ДЖУРИ КОЗАЦЬКІ (друга ступінь учасників гри «Джура»)

Вимоги до джур козацьких – це той обсяг знань, умінь і навичок, яким вони повинні, оволодіти протягом часу перебування в даній якості.

Джури – друга, наступна ланка дитячої козацької військово-спортивної патріотичної гри «Джура», а тому й вимоги до них більш глибокі, а завдання – серйозніші:

-    відмінно й добре навчатися, поглиблювати і розширювати обсяг знань, здобутих на першій віковій ступені учасників козацької гри «Джура»;

-  знати і вміти детально розповідати про український прапор та герб, знати і вміти виконувати (співати) гімн України, гордитися тим, що ти українець і вміти довести, що козак – це гордість нації, свято берегти звання українського козака;

-  якомога більше здобувати знань з історії Запорозьких козаків, вміти зосередитися і розібратися, якими найкращими рисами козаків повинен оволодіти джура козацький, вміти самостійно підготуватися до походу, організувати до нього товаришів;

-  оволодіти спортивною майстерністю козаків, виховувати в собі волю, загартовувати організм, готувати себе до серйозних випробовувань;

У програму джур козацьких рекомендуємо включити заходи виховної роботи за наступними напрямками: Козацькому роду нема переводу», «Козацькими стежками», «Від козацьких забав до олімпійських вершин!».

Орієнтовна програма ступеневої  підготовки Джур козацьких

1. КОЗАЦЬКОМУ РОДУ НЕМА ПЕРЕВОДУ

Відродження військово-спортивного мистецтва Українського козацтва

У процесі бесід, розповідей, екскурсів до музеїв, походів виховувати кращі риси козаків: вірність і відданість аж до саможертовності  Вітчизні, Матері, Народу; незламної дружби, нехтування небезпекою; відстоювання своєї волі, свободи народу.

На основі конкретних прикладів з життя козаків спонукати  дітей до прагнення розвивати в собі богатирську силу і дух, міцний фізичний гарт. Проводити загартовування організму (загартовувати організм): плавання (і під водою з очеретиною), обмивання холодною водою, влітку спання просто неба; вивчення народної медицини та можливість застосовування її на практиці (лікуванням народними методами кашлю, нежитю,  кровотеч, неглибоких ран, укусів змії тощо).

Вивчення і практичне відновлення народних ігор та забав, де мірялися силою, опанування мистецтвом верхової їзди та єдиноборства. «Гопак», як один із найпоширеніших видів єдиноборства, покликаний піднести бойовитість духу, віру в свої сили, порив до життя, зокрема прийоми «повзунці», «голубці», «тинки», «пістоль», «розніжка», «шулик», і забезпечити фізичний розвиток і загартування тіла.

Знайомство і вивчення основних форм боротьби козаків «гойдак» (розвідники пластуни), «спас» (оборонний характер), навкулачки, на ременях, на палицях. Проведення в ігровій формі ранків «Котилася торба», де знайомити учнів з найкращими народними іграми. Організувати і регулярно проводити огляди якості військово-спортивного вишколу козаків в осередках, на першість населених пунктів, районів тощо.

ІІ. КОЗАЦЬКИМИ СТЕЖКАМИ

Туристична краєзнавча робота

Вивчення природи рідного краю. Проведення піших, кінних та на технічних засобах походів по навколишній місцевості з метою ознайомлення з цікавими, пов’язаними з історією запорозького (Українського), козацтва, місцями. Готувати себе переборювати труднощі, оволодівати туристичною майстерністю. Проводити походи по місцях, пов’язаних з козацькою славою свого району, області. Складати щоденники, вести нотатки, можливо літописи на основі зустрічей з цікавими людьми. Провести походи в природу: «До козацького кулешу», де бажані козацькі забави, змагання з традиційних видів фізичної культури, а також пісні, танці, козацьке вогнище.

Відновлювати традиційно український напрямок господарювання і фізичного самовдосконалення - конярство і кінний спорт, верхова їзда якого у далекому минулому започаткована нашими предками. Відновлювати і розвивати кінні туристичні маршрути в кожному регіоні України.

ІІІ. ВІД КОЗАЦЬКИХ ЗАБАВ ДО ОЛІМПІЙСЬКИХ ВЕРШИН

Постійно  і цілеспрямовано працювати над вдосконаленням свого фізичного розвитку, обов’язково бути членом двох секцій фізичної культури та спорту (одна з них – технічного спрямування), оволодіти всім обсягом програмних вимог з фізичного виховання козачат, джур козацьких і молодих козаків, як Захисників Батьківщини.

З легкої атлетики: навчатися метати на відстань і в ціль м’яч, гранату, спис, диск, стріляти з лука, вогнепальної та пневматичної зброї, стрибати в довжину, виконувати нормативи: підтягування на перекладині та віджимання на паралельних брусах; бігу на 100, 1000 м, кросу на 3000 м, маршу-кидку на 5000 м, човникового бігу 10 х 10 м, комплексної силової вправи.

З гімнастики уміти виконувати вправи:

-    на турніку (поперечині, окремо і в комбінаціях): підйом перевертанням; підйом силою; підйом зачепом; підйом розгином; оборот назад торкаючись; мах дугою; зіскок дугою; зіскок на масі назад;

-    на паралельних брусах (окремо і в комбінаціях): згинання і розгинання рук в упорі статично і в розмахуванні; підйом розгином; стійку на плечах; зіскок з кінців ноги нарізно; зіскок боком та на масі вперед зіскок вправо (вліво) з поворотом наліво (направо) кругом;

-    комплексну силову вправу;

-    стрибки через гімнастичного козла та коня в ширину і в довжину;

-    лазити по вертикальній жердині (голоблі) і вірьовці за допомогою і без допомоги ніг.

Уміти їздити (“триматись реп’яхом”) верхи на коні, плавати, ходити на лижах, керувати мотоциклом і автомобілем.

Пропонуємо орієнтовні практичні заходи для джур козацьких.

            Орієнтовні практичні заходи для джур козацьких

1.     ОТАМАН КЛАСУ

(позакласне свято-забава для учнів 5-9 класів)

Мета: формувати в учнів особистісне самоцінне ставлення до героїчної історії України, до надбань українського народу, зміцнювати їх знання про військово-козацькі  традиції українського народу та народознавства.

Місце проведення: актовий зал.

Обладнання: музичні твори, аудіозаписи, матеріал для проведення конкурсів, література з життя козаків.

Плакат на сцені:

Мов чудовий самоцвіт,

Горить згадка давніх літ –

Хто цю згадку збереже,

Її в серці плекать буде –

Скарб найбільший він знайде,

Який можуть мати люди.

(Перед початком звучать українські народні пісні.)

ХІД СВЯТА

Ведучий. З кожним днем зростає інтерес багатьох людей до вивчення нашої історії та витоків національної культури. Нам з вами знання свого родоводу, історичних та культурних надбань предків конче потрібні не лише для піднесення національної гідності, а й для використання кращих традицій у сучасному нашому житті. «Історія України захоплює кожного своїми подіями і героями, народ напрочуд оригінальний, земля прекрасна. І все це досі ніхто не представив перед очі освіченого люду, тоді як Україна давно мала своїх і композиторів, і малярів, і поетів», – визачав Т. Г. Шевченко. Українці мають усі підстави пишатися тим, що наша Батьківщина не раз гідно переживала дні сили й слави, мала справді легендарних героїв, мужньо переносила найважчі випробування, коли гинули не сотні й тисячі, а мілійони її дочок і синів. І потім як та казкова пташка Фенікс відроджувалась, виростала з пожариш і руїн, виховувала нові покоління закоханих у рідну землю лицарів правди і волі. Ми спроможні втішатися й гордитись тим, що Україна ніколи не поневолювала інші народи, а лише захищала себе від ласих на чуже добро близьких і далеких сусідів, ворогів. Історія України свідчить, що був час, коли всю нашу землю загарбали й поділили між собою сусідні держави. Коли нестерпно стало жити українському людові в неволі, не скорившись, почав він утікати в пониззя Дніпра, за пороги, де були дикі степи. Втікачі називали себе козаками, тобто вільними людьми. На островах, що лежали посеред бистрої Дніпрової води, вони заснували Запорізьку Січ. Слава про завзятих волелюбних лицарів козаків-запорожців линула і навіть у наш час лине широким світом. Зараз ми проведемо змагання між учнями – козаками класу й визначимо, хто ж стане переможцем та здобуде звання “Отаман класу”.

Учень. Гей ви, хлопці-запорожці,

А де ж ваша сила?

Чи свою козацьку славу

Ви не розгубили?

Будем, хлопці-запорожці,

Завжди пам’ятати:

Хто безсилий, той безкрилий,

Тому не літати.

