Поняття про надзвичайні ситуації (НС).

Тема 2. НАДЗВИЧАЙНІ  СИТУАЦІЇ ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.

Урок 1. Поняття про надзвичайні ситуації (НС). Класифікація та основні причини виникнення НС. Їх вплив на довкілля і безпеку життєдіяльності  людини.

Мета:

Ø розкрити поняття «надзвичайна ситуація»;

Ø навчитися класифікувати надзвичайні ситуації;

Ø вивчити причини виникнення надзвичайних ситуацій мирного часу, їх вплив на довкілля та безпеку  людей;

Ø формувати та виховувати морально- психологічні якості учнів;

Ø розвивати вміння діяти в надзвичайних ситуаціях.

 

Настанови та посібники: “Захист Вітчизни ”, 2006.

                                     Стеблюк М. І. Цивільна оборона”, 2004

Матеріальне забезпечення: плакати ЦЗ, мультимедійна презентація.

                                                                  ХІД  УРОКУ

1. Вступна частина ( 5 хв ).

1.  Шикування, рапорт, привітання.

2. Перевірка готовності учнів до уроку.

3. Тренування 2-3 стройових прийомів.

2. Основна частина (35 хв).

Доведення теми, мети уроку, порядку та способів  відпрацювання навчальних питань:

1.     Класифікація та причини виникнення надзвичайних ситуацій

      мирного і воєнного часу ( 15 хв ).

1.1 Основи класифікації НС

Екологічна обстановка у світі за останні роки погіршилась і вваається несприятливою. Надзвичайні ситуації від стихійних лих, аварії і катастрофи на підприємстві і транспорті супроводжуються загибеллю людей, руйнуванням населених пунктів, забрудненням і зараженням довкілля. Політична нестабільність у світі приводить до розв’язання конфліктів між державами воєнними засобами, результатом яких також є руйнування населених пунктів та жертви серед цивільного населення. Зниження масштабів людських втрат та матеріальних збитків, запобігання надзвичайним ситуаціям миргого і воєнного часу, ліквідація їх наслідків є важливою загальнодержавною проблемою і одним з найважливіших завдань органів державного управління, спеціалістів ЦЗ і населення.  Надзвичайні ситуації класифікують за такими ознаками:

-         за характером (природний, техногенний, воєнний, соціально-політичний)  походження подій, які призводять до НС;

-         відповідно до територіального поширення та обсягів  заподіяних збитків;

-          за загальною причиною виникнення;

-         за видом;

-         за наслідками, термінами та масштабами прояву.  

Створення ефективного механізму оцінювання події, що відбулася або може відбутися у прогнозований період; визначення ступеня реагування на відповідному рівні управління складають мету класифікації НС.

1.2           Класифікація НС за характером їх походження

Виходячи з характеру походження подій, від яких виникають НС на території України, розрізняють:

-         надзвичайні ситуації мирного характеру, які в свою чергу поділяються на НС природного, техногенного і соціально-політичного характеру;

-         надзвичайні ситуації воєнного характеру.

Визначення надзвичайних ситуацій такі.

НС природного характеру – небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні морські та прісноводні явища, деградація грунтів, природні пожежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність людей, масове ураження рослин, зміна стану водних ресурсів.

НС техногенного характеру – транспортні аварії (катастрофи), пожежі, неспровоковані вибухи, аварії з викидом небезпечних хімічних, реактивних і біологічних речовин, раптове руйнування споруд та будівель, аварії на інженерних мережах, гідродинамічні аварії на дамбах та інше.

НС соціально-політичного характеру ( пов’язані з протиправними діями терористичного і антиконституційного спрямування ) – здійснення або реальна загроза терористичного акту ( збройний напад, захоплення і утримання важливих об’єктів, ядерних установок, систем зв’язку, напад чи замах на екіпаж повітряного чи морського судна ); викрадення чи знищення суден, встановлення вибухових  пристроів  у громадських місцях, зникнення, крадіжка зброї тощо.

