віддалені частині території Київської Русі). Згодом ця назва поширилася і на Київське князівство, а в другій половині XVI століття більшість князівств Київської Русі, на основі яких сформувалася українська народність, підпадала під владу Литви й Польщі. Оскільки у широкому значенні слово «Україна» трактувалося як «віддалена територія», то назва Україна почала вживатися і щодо цих двох частин території. Землі, підкорені Литвою іноді називалися литовською Україною, а землі, підкорені Польщею (князівство Галицьке і частина Волинського), польською Україною. А коли з'явилося козацтво, то територія, де жили козаки стали називати козацькою Україною.
Під час національно-визвольної війни українського народу проти шляхетської Польщі Україною називалися не тільки запорізькі, а вже й наддніпрянські землі. Пізніше і східноукраїнські землі мали таку ж назву. Західноукраїнські землі у той час називалися «Русь». Внаслідок возз'єднання українських земель в єдиній українській Радянській державі назва Україна стала спільною для всієї етнічної території українців.
Учитель: Як бачимо, навіть назва нашої Батьківщини пройшла свій тернистий великий шлях, доки стала величатися з великої літери. Але навіть правопис з великої літери не дав Україні справжнього розквіту – пригнічувалася рідна мова. Пригадаємо тільки циркуляри, які допоможуть нам зрозуміти, яке було ставлення до української мови, а звідси, відповідно, і до українського народу.
Учень: (зачитує матеріали свого дослідження «Життєпис української мови»):
1720 рік – Петро І видає Указ про заборону книгодрукування українською мовою.
1754 рік – Указ Катерини II про заборону книгодрукування українською мовою Києво-Могилянській академії.
1769 рік – синод видає розпорядження відібрати українські тексти з писани церковних книг, вилучити букварі.
1811 рік – закрито Києво-Могилянську академію. (На той час Україна мала 2 друкарні, Росія – 2).
1817 рік – постанова про викладання в школах Західної України лише польської мовою.
1862 рік – закриття недільних шкіл.  '
1862 рік – міністр внутрішніх справ Валуєв видає циркуляр, яким забороняєте видання українською мовою будь-якої літератури, крім художньої, проте царськ цензура під різним приводом обмежувала і її друкування.
1876 рік – цар підписав Указ про заборону ввезення українських книжок з інши земель.
1884 рік – закрито всі українські театри.
1895 рік – заборонено випуск української дитячої книжечки.
1908 рік – блокується українська наука І культура, але за вимогою відомих учених з 1905 по 1914 рік дозволено друкувати українські газети.
1914 рік – Микола ІІ видаєУказ про скасування української преси.
1925 рік – відбувся Пленум ЦК КП(б) України про «українізацію» в Україні, а в 1929 році, з приходом до влади Кагановича, знову починається переслідуваня всього українського.
1934 рік – у Станіславі проходив український жіночий Конгрес, на який прибули близько 500 делегаток від жіночих організацій «Союзу українок» з різних країн світ. На Конгресі було прийнято ухвалу «визначити рідну мову за головну ознак ннціоналміого духу народу, шанувати рідну мову прилюдно й дома, навчати того свої дітей».
1938 рік – Сталін видав Постанову про обов'язкове вивчення російської мови. 60-ті роки – відродження національної культури, літератури, але з 1973 рок починається брежнєвсько-сусловська денаціоналізація.
1978 рік – Постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «О мерах по дальнейшему совершенствованию изучения и преподавания русского языка в союзних республиках»
1978 рік – Постанова Ради Міністрів УРСР «О мероприятиях по дальнейшему совершенствованию изучения и преподавания русского языка в общеобразовательной школе УССР».
1980–81 рік – виходить Постанова про вивчення російської мови в дощкільних закладах і в школах з першого класу.
1983 рік – Постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «О дополнительных мерах по улучшению изучения русского языка в общеобразовательных школах».
1989 рік – на десятій сесії Верховної Ради Української РСР одинадцятого скликання прийнято «Закон про мови».
Учитель. Після прийняття «Закону про мови» пройшло більше десяти
років. Чи відбулися зміни у відродженні нашої рідної мови духовності? Чи відчули ви це у себе вдома, в школі, в рідному місті
Учні діляться власними спостереженнями, думками. Декому можні запропонувати розповісти записані ними цікаві легенди, пісні.
Учитель. Так, мірилом ставлення до неньки-України є в першу чергу ставлення до мови:
Як довго ждали ми своєї волі, слова,
І ось воно співа, бринить,
Бринить, співає наша мова,
Чарує, тішить і п'янить.
В кому думка прагне слова,
Хто в майбутнім хоче жить,
Той всім серцем закричить:
«В рідній школі – рідна мова!».
О. Олесь
Дуже багато поезій, пісень присвячено рідній мові, пригадаймо їх, (Учні читають поезії про мову.)