Учитель. І дійсно, запорожці були витривалі, дужі кмітливі і на диво хоробрі. Вони чинили опір найзапеклішому ворогові. В нашому змаганні беруть участь козаки (називає учасників). Отже, як ми знаємо історію козацтва? Приготувались уважно слухати і швидко відповідати на запитання вікторини.

Ведучий

1.     Як козаки голили собі голову? (Залишали чуб на «оселедець».)

2.     Який одяг носили козаки? (Шапки з китицею, червоні або сині шаровари, жупан, барвистий пояс.)

3.     Якого кольору був стяг у Запорізькій Січі? (Малиновий.)

4.     Яким чином козаки повідомляли на далеку відстань про небезпеку? (Запалювали бочки.)

5.     Для чого козаки випалювали високу траву? (Щоб не було де ховатися ворогу.)

6.     Які ви знаєте символи влади гетьмана України? (Булава, бунчук.)

7.     Про що мріяв Іван Степанович Мазепа? (Про незалежну Україну.)

8.     Де в наш час знаходиться прах Івана Сірка – прославленого кошового отамана Запорізької Січі? (На березі Каховського моря.)

9.     Назвіть найвідомішого гетьмана України. (Богдан Хмельницький.)

10. На який термін обирався кошовий отаман або просто кошовий у Запорізькій Січі? (На один рік.)

(Журі підводить підсумки. Звучить пісня “Ой у полі криниченька”.)

Учитель. Наступний конкурс «Заспіваймо пісню веселеньку». Як ви здогадались – це музичний конкурс. Козаки любили повеселитись, поспівати.

Ведучий. Ось ми зараз і послухаємо, яких українських пісень наші козаки навчились.

(За чергою козаки виконують конкурсні пісні, які вони приготували. Дозволяється використання музичних засобів та допомога друзів. Вчитель здійснює відкрите голосування серед учнів та гостей. Кожен має право голосувати тільки за одного конкурсанта. Підводяться підсумки.)

Учитель. Далі конкурс «Веселий козак».

(Звучить пісня «Ой чий то кінь стоїть».)

Завдання: на альбомних аркушах із закритими очима намалювати портрет 3 козаків, учасників конкурсу. Перемагає той, хто якнайспритніше виконає малюнок.

(Підсумки підводить визначене журі (ведучі та вчитель).)

Учитель. Наступнй конкурс «Козацьке прізвище та прізвисько».

Ведучий. Звичаї запорожців дивні, вчинки хитрі, а мова й вигадки гострі й переважно схожі на глузування. Цією рисою запорізьких козаків частково пояснюють й ті дивні прізвиська, котрі вони давали новачкам, що приходили на Січ. Завдання конкурсантам: назвіть якнайбільше прізвищ або прізвиськ.

(Півторакожуха, Непийпиво, Неїжмак, Лупиніс, Загубиколесо, Задерихвіст, Святоша, Корж, Товкач та інші.)

(Журі (вчитель та ведучі) визначають переможців.)

Учитель.

Конкурс «Козацький гумор». В товаристві запорожців понад усе цінувалися сміливість, кмітливість, добре серце і, звичайно ж, почуття гумору, яким було пронизано все життя Січі.

Ведучий. Завдання конкурсантам: розвеселити козачок і весь наш кіш. Кожному – до 5 хвилин. (Підводяться підсумки.)

Учитель. Шостий конкурс «Найсильніший козак класу».

Ведучий. Завдання конкурсантам: хто з козаків підніме найбільше разів гирю, той і переможе. (Підводять підсумки.)

Учитель. Наступний конкурс «Веселий танок».

Ведучий. Претенденти на звання «Отаман класу» повинні вміти гарно танцювати, бути товариськими, чемно поводитись з дівчатами, шляхетно вітатись і дотримуватись козацьких звичаїв. Ось мий й подивимося, хто вміє це гарно робити танцювати ще й яскраво запросити дівчину на танок та станцювати з нею.

(Підсумки підводять за більшістю оплесків конкурсантам.)

Учитель. Восьмий конкурс «Секрети козацької їжі».

Ведучий. Але перш, ніж взяти участь у цьому конкурсі, послухайте про те, як запорожці перехитрили царицю Катерину (12 місяців, с. 136). А у С. Руданського є гумореска Запорожці у короля (12 місяців, с. 159).

Учитель. Завдання-запитання. Які рецепти козацької їжі ви знаєте? Вам потрібно надати найповнішу відповідь. Розповісти процес приготування таких страв: борщ, каша, узвар, голубці, вареники, як квасити капусту.

(Конкурсанти по черзі виконують завдання. Оплесками визначають переможців.)

(Звучить українська народна пісня «Їхав козак на війноньку».)

Учитель. Настав час підвести підсумки та визначити отамана-казака, нагородити його медаллю та стрічкою «Отаман класу».

Ведучий. Наша слава не поляже,

Не поляже, а розкаже,

Що діялось в світі,

Чия правда, чия кривда,

І чиї ми діти.

(Звучить пісня «Козачка».)

Учитель. Козачки нашого куреня приготували улюблену страву українців – вареники й зараз пригостять ними учасників конкурсу, а переможець сьогодні отримає найбільший вареник.

(Звучать улюблені українські пісні. Закінчується свято співом або дискотекою.)

                                              

УКРАЇНА – КОЗАЦЬКА НАЦІЯ

(культурно-розважальна програма для учнів 9 класу)

Мета: сприяння реалізації завдань національно-патріотичного виховання старшокласників засобами військово-козацьких традицій українського народу.

Місце проведення: подвір’я навчального закладу.

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

Під час святкових вечорів проводяться козацькі забави, змагання на краще звання історії, військово-козацьких традицій українського народу, козацького руху, життя, побуту та обрядів козаків, козацьких пісень, вікторин та конкурси за козацькою тематикою. В змаганнях можлива участь кожного учня-козака класу. Результати визначає журі конкурсу. Всі види конкурсних змагань за визначеною програмою оцінюються в п’ять балів.

1 конкурс «Козацький заспів». У конкурсі «Козацький заспів» беруть участь учні куренів (класів) у повному складі, допускається також залучення керівників та батьків учнів класу. Для оцінки учасниками конкурсу виконується одна українська народна пісня, що була підготовлена напередодні. Музичний супровід – обов’язковий. Дозволяється використання інструментів.

2 конкурс козацьких клейнодів. Козацький клейнод-емблема куреня виконана на цупкій тканині фарбами розміром 30´40 см, укріплена на древку висотою 2 метри. Клейноди готуються командами до свята за визначеними умовами.

3 конкурс «Козацький герц». Герц на словах проводиться як вікторина. Беруть участь всі учні класу. Наказні отамани куренів – учасників герцу по черзі, визначеній жеребом, ставлять запитання команді-суперниці з історії життя та побуту козаків та особливостей їх бойових походів. Передбачений час для обмірковування та відповіді – одна хвилина. Після отримання відповіді пропонується свій варіант. Оцінюється правильність та повнота відповіді.

4 конкурс «Кращий оповідач». Протягом 3 хвилин один із учнів від кожного куреня-класу розповідає якусь цікаву і корисну для усвідомлення історію з життя запорозьких козаків. Оцінюється виконавча майстерність, вміння зацікавити розповіддю слухачів, місткість та важливість матеріалу, що пропонується.

5 конкурс «Український танок». В ньому беруть участь тільки учні – представники куренів школи. Виступ за визначеною жеребом чергою. Оцінюється майстерність виконання танцю. Конкурсний репертуар українських національних танців визначається.

6 конкурс «Козацька мудрість». В ньому беруть участь по три козаки-учні всіх куренів одразу. Кожен з учнів команди-учасниці конкурсу за жеребом для куренів по черзі голосно називає народне прислів’я і стисло пояснює присутнім, як він розуміє його зміст. Виграє той гурт, який назве більшу кількість прислів’їв, що не повторювались, і зробить менше пауз та помилок. Умова: якщо затримка між відповідями учнів становить більше 15 секунд або він відмовляється від відповіді, черга виступу переходить до іншого учасника.

7 конкурс «Козацький курінь». Учні впорядковують свій табір, ставлять намети, оздоблюють надане транспарантами, клейнодами та іншою атрибутикою. Дозволяється участь батьків. Заходи проводяться під наглядом класного керівника, який відповідає за дотримання заходів безпеки життєдіяльності.

8 конкурс козацьких курінних листів та плакатів. В конкурсі беруть участь два учні команди-класу (писар та художник). Використовується заготівка-аркуш розміром 50´70 см. Дозволяється попереднє оформлення. Тема матеріалу – козацька, оголошується під час свята. Оцінюється якість змісту та оформлення.