НС воєнного характеру ( пов’язані з наслідками застосування зброї масового ураження ) – ураження населення внаслідок зруйнування атомних та гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних й токсичних речовин, нафтопродуктів, вибухових, отруйних  речовин.

Інші важливі визначення, які використовуються у ЦЗ:

Небезпечне природне явище –це природний результат або процес, який за масштабами та інтенсивністю і тривалістю може вражати людей і об’єкти.

Аварія -  це небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об’єкті або на території загрозу для життя і здоров’я людей і приводить до руйнування будівель, споруд, обладнання, транспортних засобів, порушення виробничого процесу чи завдає шкоди довкіллю.

Катастрофа – великомасштабна аварія чи інша подія, що призводить до тяжких трагічних  наслідків загибелі людей.

1.3 Класифікація НС за їх територіальним поширенням.

  Постановою КМУ № 1099 від 15.07.98р. “Про порядок класифікації НС”, в якій в залежності від територіального поширення, обсягів збитків, кількості загиблих, визначають чотири рівні надзвичайної ситуації за класифікаційними ознаками.

 НС загальнодержавного рівня  - це НС, яка розвивається на території двох та більше областей ( ресурс ліквідації >1-го відс. бюджету).

 НС регіонального рівня - …двох і  > адм-х районів ( те ж ).

НС місцевого рівня – це НС, яка виходить за межі потенційно небезпечного об’єкта, загрожує поширенням ситуації (ресурси на ліквідацію перевищують власні можливості об’єкта).

 НС об’єктового рівня – це НС, яка розгортається на самому об’єкті і не виходить за його межі.

Крім того, класифікація природних і  техногенних НС може бути і за такими ознаками:

-         загальна причина виникнення,  характер походження подій, вид, наслідки, терміни та масштаби прояву.

 

1.3           Причини виникнення НС

- надзвичайне техногенне навантаження території;

- значний моральний та фізичний знос виробничих фондів;

- погіршення матеріально-технічного забезпечення, зниження виробничої і технологічної  дисципліни;

- незадовільний стан збереження, утилізації високотоксичних  відходів;

- ігнорування економічних факторів, вимог, стандартів;

   - недостатня увага керівників органів державного управління заходам запобігання НС природного і  техногенного характеру;

- відсутність сучасних систем управління небезпечними процесами;

- низька професійна підготовка персоналу та населення до дій в екстремальних умовах;

- дефіцит кваліфікованих кадрів;

-         низький рівень застосування ресурсозберігаючих  і екологобезпечних технологій  

   2.Надзвичайні  ситуації мирного часу та їх вплив на   довкілля і безпеку 

      життєдіяльності людини ( 15 хв )     

2.1           НС природного характеру.

     Стихійні лиха – це небезпечні природні явища, процеси атмосферного, гідрологічного, геологічного, біосферного або іншого походження таких масштабів, які призводять до катастрофічних ситуацій з раптовим порушенням систем життєдіяльності населення, руйнуванням об’єктів народного господарства, що у свою чергу може спричинити аварії і катастрофи.

     Справжнім лихом є землетруси, повені, зсуви, селеві потоки, бурі, урагани, снігові заноси, пожежі лісів, торфу, полів і населених пунктів.  Кожне стихійне лихо  має свої причини виникнення, притаманні тільки йому особливості впливу на навколишнє середовище, фізичну суть і рушійні сили. Проте їм характерні й загальні властивості – це великий просторовий захват, сильна психологічна дія на населення і значний вплив на навколишнє середовище.

     В україні є такі НС  природного походження:

-         небезпечні геологічні явища: зсуви, обвали, осипки, просадки земної поверхні; 

-         небезпечні метеорологічні явища: зливи, урагани, сильні снігопади і гради, ожеледь;

-         небезпечні гідрологічні явища: повені, паводки, підвищення рівня грунтових вод;

-         природні пожежі лісових та торф’яних масивів;

-         масові інфекції та хвороби людей, тварин, рослин.