Учитель. Про тс, що саме в пісні по-справжньому розкривається душа українського народу, свідчать ті історичні факти, які доносять до нас інформацію про створення, появу на світ народних чи авторських українських пісень. Нині чимало їх переживає своє друге народження і воскресіння. По-ноіюму ми сприймаємо і зміст. Серце якого українця не стрепенеться, зачувши слона пісні: «Ой у лузі червона калина похилилася, чогось наша славна Україна шжурилася...»
(Звучитьу запису пісня «Червона калина».)
Як писав Дмитро Паліїв: «У «Червоній калині» окристалізувалася вся програма українських січових стрільців. Тож не випадково вони взяли її за свій гімн. А згодом «Червону калину» співали вже в Галичині і по всій українській землі. Разом з колишніми січовими стрільцями й іншими переселенцями пісня, подолавши океан, прибула до Канади й Сполучених Штатів Америки, Бразилії, Аргентини, куди привела доля українських журавлів». І на рідній землі «Червона калина» вижила під сталінсько-беріївськими хмарами, витримала період брежнєвсько-сусловської сваволі. І тепер народ додав: Не хилися, червона калино, – маєш білий цвіт. Не журися, славна Україно, маєш добрий рід.
Учениця: Пісні Михайла Вербицького на слова Чубинського «Ще не вмерла Україна» судилося стати національним гімном України.
(Звучить національний гімн «Ще не вмерла Україна».)
Учениця: Спочатку це був вірш Чубинського, покладений на музику сербської пісні. У першому виконанні його сприйняли як справжній інтернаціональний гімн. Приятель Чубинського згадує:
«Київська громада дружила з сербами і болгарами, що виховувалися в університеті й духовній академії, і запрошувала їх часто до себе на вечірки. На одній із таких вечірок, де квартирував П.Чубинський, співали хорову сербську пісню. Чубинському дуже сподобалася ця пісня. Він написав свою «Ще не вмерла Україна». Вона звучала по всій Україні. А Чубинського заслали до Архангельської губернії».
1864 року гімн Чубинського було виконано на відкритті українського театру в концертному залі Народного дома у Львові. Музичних композицій до Гімну спочатку було декілька. А з вересня 1918 року вже лунав Гімн Української Народної Республіки на мелодію Вербицького.
З'являлися й інші патріотичні пісні, які виконували роль Гімну. Це – «Заповіт» (музика Г. Гладкого на слова Т. Шевченка), «Вічний революціонер», або «Гімн» на слова І.Франка та багато інших. Але саме пісня Чубинського – Вербицького змогла об'єднати навколо себе патріотів, одержимих єдиною метою – побудовою соборної незалежної України. Цей музичний твір буде довго хвилювати серця українців.
Учитель: І справді, чи ж може хто залишитись байдужим до слів нашого державного гімну:
Ще не вмерла України
Ні слава, ні воля,
Ще нам, браття українці,
Усміхнеться доля.
Про утвердження нашої державності і самостійності свідчить ї те, що ми маємо малий герб України – тризуб. Яка ж суть українського герба?
Учень: В історичній літературі тризуб зустрічається як знак державності, християнська церковна емблема, геометричний орнамент трисвічник, схематичне зображення лука зі стрілою, символ блискавиці, влади над трьома світами, емблема, літера. Але вчені, користуючись методом співставлення, дійшли висновку, що поява тризуба в Україні пов'язана з дохристиянським культом Сонця – Вогню. Він графічно передавав єдність жіночого й чоловічого начал, яке породжувало третю силу – синівське начало. Досить поширений був цей знак також на гербах українських шляхетних родів та козацької старшини за середньовіччя. На різних етапах історії, зазнаючи певних змін під впливом, нових обставин і традицій, колишні символи продовжували жити на території теперішньої України.
На початку XX століття один із них повернувся із забуття. Відтоді він сприймається як емблема утвердження української самобутності і державності. Ми звикли до того, що тризуб здебільшого зображають золотим або жовтим на синьому тлі. Жовто-золотий колір – це колір небесних світил, сонячного проміння, без якого неможливе життя. З'явилися жовтий і блакитний кольори і на козацьких прапорах. Традиція поєднання жовтого і блакитного має на наших землях глибоке історичне коріння. Відомо, що в середині XIII століття щойно заснованому місту Львову було надано герб, на якому зображений золотий лев на голубому тлі. Синьо-жовтий прапор маємо і з часів Визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького. Поєднання жовто-блакитних прапорів бачимо на багатьох гербах козацької старшини. Гетьман Данило Апостол мав таку відзнаку: щит, блакитне поле якого прикрашали золоті зірки. Герб Богунів мав подібний вигляд: щит, на голубому полі якого лежали золота підкова і золотий кавалерійський хрест. Взагалі, зображення тризуба мало чим відрізняється від прийнятого герба Української Народної Республіки і відоме ще за часів князювання в Києві Володимира Великого (X-XI сі.), який міг успадкувати його від своїх предків. Тризуб протягом кількох століть був поширений по всіх князівствах Київської Русі, Під час археологічних розкопок цей символ зустрічали на цеглі і каменях церков, замків, палаців, на зброї, посуді, перснях. Щоправда, він зазнав графічних змін.