9 конкурс «Кращий джура». Місце проведення: небезпечний для розведення вогнища куточок майдану. Забезпечення: два казани, два літри води, хворост, коробок з трьома сірниками. За сигналом судді двоє козаків – представників гуртів, які змагаються у зазначеному місці, розводять вогнище. В казанах по 1 літру води. Перемагає той, у кого швидше закипить вода.

Примітка: палити тільки хворост, застосовувати тільки три сірники.

Увага! Забороняється застосовувати рідке паливо та інші непередбачені умовами конкурсу вогненебезпечні речовини!

10 «Кращий куховар». Кожен гурт готує козацький куліш та обід для куреня з трьох страв: перше, друге і третє за рецептами української народної кухні з продуктів, придбаних учнями. Кількість помічників куховара – необмежена. Дозволяється консультація батьків учнів – учасників змагань. Приготування їжі здійснюється під наглядом класного керівника.

Журі конкурсу куштує і проводить оцінку приготованих страв та визначає переможців. Після їх оголошення і підведення підсумків конкурсної програми оголошується святковий обід учнів, батьків та керівників класу. В цей час на майдані лунають українські народні та козацькі пісні.

Перелік питань, рекомендованих для проведення вікторин та конкурсів з історії Українського козацтва.

1.     Яку назву має зброя у вигляді довгої мотузки з петлею на кінці?

2.     Назвіть гетьманів України.

3.     Назвіть вогнепальну зброю козаків.

4.     Де знаходиться острів Хортиця?

5.     Кого називали пластунами?

6.     Яку назву мав човен козаків?

7.     Як називалося місце збору козаків?

8.     За що отримав своє прізвисько Семен Палій?

9.     Як називалося наймане козацьке військо?

10. Походження слова «січ».

11. Походження слова «гетьман».

12. Яка форма правління існувала у запорожців?

13. Які назви мали українські полки?

14. Автор повісті «Тарас Бульба».

15. Скільки куренів мала Запорізька Січ?

16. Які функції виконувала Рада на Січі?

17. Що ви знаєте про скарб Тетері (Полуботка)?

18. Хто і за що отримав псевдонім «Байда»?

19. Де і коли з’явилася перша Січ?

20. Коли і за чиїми вказівками було знищено Запорізьку Січ?

21. Що означає слово «курінь»?

22. На який час вибирали кошового отамана?

23. Які посади існували в козацькому війську?

24. Коли і на честь кого отримав свою назву один з французьких аеропортів?

25. Назвіть найулюбленіші танці козаків.

26. Назвіть дерево, з якого козаки видобовували свої човни.

27. Як козаки називали тісто з проса або кукурудзи?

28. Назвіть традиційну їжу козаків.

29. Яку довжину мала козацька шабля?

30. Яка довжина списа?

31. Назвіть найпоширеніші види боротьби серед козаків.

32. Чим відрізнялася від інших козацька боротьба «спас»?

33. Яку систему включала козацька боротьба «гойдок»?

34. За що козак Іван Підкова отримав таке прізвисько?

35. Хто побудував першу Січ на острові Хортиця?

Перелік козацьких пісень, рекомендованих для використання при проведенні виховної роботи в закладах освіти.

1.     Розпрягайте, хлопці, коні.

2.     За світ встали козаченьки.

3.     Гомін, гомін по діброві.

4.     Ой, кряче, кряче та чорненький ворон.

5.     Їхав козак за Дунай.

6.     Ой, Морозе-Морозеньку.

7.     Ой, там за Дунаєм.

8.     Ой. Горе тій чайці.

9.     Ой, не шуми, луже.

10. Ох і не стелися, хрещатий барвінку.

11. Ой, на горі вогонь горить.

12. Розлилися круті бережечки.

13. Стоїть явір над водою.

14. Ой, у полі криниченька.

15. Ой, у полі три криниченьки.

16. Ой, у полі озерце.

17. Ой, у полі нивка.

18. Гей на горі та женці жнуть.

19. Тиха вода береженьки зносить.

20. Отамане, батьку наш.

21. Козака несуть.

22. Максим – козак Залізняк.

23. Зелений дубочку, чого похилився.

24. Про козака Супруна.

25. Дума про Нечая.

26. Дума про козака Голоту.

27. Дума про бурю на Чорному морі.

28. Дума про козака-бандуриста.

29. Про Саву Чалого.

30. Ой, у лузі та ще й при березі.

31. Ой, у полі жито копитами збито.

32. Встала хмара з-за лиману.

33. Ой. Наступила та чорна хмара.

34. Ой, кряче, кряче.

35. Де Крим за горами.

36. Віє вітер, віє буйний.

37. Зажурилась Україна.

38. Пісня про Байду.

39. Ой, помер та козаченьку.

40. Ходить турку по риночку.

41. Ой, з-за гори сніжок летить.

42. Та забіліли сніги.

43. Козак од’їжджає, дівчинонька плаче.

44. Хата моя рублена.

45. Там. Де Ятрань круто в’ється.

46. Ой, у полі могила з вітром говорила.

47. Ой, гук мати, гук.

48. Лугом іду, коня веду.

УКРАЇНА – СЛАВНИЙ КРАЙ КОЗАЦЬКИЙ

(урок-подорож для учнів 8 класу)

Мета: виховувати шаноблтве ставлення до запорізьких козаків спонукати до наслідування кращих рис їх характеру: патріотизму, братерства, добродушності, з корисливості та героїзму; розширити й уточнити уяву дітей про період козаччини; сформувати у школярів первісні знання про умови життя козаків; розвивати їх творче уявлення, вміння слухати своїх товаришів, робити аналіз почутого.

Місце проведення: місцевість.

ХІД УРОКУ

Учитель. Історія кожного народу має свої символи й атрибути. Народним символом України є славні сторінки героїчного минулого часів козаччини.

Сьогодні ми на одну минь поринемо в далеке минуле нашої України й помандруємо козацькими стежками.

Тема уроку: «Україна – славний край козацький».

Девіз уроку: «Працювати будемо творчо, завзято. Натхненно, наполегливо».

Заспів

Учитель. Згадаймо, діти, музики козацькі, відчуємо їх доблесну енергетику та патріотичний подих. Вітаймося!

1-й учень. Зараз ми поринемо в світ чудової бадьорої музики.

(Звучить «Козацький марш».)

2-й учень. Що це за музика?

Учитель. Що вам хочеться робити під цю музику? (Марширувати.)

Учитель. Що ви відчуваєте, коли звучить ця музика? (Впевненість у перемозі.)

1-й учень. Отже, нас цей марш закликає до плідної роботи.

Згадаймо:

Де Дніпро наш котить хвилі,

Рве стрімкі пороги,

Там країн вся зелена,

Славний край розлогий.

Так козацтво виростало,

Слави, волі здобувало.

Україно, Україно,

Славний край козачий!

Козацькі стежки

1.     Історія українського козацтва (хто такі козаки).

2.     Козацька читанка.

3.     Сторінки козацького лицарства та звитяги.

4.     Козацькі забави.

5.     Підсумкові інтерв’ю.

На хвилину закрили очі й думками перенеслись за Дніпровські пороги. Ось ми на Січі. Клас наш – це кіш, а невеликі групи – це курені. А тепер покажіть, що ми на Січі.

(Учні одягають відзнаки – козаки, отаман, кошові.)

Відзнакою за правильні відповіді будуть козацькі амулети, після закінчення уроку на кращих учнів чекає нагорода.

Любі друзі!

Поведу таку я річ,

Що ви знаєте про Січ?

І про нашу Україну?

Розкажи усім нам, сину!

Перший курінь. Хто такі козаки?

1-й учень. Скрутно жилося українському народові під пануванням чужих володарів – скрізь в Україні було заведено панщину. Всю землю отримали у власність великі пани – вельможі. Селяни до виснаження працювали на панській землі. Вони зовсім не мали свободи. Пан міг продати або навіть й убити, і годі було з паном судитися, бо і суддями були ті самі вельможі.

Волелюбні люди по селах не могли терпіти такої неволі. Вони кидали все й утікали  в степи за Дніпровські пороги. Не було там ані сіл, ані міст, не було жодної влади. Тож люди гуртувалися по сто й по тисячі, здобували собі зброю, полювали на дикого звіра і так жили. Не раз з півдня на ті степи нападали з Криму татари, бо вони шукали в степах паші для своїх табунів коней та домашньої худоби... Озброєні люди з України боронилися від татар, не раз самі гинули в битві, але часто побивали татар і відбивали в них їхні табуни, а здобич ділили між собою. Іноді, як збиралося тих вільних людей кілька тисяч, то вони й самі нападали на татар або на турків аж за Чорним морем і поверталися в степи з багатою здобиччю.