Землетруси – це сейсмічні явища, які виникають у результаті раптових зміщень і розривів у корі й більш глибоких шарах землі або внаслідок вулканічних і обвальних явищ, коли на великі відстані передаються пружні хвилі. Залежно від причин і місця виникнення землетрусів є тектонічні, вулканічні, обвальні й моретруси.

Землетруси  характеризуються:

-         руйнуванням споруд, під уламки яких потрапляють люди;

-         виникненням масових пожеж і виробничих аварій;

-         затопленням населених пунктів і цілих районів;

-         отруєнням газами при вулканічних виверженнях;

-         ураженням людей і загорянням  населених пунктів від вогнево-рідкої лави;

-         провалом населених пунктів при обвальних землетрусах;

-         руйнуванням і змиванням населених пунктів хвилями цунамі;

2.2           НС техногенного характеру ( аварії і катастрофи)

Виробнича аварія – це раптова зупинка роботи або порушення установленого процесу виробництва, яка приводить до пошкодження або знищення матеріальних цінностей, травмування або загибелі людей.

       Основні причини ( В А ):

-         безвідповідальне ставлення проектувальників до вимог техніки безпеки, керівників підприємств  до дотримання цих вимог, низький контроль за станом виробництва;

-         порушення будівельних норм при будівництві об’єктів і монтажі технічних систем;

-         погана обізнаність про окремі явища і реакції хімічних речовин;

-         стихійні лиха, що руйнують лінії ел. передач, газопроводів;

-         порушення технології виробництва, правил експлуатації обладнання, машин;

-         недотримання правил зберігання небезпечних речовин;

-         фізичне старіння і корозія металів.

Найбільш типовий вражаючий фактор – вибухи, інтенсивні пожежі, отруєння людей рідинами і газами, завали виробничих будівель, ураження людей ел. струмом, затоплення виробництва разом з людьми, негативною психологічною дією на людей.

Транспортні аварії (катастрофи) мають такі причини:

-         несправності засобів сигналізації, централізації та блокування;

-         несправності колій та рухомого складу;

-         помилки диспетчерів, неуважність машиністів;

-         сходження рухомого складу з колії, наїзди на перегонах, пожежі у вагонах;

-         авіаційні неполадки.

-         Причини ДТП:  порушення правил дор .руху, перевищення швидкості, недостатня підготовка водіїв їх слабка реакція, технічні несправності автомобілів, нетверезий стан,незадовільний стан доріг, неосвітлені ділянки рем.робіт, відсутність знаків про попередження небезпеки, несправність сигналізації на залізничних переїздах;

-         порушення дорожнього руху пішоходами.

Радіаційно-небезпечні об’єкти – на яких використовуються, виготовляються, зберігаються або транспортуються радіоактивні, хімічні й біологічні речовини, пожежовибухові, гідротехнічні й транспортні споруди, а також інші об’єкти,що створюють загрозу виникнення НС є потенційно небезпечними об’єктами. Особливо небезпечні РНО:  АЕС, підприємства з виготовлення і переробки ядерного палива, підприємства поховання ядерних відходів, ядерні енергетичні установки. Серед аварій найбільш небезпечні радіаційні аварії- це аварії з викидом радіоактивних речовин або іонізуючих випромінювань за проектні межі.

Хімічно-небезпечні об’єкти:

-         заводи і комбінати хімічної промисловості;

-         нафтопереробні заводи;

-         інші заводи,що використовують отруйні речовини;

-         підприємства з холодильними установками;

-         залізничні станції, де концентрується продукція хімічних виробництв, склади з їх запасами.

Пожежо- та вибухонебезпечні об’єкти – це  металургійні, машинобудівні підприємства та інші, нафто-, газо-, аміакопроводи, нафтогазопроводи і вугільні шахти. Причини вибухів – пари легкозаймистих рідин або газів і джерела запалювання (іскра, сигарети).