Вчені не мають однієї думки щодо значення тризуба. Такі зображення були на давніх солярних знаках в Індії та інших країнах світу. Не виключають і скандінавське походження цього символу. Адже відомо, що з доісторичних чиє їй три – тріада – мала певний зміст. Значення трактують так: знак державної влади, військова чи релігійна емблема. Проте тризуб не був офіційним гербом Київської Русі в сучасному розумінні. Акт Соборності України проголосили 22 січня 1919 року, лише тоді державним гербом став золотий тризуб на синьому тлі.
Учитель. Не так давно замайоріли в Україні синьо-жовті прапори. Поява їх викликала далеко неоднозначну реакцію населення. Тому ми з вами повинні знати значення синьо-жовтого прапора.
Учениця. Синьо-жовте сполучення на українському прапорі – одне з найдавніших серед сучасних національних прапорів. Походить воно від герба Галицько-Колимського князівства – золотого лева на синьому полі, який з'явився у другій половинні XIII століття.
У ХШ-ХУІ століттях найуживанішим кольором був червоний. Також зустрічалися білий, блакитний, рідше – жовтий. Прапор Руської Землі був червоний із золотим тризубом. Існує цікава версія, висунута мовознавцем зі Львова М.Роговичем. Він пояснює походження слова «хохол» (інколи так називали українців): «хох» – синій, голубий, небесний, «улу» – жовтий. Коли українські землі входили до Великого князівства Литовського, кожна територія, кожен повіт мали свої прапори. На території Києва на них переважали білі і червоні кольори. А на західних землях – сині і жовті.
Багато прапорів з'явилося в козацько-гетьманську добу. їх мали полки, сотні, курені. На козацьких стягах переважали червоно-малинові барви, та збереглися й жовті, сині, зелені хоругви.
1843 року Головна Руська Рада у Львові ухвалила символом українського народу герб Романовичів – золотого лева на блакитному полі і жовто-синє поєднання кольорів прапора. Першим називали завжди той колір, який був у верхній частині полотнища. 1918 року Центральна Рада ухвалила Закон про державний прапор Української Народної Республіки –жовто-блакитний. Після державного перевороту кольори були змінено за розташуванням – синьо-жовтий. Вибір пояснювався тим, що чисте небо – символ миру (синій) та пшеничне поле – символ достатку (жовтий). Пізніше синьо-жовтий прапор було визнано окупаційною владою панської Польщі в Галичині. З ним відзначалися всі національні свята, зустрічали радянські війська в Галичині, але для багатьох це закінчувалося трагічно.
Перший прапор за радянської доби було встановлено у березні 1919 року – червоне полотнище із золотими ініціалами УРСР. Коли Україна ввійшла до складу СРСР, створили новий прапор: червоний із золотими схрещеними молотом і серпом, п'ятикутною зіркою та ініціалами УРСР. В 1949 році Президія Верховної Ради УРСР схвалила новий варіант: верхня смуга – червона, а нижня – блакитна, На червоному тлі – схрещені серп і молот, над ними п'ятикутна червона зірка.
Учитель. Тепер ми повернулися обличчям і душею до нашої історії. Як сказав пост:
Наш стяг – пшениця у степах
Під голубим склепінням неба.
Він втілює віковічні прагнення до миру, праці, краси та багатства рідної землі. Багато чим у боротьбі за незалежність України ми зобов'язані українському козацтву. Очолювали його відомі українські полковники, гетьмани, портрети яких ви можете переглянути. Хочеться вірити, що відродяться козацька слава, дух лицарства у генах нових поколінь. (Урок можна продовжити в залі Козацької Слави.)
Учень. Козак – це людина чесна і смілива. Найдорожча йому – Батьківщина.
(Учні розповідають про Богдана Хмельницького.  Івана Сірка, гетьмана Полуботка, Данила Нечая, Максима Кривоноса)
Учитель. В нашому залі є відома картина «Козак Мамай». Існує  багато її варіантів. Це дає підстави вважати, що авторами могли бути іконописці або ж учні відомих в Україні іконописних шкіл. Для нас ця картина цікава в першу чергу тим, що на ній ми бачимо козака з усіма козацькими атрибутами: бандура, сідло, шапка з китицею, шаблюка, порохівниця, кухоль, люлька, пляшка. Характерний одяг: сап'янові чоботи, свитка, шаровари. Тонкі вуста, такий же символічний оселедець, зосереджений погляд чорних очей… І  що б то був за козак, коли б у нього не було коня! Портрет Мамая користувався попитом. Його навіть малювали на стінах оселі, особливо в Січі.
Пишаймося, що живемо на такій землі. Будьмо ж гідними незалежності, за яку боролися наші предки…


                                                                                Іван  Лазор

1 коментар:

  1. Unknown3 листопада 2017 р. о 11:11

    Доброго дня, у вас є пісня "Козацькому роду нема переводу...
    Марш молодих козаків"? Якщо є- відправте аудіозапис на пошту vlados1211200@gmail.com

    ВідповістиВидалити

Підписатися на: Дописи (Atom)