Ці люди називали себе «козаки». Можливо, це слово походить від татарського слова «кайзак», що означає «вільний чоловік», «безстрашний вояк». А що козаки жили за порогами Дніпра, то їх названо також запорожцями.

2-й учень. Спершу жили козаки невеликими гуртами по степах; там вони полювали, а на зиму крадькома в села. Але пізніше згуртувалися разом у великі військові загони, вибирали собі своїх отаманів і жили разом на великих островах посеред Дніпра. Те місце називалося Січ, бо острів був відгороджений (відсічений) навколо, наче кіш, і до нього не було приступу. В тій Січі козаки зимували і відпочивали від походів на татар і турків під проводом свого керівника, якого називали своїм батьком, отаманом або кошовим.

3-й учень. Про козаків так писав французький історик П’єр Шевальє «Мешканці України, які сьогодні всі називають себе козаками і які з гордістю носять це ім’я, мають гарну постать, бадьорі, міцні, спритні до всякої роботи, щедрі й мало дбають про нагромадження майна, дуже волелюбні й не здатні терпіти ярма, невтомні. Сміливі й хоробрі... Мова козаків... слов’янська. Вона дуже ніжна і сповнена пестливих виразів та незвичайно витончених зворотів».

4-й учень.

Що говорить вам слово «козак»?

Це крилате, горде слово

Чом завжди буває так,

Що світлішає від нього?

Козаки – це вільні люди,

Козаки – безстрашні люди!

Козаки завжди борці за волю!

За щасливу нашу долю!

Були й серед козаків люди, які згуртовували їх, вчили військовій справі, сміливо вели в бій – це козацькі ватажки. Наступна розповідь про них. Ми зустрічаємось у козацькій читанці з народними звитяжцями.

Другий курінь. Першим кошовим Запорізької Січі був Дмитро Вишневецький, званий також Байдою. Він походив із роду давніх українських князів з міста Вишнівця на Волині. Йому дуже подобалися войовничі й лицарські козаки, і він десь близько 1550 року прибув до козаків. Які й вибрали його своїм отаманом. Під його проводом збудували запорожці першу таку укріплену Січ на острові Хортиця, серед Дніпра. Той острівець оточили валом і частоколом, а над брамами поставили гармати.

(Далі продовжують учні третього куреню.)

Третій курінь. Постанова «Вибори отамана Сагайдачного».

1-й козак. Шановні побратими! Настав час кошового отамана вибирати.

Козаки.

-          Кочубенка вибирайте!

-          Не хочемо Кочубенка!

-          Бородавка нехай буде!

-          Сагайдачного вибирайте!

-          Нехай буде Сагайдачний!

-          Чи хочете ви своїм отаманом мати Сагайдачного?

Разом. Хочемо, хочемо!

Сагайдачний. Дякую вам, шанобливе товариство (вклоняється, одягає стрічку з написом «Кошовий отаман»)!

1-й козак. Тримає цю булаву. Керуй з розумом та душею. У Господа поради питай.

Учитель. І козаки не помилилися, обравши гетьманом Сагайдачного. Це був один із найвідоміших ватажків на запорізькій Січі.

Заслухаємо розповідь про Сагайдачного.

Це один із найталановитіших козацьких ватажків, державний діяч, дипломат, захисник української культури й духовності, поборник освіти, національний герой. Вчився він у Островзькій школі на Волині. Людина нестримної, кипучої енергії, патріот своєї землі, він не міг миритися із жахливими турецько-татарськими набігами й вирушив на Запорізьку Січ, де очолив відважні морські походи. Він розробив і вдосконалив козацьку тактику морського бою на козацьких човнах – чайках. Сагайдачний приділяв велику увагу школам. Львівській і Київській школам він передав на освіту 1500 золотих. Це були великі гроші на той час.

Вірш про Сагайдачного

Гей, рівняйся, військо Запорозьке

У тремтливих спогадах моїх,

Сагайдачний сходить з високості

І ступа на скелястий поріг.

Весь, як є... Тисне руку

І регоче, буйний, за столом.

Наче карти викладає муку

І біжать у ворогів тривоги над чолом.

...Ой, рівняйся військо Запорозьке...

Україна-мати, не плач.

Сагайдачний йде до Січі,

Збираючи побратимів по степах.

Україна, вставай та відроджуйся міцно,

У колисці слави твоє немовля.

Четвертий курінь. Постанова «Отаман Іван Сірко».

1-й учень. Іван Сірко народився в селі Мерефі на Харківщині. З іменем Івана Сірка пов’язана найгероїчніша доба в літописі Запорізької Січі. Протягом 20 років він не залишав зброї, проявляючи військовий хист, завзято відстоюючи козацьку волю, стародавні запорізькі звичаї. Цього вірного сина українського народу п’ятнадцять років поспіль обирали кошовим отаманом, чого споконвіку на Запоріжжі не бувало. Свою місію Іван Сірко вбачав в обороні кордонів рідної землі та зміцненні незалежності України.

Талант Івана Сірка – полководця яскраво проявився в сутичках із турецькими ордами.

2-й учень. Відомий такий історичний випадок. Восени 1674 р. Султан звелів татарській орді йти війною на Запоріжжя. Щоб застати козаків зненацька, вороги прийшли на Січ на Різдвяні свята. Запоріжці взимку не виставляли додаткових прикордонних загонів. Це дало змогу підійти до самих стін Січі. Під прикриттям ночі татари нишком проникли через таємний хід в укріплення та вже хотіли було вчинити криваву різанину, та не на тих напали. Запорожці давно помітили непроханих “гостей” і за велінням Івана Сірка чекали, поки вороги скупчилися у вузькому проході, відкрили нищівний вогонь з рушниць. А потім перекривши таємний хід, взялися за шаблі... Не вцілів жоден ворог. Хан, який стояв за стінами Січі, довідавшись про те, тільки люто скрипнув зубами: “Сірко – шайтан, а не людина!”.

3-й учень. Обурений таким зухвалим нападом, Іван сірко навесні, як тільки скресла на Дніпрі крига, зібрав 2000 козаків й виступив у похід на Крим. Тільки пішов не на перекоп, а лише йому відомим шляхом, звідки його ніхто не чекав.Прихід запорожців для турків був, як грім серед ясного неба. Хан втік у гори, панічно залишивши місто напризволяще. А Іван Сірко з побратимами взяли багато добра, визволили полонених і повернулися назад у Січ.

Розглянемо картину Іллі Юхимовича Рєпіна “Запорожці пишуть листа турецькому султану”. Лютий ворог українського народу – турецький султан – марив про підкорення Запорізької Січі. Гадаючи, що буде без труднощів розправитися з козакоми, він надіслав листа, який викликав у запорожців сміх.

У відповідь козаки написали зарозумілому правителю дотепного й дошкульного листа, який увійшов в історію. Розповідають, що листа диктував сам отаман Іван Сірко.

Великий художник Рєпін створив на цю тему славетну картину. Автор хотів донести дух незалежності, сили, волелюбності українського народу. Це були, як писав І. Ю. Рєпін, сміливі голови, герої, повні мужності та моральної сили.

Учитель. Сьогодні ми повинні, навіть зобов’язані, згадати ще одну людину, відомого гетьмана, полководця, державного діяча, ім’я якому було дано самим Богом, - Богдана Хмельницького. На уроці ми познайомимося з юністю Богдана.

Завдання:

· Самостійне читання-твору учнями (підручник, Оксана Верес «Писанка».

· Робота над твором”. (Михайло Грушевський «Юність Богдана Хмельницького»).

Вчитель проводить вибіркове читання

Запитання:

· Де народився Б. Хмельницький?

· Яким удався хлопець? Зовнішність та риси характеру.

· Яку освіту здобув?

· Чому вирішив піти на Січ?

· Як проявив себе в боях?

· В чому виразили козаки пошану й довіру Богдану?

· Яким ви уявили собі Богдана Хмельницького?

(Заслуховуються відповіді учнів.)

Учитель.В пам'яті народній Богдан Хмельницький залишився як національний герой. Дякуючи йому, Україна стала вільною й незалежною, він звільнив Україну від панування Польщі та Литви.

Мрією Хмельницького було бачити Україну самостійною державою.Чи здійснилися мрії Богдана Хмельницького? (Думка дітей).

Учитель.А ще козаки жили за певними законами, або звичаями.

П 'ятий курінь. Постанова «Козацький звичай побратимства»

1-й учень. Чи не найвище цінували козаки дружбу! У війську, повному небезпек і несподіванок житті, козак завжди потребував і цінував вірного товариша, який вчасно допоможе та захистить від біди. Існував навіть звичай побратимства, коли два козаки, зовсім чужі один одному, браталися. Вони йшли до церкви й в присутності священика давали «заповідальне слово» такого змісту: «Ми, що нижче підписались, склали цей заповіт перед Богом про те, що ми браття. І з тим, хто порушить братства нашого союз, той перед Богом відповідь хай дасть».