Об’єкти комунального господарства - 

Гідродинамічні аварії- це аварія на гідротехнічній споруді, коли вода поширюється з великою швидкістю, що створює загрозу НС техногенного характеру.

2.3            Пожежі.

Пожежа – це стихійне поширення горіння, яке виявляється в нищівній дії вогню, що вийшов з-під контролю людини. Пожежі виникають від світлового випрмінювання ядерного вибуху, від звичайних засобів ураження, спеціальних (терміт, білий фосфор), від розряду блискавки, самозапалювання сіна й торфу, іскри, недопалка, механічного нагрівання. Горіння включає три необхідні інградієнти: паливо, тепло і кисень. Достатньо видалити один із них – і пожежа погасне. Це досягається двома способами: охолодженням вогню (видалення тепла), як правило за допомогою води і позбавленням вогню палива (припинення доступу кисню).

     Є два види горіння: гомогенне і гетерогенне. Зовнішні ознаки гомогенного – полум’я, гетерогенного – розжарення.  При гомогенному горюча речовина перебуває в газоподібному стані, а гетерогенне виникає тоді, коли реакція проходить між рідиною і твердою горючою речовиною і газоподібним окислювачем.

     Особливо небезпечним є горючий пил, який утворюється у технологічному процесі і знаходиться у повітрі і є вибухонебезпечним. Полум’я швидко поширюється через хмару пилу, гарячі гази розширюються і утворюють хвилі підвищеного тиску, які рухаються перед полум’ям, стискають пил в замкнутому об’ємі і виникає вибух великої сили.

     Горючі рідини також виділяють пари, які спалахують ( бензин виділяє пари при 40 градусах Цельсія, які загораються від невеликої іскри).

     У районі пожежі відбуваються суттєві зміни атмосфери:

-         підвищується вміст токсичних газів, особливо окису вуглецю і зменшується кількість кисню, що веде до отруєння і задухи. Саме тому токсичні гази  є причиною ураження близько 50% людей. Від газів і диму люди легко втрачають свідомість і настає смерть від вдихання токсичних газів ще до того, як вогонь їх досягне. Дим обмежує видимість, затемнює рятувальні заходи, негативно діє на слизові оболонки очей, носа, горла.

Більшість горючих матеріалів містять вуглець, який при горінні з’єднується з киснем, утворюючи окис вуглецю при нестачі кисню, а при повному згоранні – вуглекислий газ, двоокис вуглецю. Окис вуглецю – це безколірний газ, без запаху, густина його- як і густина повітря, тому може швидко поширюватись по всій будівлі. При вдиханні цей газ з’єднується з молекулами гемоглобіну крові, внаслідок чого гемоглобін втрачає властивість переносити чистий киснь. Через те, що газ не відчувається органами чуттів,  настає задуха (асфіксія), навіть при вдиханні не помічається до появи слабкості. Перші прояви отруєння людини окисом вуглецю подібні до симптомів інтоксикації алкоголем: погіршується пам’ять, втрачається свідомість. Вміст у повітрі 1,3 % окису  вуглецю призводить до втрати свідомості після 2-3 вдихів, а при концентрації 0,32% настає смерть через 30 хв. Вуглекислий газ  також не має запаху і кольору, слаботоксичний, при пожежі швидко розповсюджується по будівлі  із збільшенням його кількості у повітрі зменшується вміст кисню, що веде до кисневого голодання і асфіксії. При концентрації 20 % -смерть настає через 20-30 хв.

      Отже, основні уражаючі фактори пожеж: висока температура, задимлення великих районів, обмеження видимості, негативний вплив на психіку людей.

3. Заключна частина (5 хв).

1..Закріплення вивченого матеріалу:

-                     дати визначення НС природнього  характеру;

-                     назвати осн. причини аварій;

-                     що таке “стихійне лихо” .

2.Домашнє завдання:

вивчити матеріал конспекту та  стор232-235 підр. “ Захист Вітчизни “, 2006;

ознайомитися з матеріалом  на стор.30-33  підр “Цивільна оборона”, 2004.