Після клятви побратими власноручно робили позначки на заповідальному слові, слухали молитви, мінялись хрестами й іконами. Тричі цілувались і виходили з церкви рідними братами до кінця життя.

В побратимів все було спільне: вони дарували одне одному коней, зброю. В походах бувало не з'їдять один без одного шматка хліба. В боях билися поруч і рятували один одного від смерті. Коли траплялось, що когось з побратимів хтось кривдив чи ображав, то інший зараз же ставав на його захист, якщо когось зрадливо вбивали, то його названий брат до кінця життя ставав месником.

Учитель. Хотілося б, щоб звичай побратимства, дружби був святим і в нашому класі, а також в вашому подальшому щасливому житті.

Підсумкові інтерв'ю

Шкільні журналісти беруть інтерв'ю в учасників та гостей (матеріали висвічують в шкільній пресі).

1. Ви сьогодні назвали багатьох козаків. Розповідали про їхню силу та мудрість. Чому їх називають народними звитяжцями?

2. Які риси характеру козаків ви б хотіли успадкувати?

3. Що найбільше запам'яталось, врізалось у пам’ять?

Козацькі забави (ерудит-тести) (Уитель визначає переможців.)

1. Кого називали в Україні козаком?     2. Де знаходилась козацька Січ? 

а) розбійника, волоцюгу;                          а) за Дніпровськими порогами; (!”) 

б) кріпосного селянина;                            б) в причорноморських степах;

в) безстрашного лицаря; (!)                    в) берег Криму.

г) багатого вельможу.

3. Як називалось місце, де жили             4. Хто був першим козацьким      

  козаки?                 гетьманом?

а) мазанка;                                      а) Б. Хмельницький;

б) намет                                          б)Д.Байда -Вишневецький; (!)

в) землянка;                                     в) І.Мазепа;

г) курінь. (!) .                                   г) П. Сагайдачний.

5. 'Що таке «козацькі маяки”?                 6. Як називались козацькі судна?

а) кращі козацькі лицарі;               а) галери;  

б) грамота;                                    б) чайки; (!)

в) світловий телеграф; (!)             в) пироги;

г) козацький роз'їзд.                       г) фрегати.

7. Яка їжа була в козаків                         8. Якого кольору був стяг у  найулюбленішою?                                      Запорозькій Січі?

а) борщ;                                         а) жовто-блакитний;

б) галушки;                                       б) червоний;

в) каша; (!)                                      в) малиновий;

г) юшка.                                           г) білий.

Учитель. А що їли козаки вранці, знаєте?

Учень. Соломаху їли.

Учитель.А що таке соломаха?

Учень. Затірка, заправлена салом або олією.

Учитель.Так, улюбленою їжею козаків була каша. Але, щоб зварити кашу треба води наносити, вогонь запалити. Давайте пограємо та допоможемо козакам.

Шостий курінь. Постанова «Козацька їжа» (Під час підготовки звернутись за допомогою до завідувача шкільною бібліотекою.)

Учитель. Із століття в століття козаки формували свої кращі риси характеру, які склали кодекс лицарської звитяги. Тобто це були закони, за якими жили козаки. Вони актуальні й сьогодні.

1. Чому козаки йшли на боротьбу з ворогом, знаючи, що загинуть?  (Любов до України.)

2. Чи була їм з цього вигода? (Безкорисливість.)

3. Яким було ставлення одне до одного? (Щира дружба.)

4. Козаки ладні були загинути, але не потрапити в неволю. (Волелюбство.)

Учень. А чи не хочете ви позмагатися, спритністю та розумом похвалитись?

(Гра: записати за 1 хвилину якнайбільше слів, пов'язаних зі словом «козак».)

(Підсумки. Визначення кращих, нагородження учнів.)

Учитель.Діти, ви є нащадками славних українських козаків. Тож любіть України шануйте її народ. Хай кожен із вас своїми вчинками й добрими справами доведе, що козацькому роду нема переводу! Хай вам завжди в житті щастить!

КОЗАЦЬКІ РОЗВАГИ

(сценарій шкільного свята-спартакіади для учнів 9 класу)

Мета: забезпечити формування в учнів цінностей українського козацтва як особистісних; сформувати в учнів організаційні, комунікативні і перцептивні вміння, пов'язані з розв’язанням завдань педагога-організатора; сприяти формуванню у школярів сили, витривалості, врівноваженості, цілеспрямованості, інших якостей.

Місце проведення: спортивна зала.

ХІД ЗАХОДУ

Програма змагань різноманітна. Педагогічний колектив, заступник ректора з виховної роботи і вчителі фізичної культури заздалегідь обговорюють і затверджують програму змагань. Учні кожного класу які, беруть участь у змаганнях, знайомляться з програмою, вносять свої пропозиції. При можливості спонсори, батьківський комітет і профспілкова організація допомагають у придбанні пам'ятних призів для нагородження переможців, кожен з яких отримує солодкі призи й подарунки. «Козацьким розвагам» передують змагання з шахів, волейболу, легкої атлетики, футболу серед учнів – 9 класів. А вони власне, стають підсумком фізкультурно-спортивної та оздоровчої роботи, початком складання державних тестів фізичної підготовленості. Кожна паралель класів змагається за окремою програмою, має конкретні завдання, суддівську колегію, склад якої затверджено директором школи.

Після закінчення уроків учні збираються в велике козацьке коло: тут  і учасники, і вболівальники. Учасники змагань, судді й ведучий одягнені в українському національному стилі. До присутніх з вітальним словом звертається директор. Ведучий оголошує порядок змагань учнів-козаків з 10-14 видів вправ програми, що була визначена, подає команду всім куреням про їх-початок. Вони тривають 2–2,5 години.

Після закінчення попередніх стартів, усі знову збираються у велике коло, і відбуваються фінали з перетягування каната, піднімання гирі, армреслінгу тощо.

(Ведучий коментує хід змагань, розповідає про історію козацтва, систему  його фізичного виховання, вітає переможців, надає слово суддям.)

Ведучий. Запорізькі козаки свого часу мали суворий розпорядок дня: цілорічно вони піднімалися до сходу сонця, йшли на річку, купали коней. Проводили змагання-з'їзди на конях та герцю. На скаку підкидали шапку й намагалися вцілити в неї кулею або стрілою, стрибали через рівчаки, загорожі, “рубалися” на шаблях до “першої крові”, боролися на пасках,  билися «на кулачки». Статечний запорожець" мав свого учня - джуру Це був, як правило, осиротілий хлопець 10-14 років. Джури допомагали своїм наставникам чистити зброю, знаряддя, обладнання. Вони оволодівали майстерністю козака: їздою верхи на коні, плаванням, пірнанням, веслуванням на човнах, а також брали участь у змаганнях, вивчали козацькі бойові танці  «Гопак» і «Повзунець», до яких входили елементи двобою, багато бойових борецьких елементів - рухи руками та ногами. За фізичною підготовкою джурів стежили старшини, курінні та кошовий отаман, судді та інші.

(На святі звучать козацькі стрілецькі пісні.)

Ведучий (звертається до присутніх і запрошує всі до козацького кола).

Гей, ви, козаченьки, вітер в чистім полі!

Научіть нащадків так любити волю.

Круточола наша доля, не вода в ній – кров тече,

Козаку найперше - воля, козаку найперше – честь.

Гей, ви, козаченьки, спомин з м'яти-рути.

Научіть нащадків козацьку славу повернути

Відродити в них духовність, лицарство,

Палку любов до нашої неньки – України.

З давніх-давен нашим пращурам – запорізьким козакам були притаманні гідність, прагнення незалежності, волелюбність і весела вдача. Недарма в перекладі з тюркської «козак» означає «вільна людина».

Змагання козаків і джур були відповідальним випробовуванням, адже за їхніми результатами хлопців приймали до куренів, посвячували в козаки. 

(Нижче пропонуємо деякі з ігор, змагань, завдань, що відбуваються під час свята. Звичайно, кожен учитель може творчо їх використати.)

«Підтягування у висі». Підтягування виконують за умовами. державних тестів і нормативів оцінки підготовленості населення. Перемагає курінь, загальна кількість підтягувань учнів якого найбільша.

«Найсильніший козак». Піднімання гирі 16 кг відбувається на помості або гімнастичних матах. Від кожного куреня (класу) виступає по три найсильніших козаки, які виборюють першість коша (паралелі), січі (школи) як в командному, так і в особистому заліку.

«Лазіння по канату». Козаки кожного куреня мають влізти по канату будь-яким способом якомога швидше. Час кожного фіксується (спускатися вниз перехоплюванням рук). Виграє курінь, що витратив найменше часу на виконання завдання.

«Кращий козак». З положення лежачи на спині під гімнастичним конем козак підтягується й влазить на коня «верхи». Потім те саме роблять інші. Перемагає курінь, більшість козаків якого виконають завдання.

«Сила рук». Змагаються найсильніші козаки куренів. Взаємно захопивши кистями великі пальці, силою нахилити руку суперника, не відриваючи ліктя від столу. Суперники перебувають один проти одного (як в армреслінгу). Перемагає курінь, козаки якого здолали більше суперників.

«Гарматна підготовка». Гравців шикують у колони по одному, утворюючи рівні команди. За сигналом козаки кожного «куреня» бігом послідовно переносять якомога більше м'ячів і складають їх в обручі, покладені на землю на певній відстані перед  командами. Виграє «курінь», що швидше і більше переніс «снарядів».

«Влучність у ціль». Команда куреня шикується перед лінією. На певній відстані від неї покладені набивні м'ячі чи поставлені кеглі. Кожен козак м'ячем чи обручем має влучити у ціль (кеглі чи набивні м'ячі). Перемагає курінь, що виконав завдання точніше й швидше. Кожен козак має одну спробу.

«Бій вершників». У двох рівних командах учнів (гравців має бути парна кількість) учасників поділяють на «вершників» і «коней». Вершники сідають «коням» на спину або плечі й поштовхом чи ривком руками намагаються скинути суперника з «коня». Виграє команда, в якій більше вершників залишиться на «конях».

«Запорожець на Січі». Поперек майданчика (залу) проводять дві паралельні лінії на відстані одна від другої 10–15 м – «січ». В січі пересуваються запорожці, а їм, біжучи з-за однієї лінії за протилежну, перетинають шлях козаки іншого гурту (куреня). Запорожці заважають їм, квацають тих, хто перетинає. По квацаних відраховують, потім команди міняються ролями. Виграє гурт (курінь), що має більше спритних козаків, яких не вдалося поквацати.

«Захисник фортеці». В центрі кола – «фортеця» – м'ячі чи кеглі. Біля «фортеці» – захисник. Учні, які стоять у колі, передають м'яч один одному й кидають його, намагаючись влучити в «фортецю». Захисник (захисники) намагається відбити м'яча руками чи ногами. Гравець, якому вдалося влучити в «фортецю», стає захисником.

«Взяти полонених». Козаки стають перед накресленим колом і беруться за руки. Вони розташовуються через одного з різних куренів. За сигналом намагаються втягнути один одного в коло. Перемагає курінь, козакам якого вдалося втягнути в коло більше суперників.

«Січові стрільці». Перед лінією стоять у колонах по одному козаки з кількох куренів. На відстані 5-6 м від них – стовпчики, на які вони почергово накидають кільця з фанери або гуми. Кожен виконує по 3 спроби. Першим стає курінь, який зробив більше влучних кидків.

«Перетягування каната». Перетягують канат курінь на курінь. Канат посередині помічений білою стрічкою, яка перебуває над лінією. Курінь, якому вдалося, перетягнути стрічку від лінії на один метр, перемагає.

Після змагань учасники й глядачі спостерігають виступи кращих спортсменів школи, які супроводжуються коментарем ведучого.

Підсумковий етап. Свято завершується визначенням переможців, врученням призів та святковим концертом. В класах та в школі видається «Блискавка», в якій публікуються витяги з підсумкового наказу директора з подякою кращим козакам і куреням. Козацькі забави повинні стати справжнім емоційним святом для учнів, яке вони запам’ятають на довго.

СВЯТО «КОЗАЦЬКІ ЗАБАВИ»

(сценарій шкільного свята для учнів 5-9 класів)

Козацькі забави бажано проводити в перші дні осені та весни, в погожий  день, серед природи, а при негоді та зимою – в спортивному залі.

Творчо використавши сценарій, класні керівники, майстри, вчителі  фізичного виховання можуть доповнити види змагань іншими чи замінити деякі. Це вже – справа смаку.

В забавах беруть участь команди від усіх груп (куренів) або від окремих груп курсу на чолі з спорторгами (курінними отаманами, якщо в школі створені гуртки козацького спрямування або формуються курені при підготовці до свята «Козацькі забави».

Відповідальність за підготовку команд до свята несуть класні керівники, а на допомогу залучають батьків, військовослужбовців, учителів фізичного виховання, музики, викладачів предмету «Захист Вітчизни» та ін.

Мета свята: прилучити учнів до джерел національної історії та культури, сприяти військово-патріотичному вихованню кожного учня, осмисленню себе як частини великого українського народу; пробуджувати національну самосвідомість, загартовувати школярів фізично і морально.

Козацькі забави проводять таким чином: у визначений час на місті проведення забав по команді «Ставай!» групи (курені) шикуються у колону по чотири на чолі зі спорторгом групи (курінним отаманом).

Після доповіді викладача предмету «Захист Вітчизни» (або вчителя фізичного виховання) директор школи (або головний суддя) відкриває забави.

 Сьогодні ми з вами зібралися, щоб знову провести шкільне свято «Козацькі забави», яке, до речі, стало в нашому навчальному закладі вже традиційним.

Запорізьке козацтво – гордість української нації. Його ідейно-моральний потенціал – це ядро козацької духовності, яка є невичерпною скарбницею громадянського загартування підростаючих поколінь.

У Запорізькій Січі виховання юнаків – майбутніх воїнів – було підпорядковане фізичному розвиткові та загартуванню. Як завзяте козацтво, молодь на свята народного календаря у процесі народних ігор змагалася силою, спритністю і прудкістю, винахідливістю, точністю попадання в ціль.

І метою сьогоднішнього свята є відродження патріотичного духу козацтва виховання національної гідності і духовності, вивчення історії України, відновлення  пам'яток історії і культури період козацтва, фізичного вдосконалення, зміцнення здоров'я і загартування юнаків та підготовки їх до служби в Збройних Силах України.

За командою кошового «Курінним отаманам приготуватися до козацького переклику!!» курінні отамани роблять крок уперед. Кошовий командує: «Козацький переклик почати!»

Курінний отаман групи (голосно): «Курінь імені Байди-Вишневецького!»

Учні (разом, гучно):

Серце дорогу знайде,

Бо скрізь застиглу мить

З вежі безсмертний Байда

Лялькою в степ димить!

Курінний отаман групи: «Курінь імені Богдана Хмельницького!»

Учні групи:

Ми Богдана не забудем,

Його слава з нами буде!

Курінний отаман групи: «Курінь імені Петра Сагайдачного!»

Учні групи:

Про гетьмана слава лине -

Чорне море він скорив,

Для козацтва України

Все, що міг, те і зробив.

Курінний отаман групи: «Курінь імені Петра Калнашевського!»

Учні групи:

Ми кошового пам'ятаєм,

Козацька кров у нас тече...

Вкраїні рідній присягаєм,

Яку ми любим гаряче!

Курінний отаман групи: «Курінь імені Устима Кармелюка!»

Учні групи:

Кармалюк – герой народу,

Він боровся за свободу,

Бідних сміло захищав,

Від панів обороняв!

Курінний отаман групи: «Курінь імені Івана Богуна!»

Учні групи:

Ми – нащадки Богуна,

Козака-сміпивця.

Мужності усі сповна

Будем в нього вчиться!

Курінний отаман групи: «Курінь імені Максима Кривоноса!»

Учні групи:

Кривоноса заповіти

Хочемо усі здійснити,

Захистить Вкраїну-неньку,

Послужити їй гарненько.

Про героя-козака

Пам'ять вічна і палка!

Курінний отаман групи: «Курінь імені Павла Полуботка!»

Учні групи:

України патріот –

Гетьман Полуботок,

І про волю, про народ всі його турботи!

Полуботок – славний воїн,

Слова доброго достоін!

Курінний отаман групи: «Курінь імені Марка Кропивницького!»

Учні групи:

Марко Лукич – великий син народу,

Боровся за правду і свободу!

Курінний отаман групи: «Курінь імені Марусі Чурай!»

Учні групи:

Як Маруся Чурай,

Україну любити,

Прославляти наш край

І народу служити

Курінний отаман групи: «Курінь імені Тараса Шевченка!»

Учні групи:

Ми нащадки Кобзаря,

Волі світить нам зоря,

І безсмертне його слово,

Полум'яна веселкове!

Курінний отаман групи: «Курінь імені Миколи Лисенка!»

Учні групи:

Україна наша мила

Композитора зродила,

Що прославився навіки,

Як і наші козаки!

Курінний отаман групи: «Курінь імені Лесі Українки!»

Учні групи:

Дух Лесі Українки не згасає,

В серцях у нас ясним вогнем палає.

Вона навчає сподіватись,

На власні сили покладатись

Після переклику заступник директора з виховної роботи знайомить учасників змагань з видами боротьби на козацьких забавах, бажає кожній групі (куреню) успіхів у змаганнях. Він дає поради щодо впорядкування свого табору (куреня); кашовари починають готувати страви.

Починається конкурс «Кращий кашовар». Рада Старійшин (журі - педагоги і учні) куштують страви, визначають переможця чи переможців. Потім учні обідають.

Поки кашовари готують страви, учні беруть участь у турнірі силачів та інших конкурсах:

1. Хто швидше перекотить бочку з одного місця на інше.

2. Піднімання дерев’яної булава.

З. У кого найсильніша рука. 

(Учасники змагань, не відриваючи ліктя від пенька (столика), намагаються нахилити і притиснути руку супротивника до поверхні).

4. Перетягування канату.

5. Хто кращий метальник спису (можна кидати м'яч, який імітує козацьке ядро).

6. Втеча полоненого з неволі (учні-«полонені» із зав'язаними руками і ногами, роблячи стрибки, повинні якнайшвидше подолати певну відстань).

7. Біг у мішках.

8 Передача козацького пакета. Четверо або шестеро учнів передають пакет по черзі один одному, дотримуючись правил естафетного бігу. Виграє та команда, яка першою доставила пакет судді.

9. Розпалювання невеликого багаття (групи-куріні звичайно готують усе необхідне для цього; багаття розпалюєтъся кожною групою, а виграє той колектив, який втратить менше сірників і швидше розпалить вогнище).

10. Конкурс на кращого оповідача. Протягом двох хвилин один із учнів розповідає якусь історію з життя козаків. Теми розповідей можуть бути такими:

Подвиги Байди-Вишневецького. Іван Сірко – славний кошовий. Перемоги Богдана Хмельницького. Останній кошовий Петро Калнишевський. Слово про Чорноморське козацтво. Мужній полковник Іван Богун. Видатний полководець Петро Сагайдачний. Богдан Ружинський - гетьман родом з Волині. Поле Берестецької битви та  ін.

11. Конкурс «Наша мова калинова». В ньому бере участь однакова кількість учнів. Кожен з учасників конкурсу голосно називає народне прислів'я. Виграє та команда, яка назве більшу кількість прислів’їв, допустить менше заминок і помилок у мовленні.

Ось деякі прислів’я, які можуть назвати учні:

Свій край, як рай, а чужа країна, мов домовина.

Дон-Донома найкраще вдома.

Кожному мила своя сторона.

За рідний край – хоч помирай.

Або будем на Україні-Русі, або пропадем усі.

Ну ж, браття, або перемогу добути, або дома не бути.

Кожен край має свій звичай.

Який народ, такі й порядка.

Козака потилиця панам-ляхам не хилиться.

Кров не вода – розливати шкода.

Кров не водиця, розливать не годиться.

Слава не поляже, а про себе розкаже.

До булави треба й голови.

Без зброї слабі й герої.

Степ та воля – козацька доля.

Де козак – там і слава.

Щирий козак ззаду не нападає.

Не той козак, хто за водою пливе, а той, що проти  води.

Терпи, козаче – отаманом будеш.

Не журися, козаче, нехай твій ворог плаче.

Козак з біди не заплаче.

Козак з пригоршні нап'ється, в з долоні пообідає.

Козак з бідою, як риба з водою.

12. Козацька естафета:

І етап – біг 30 м.;

П етап – біг в мішках;

Ш етап – біг зі скакалкою;

ІVетап – біг по купинах;

V етап – переповзання (мишоловка);

VІ етап – стрільба з пневматичної гвинтівки;

VП етап – метання м'яча у ціль.

13. Конкурс «Наша пісня солов'їна» (програма довільна. Можуть виступати солісти, дуети, колективи. Для оцінки представляється одна пісня).

14. Закінчується змагання конкурсом на кращий «Козацький бюлетень», в якому писарі дотепно розповідають про хід забав.

Після оголошення результатів змагання і конкурсів переможцям вручають призи та грамоти.

СВЯТО «КОЗАЦЬКЕ БРАТСТВО»

(програма свята для учнів 7 класу)

Мета: залучати школярів до джерел національної історії та культури вихованню кожного школяра, осмисленню себе як  частинки великого українського народу; пробуджувати  національну самосвідомість, загартовувати школярів фізично й морально.

Місце проведення. Свято бажано проводити наперододні Дня українського козацтва, в погожий день, серед природи, а при негоді - у спортивному залі.

Гурти братства:

· Народознавці - загін, що шукає скарби усної народної творчості, досліджує народний побут.

· Лицарі-оборонці - відповідальні за спортивно-оздоровчу роботу.

· Правдолюби - юні історики, пропагандисти забутих і заборонених раніше відомостей з національної історії та літератури.

· Добротворці - відповідальні за роботу з ветеранами війни й праці, пенсіонерами, людьми похилого віку.

· Екологи - охоронці природи, ентузіасти проведення екологічних акцій.

Розповідь про роботу гуртів кожного братства використовуються в сценарії свята «Козацькі забави», підготовку до якого здійснюють гурти учнів.

ХІД СВЯТА

Учасники змагань утворюють «козацьке коло». Після переклички та доповіді отаманів про готовність команд до змагань «наказний гетьман»  школи – організатор позакласної та позашкільної роботи знайомить учасників змагань з видами боротьби на козацьких забавах, бажає кожному братству успіхів у змаганнях. Він дає поради старшим братчикам щодо впорядкування своїх курінних таборів. Кашовари починають готувати страви бо передостанній конкурс має назву «Кращий кашовар».

Наказний гетьман викликає в козацьке коло учасників першого конкурсу – силачів, до якого входять змагання:

1. Хто швидше перекотить бочку з одного місця на інше.

2. Хто підніме дерев'яну булаву, або найсильніший козак.

3. У кого найсильніша рука (учасники змагань, не відриваючи ліктя і від пенька а або столика, намагаються нахилити й притиснути руку  суперника до поверхні.

4. Хто кращий метальник навчальної гранати (можна кидати м'яча, який імітує козацьке ядро),

5. Як полонений може втекти з неволі (братчики-полонені з зав'язаними руками й ногами, роблячи стрибки, повинні якнайшвидше подолати певну дистанцію).

6. Передача за призначенням козацького пакета (4 або 6 братчиків передають пакета почергово один одному, дотримуючись правил естафетного бігу; виграє та команда, яка швидше доставить пакет наказному гетьману).

7. Розпалювання невеликого багаття (братства завчасно готують усе потрібне для цього; багаття розпалюється кожним братством, а виграє той курінь, який витратить менше сірників і швидше розпалить вогнище).

8. Конкурс на кращого доповідача (протягом 2-х хвилин один із братчиків розповідає легендарну історію з життя запорізьких козаків).

Теми розповідей можуть бути такими:

·   Подвиг Байди-Вишневецького.

·   Іван Сірко – славний кошовий,

·   Перемоги Богдана Хмельницького.

·   Останній гетьман Запорізької Січі Петро Калнишевський.

·   Військове-морські походи українського козацтва.

·   Мужній полковник Іван Богун.

·   Гетьман-герой Петро Сагайдачний.

9. Конкурс «Хто краще знає козацькі прислів'я». В ньому беруть участь однакова кількість братчиків (кожен із учасників конкурсу по черзі голосно називає народне прислів'я; спочатку перший братчик, потім  другий, третій; виграє та команда, яка назве більшу кількість прислів'їв, допустить менше заминок і помилок у мовленні). Ось деякі  прислів'я, які можуть назвати братчики:

· Рідний край – земний рай.

· Свій край, як рай, а чужа країна, мов домовина.

· Дон - Доном, а найкраще дома,

· Кожному мила своя сторона.

· За рідний край – хоч помирай.

· Або будем на Україні-Русі, або пропадем усі.

· Нуте, браття, або перемогу добути, або дома не бути.

· Кожен – край має свій звичай.

· Який народ, такі й порядки. .

· Козака потилиця панам-ляхам не хилиться.

· Кров не вода – розливати шкода.

· Кров не водиця, проливати не годиться.

· Слава не поляже, а про себе розкаже.

· До булави треба й голови.

· Без зброї слабі й герої.

· Степ та воля – козацька доля.

· Де козак – там і слава.

10. Конкурс за перемогу в українській народній грі (для цього можна скористатися збірником: Летіла сорока у зеленім гаю. – К., 1990.).

11. Конкурс «Кращий кашовар». Рада старійшин (педагоги й школярі)  будуть. куштувати страву та визначати переможця чи переможців Потім братчики обідають.

Закінчується змагання братства конкурсом на кращий випуск «Козацького листка», в якому писарі розповідають про хід забав у дотепній формі.

Підсумкові заходи. Після оголошення підсумків змагання переможцям вручаються  кубки, козацькі грамоти, нагороди та подарунки. Зі співом козацьких пісень школярі залишають місце проведення змагань.

Результати свята слід активно висвітлити в місцевій та шкільній пресі. Наголос слід зробити на переможців та їх досягнення.

Колеги, які спробують проводити «Козацькі забави», можуть доповнити види змагань іншими чи замінити деякі. Одне безперечно: козацькі забави залишать найсвітліші спогади в серцях школярів, викличуть радісний настрій, виховуватимуть національну свідомість, любов до своєї історії, мови, культури, пісні. І щоб це сталося, слід вважати найголовнішим зауваженням педагогів при підготовці та проведення визначених заході.

ШЛЯХАМИ КОЗАЦЬКОЇ СЛАВИ

(урок народознавства з учнями 6 класу)

Мета: педагогічно забезпечити процес формування національної свідомості учня-патріота.

Місце проведення: актовий зал школи.

Обладнання: сцена прикрашена українським орнаментом рушниками, в центрі гасло: «Козацька слава не вмре, не загине».

ХІД УРОКУ

1-й ведучий. Легендарна Запорізька Січ – символ мужності і незламності українського народу. Наші пращури були  запорізькими козаками. Від роду до роду передається їх заповіт жити чесно, не зазіхати на чуже, трудитися, любити свою землю, рідну мову з повагою і розумінням ставитися до інших народів. Невмирущий дух козацької вольності  і слави збережений у пам'яті народу його думах, легендах і піснях. Народ прославляв славних лицарів, захисників свого краю.

(Звучать 2 куплети народної пісні «Ой, на горі та женці жнуть».)

2-й ведучий. Було це близько п'яти століть тому Наш рідний і край поневолили-підступні завойовники. Ой, як важко стало жити українському людові! І почав він утікати в пониззя Дніпра за його кам'яні пороги, де розкинулися степи. Втікачі називали себе козаками», тобто вільними людьми. На островах, що лежали посеред бистрої води, вони с заснували Запорозьку Січ. Козацьке товариство обирало собі мудрого і досвідченого отамана. Запорожці були витривалі й дужі, кмітливі й на диво хоробрі. Вони чинили опір найзапеклішому  ворогові.

Читець

За Дніпровськими порогами,

За південними дорогами,

За степами за широкими

Наші прадіди жили.

Мали Січ козацьку сильную,

Цінували волю вільную,

Україну свою рідную

Як зіниць  берегли.

(Звучить пісня «Козацькому роду нема переводу» на муз. Е. Левченка.)

1-й ведучий. Ой же й широкі Дунайські степи: ні кінця їм не видно, ні краю... Ширяють над степом орли-сизокрильці, виглядають згори необачне птаство. Як звечоріє, хмарами летять на степові озера дикі гуси та срібнопері лебеді, не бояться нікого. Хто там буде в степу їх полохати!

Стелиться степом битий шлях: ним татари-буджаки ходять з Дунаю до Дністра, а звідти на Дніпро-Славуту. Палять дорогою села, хапають, кого перестрінуть. Маленьких кіньми потопчуть, великим в'яжуть руки сирицею, женуть у неволю. Гірко плачуть бідні бранці, йдучи тим ординським шляхом.

А хто ж то скаче дорогою? Може, татарин женеться за якимось бідолахою, що втік на світанні, коли задрімала сторожа? Ні, то не татарин,  то запорожець скаче. Не з товариством іде, сам-один верстає шлях до Дунаю. Та це ж козак Голота, що про нього ото пісню співають:

Ой, там гуля степами козак Голота,

Не боїться ні вогню, ні меча, ні третього болота!

(Виходить козак в обшарпаному козацькому одязі.)

Козак Голота. А мені байдуже: Голота, то й Голота! Хоч шапка драна, травою підшита, вітром підбита, зате кінь добрий  три дні біжить і не втомиться. Хоч козацька одіж і в дірках, зате зброя справна: і спис є, і рушниця за плечима,і гостра шаблюка при боці. Не на гулянку я вибравсь із Січі аж до Дунаю. На одчай душі скачу в татарську орду – визволяти свого побратима.

1-й ведучий. Тривожно шумить 'Чорне море край турецьких  берегів. І вітру нема, а сунуть і сунуть на обрій білі баранці, наче десь хазяйновитий пастух гукає, кличе до себе їхні неслухняні отари. Колишуться на хвилях утлі човни: де не глянь, шукають у морі щастя турецькі  рибалки. А ось хутко пливе галера з усім бойовим припасом, три з половиною сотні невільників сидять за важкими веслами, прикуті ланцюгами до лави - ні встати, ні випростати затерплі ноги. З передньої лави ледве чутно долинає хрипка невільницька пісня.

Читець

На Чорному морі, на камені білому

Ясен сокіл – білозорець квилить-проквиляє,

На небо поглядає, мутно себе має.

Усі зорі на небі похмарило,

Ще й половину місяця хмарами закрило.

А ізнизу буйний вітер повіває,

Якорі зриває, байдарки козацька тополя..

Не багато гинуло, не мало,

Три полки козацькі потопало,

А між ними батько – гетьман запорозький.

2-й ведучий. Ох, неправда! Не втонули козаки, а краще б втонули, бо наскочили султанські галери, оточили – ніяк було відбитися. Хоч боронились до остаку, всіх позахоплювано в полон, а з ними й гетьмана Самійла Кішку.

(На сцену виходить козак в старенькому жупані з червоним поясом.)

Самійло Кішка. І ось сижу я на невільницькій лаві, закутий у ланцюги, двадцять років сам собі не вірив, що таке зі мною сталося. П'ять років нагонив страху на турків і татар, водив у походи по двісті байдаків  і по триста, ніколи жодного байдака не згубив, а на  шостий рік потрапив у  біду Та я нескорився: тричі тікаю з галери. Тільки не щастило... А там, на Вкраїні, мабуть, і згадки не мали – давно поховали. А я пам'ятаю...

(На сцену виходить кобзар, співає сумно.)

Кобзар. Визволь, господи, невільника з неволі,

На прості дороги,

На яснії зорі,

На тихії води,

На рідний берег;

У край веселий...

1-й ведучий (ставить дітям запитання). Чи зміг вистояти гетьман у неволі?  Чи повернувся він на Батьківщину?

2-й ведучий.  Горить сонце над Стамбулом, виграє на золоті стародавніх храмів-мечетей, пірнає в зелень садів. Де ще знайдеш таку красу, таку розкіш, як у турецькій столиці?

(Виходить з глечиком дівчина, замотана покривалом.)

Маруся Богуславка. Не туркеня я – підлітком схопили татари в Богуславі над Россю, помчали під Перекоп, а звідти – морем до Стамбула. Може б і загинула в недобрих руках, та запримітив мене на ринку Ахмед-паша, купив. І потурчили мене, побусурманили, навчили чужих звичаїв, чужої немилої мови. Та як могла жаліла я невільників, помагала крадькома, бо в очі дивитися нещасним бранцям сором, хоч вони і не бачать, мене під важким чорним запиналом. 

Ночами гірко плачу бачу уві сні свою матір. Одна в людини мати, а Батьківщина.

Мамо, голубонько, де Ви?.. Удома чи, може, теж в неволі? Де вас шукати, з яких країв виглядати? Що його робити? Як на світі жити?

Читець. Стоїть явір над водою, на воду схилився,

Сидить козак у неволі, тяжко зажурився.,

Не хилися, явороньку ще ж ти зелененький,

Не журися, козаченьку, ще ж ти молодонький!

Не рад би я хилитися  вода корінь миє,

Не рад би я журитися - само серце мліє.

Десь у тебе, козаченьку є рідная мати,

 Ой що тобі дозволяє тутки пропадати?

Ой з-за гори,  з-за крутої чорний ворон кряче,

На Вкраїні далекій дівчинонька плече.

Плаче вона та й журиться, ще й тяжко голосить,

Свого батька старенького слізоньками просить:

– Продай, тату, продай, тату, та сірії воли,

Та викупи козаченька з тяжкої неволі!

1-й ведучий. Один за одним у степу здіймались чорні стовпи на обрії.  Козаки запалили смоляні бочки на могилах: то був знак, що Січ скликає козацтво в похід. задумав турецький султан Осман поневолити Вкраїну, стоптати Запорозьку Січ.

Читець. Гей ви, хлопці-запорожці,

А де ж ваша сила?

Чи свою козацьку славу

Ви нерозгубили?!

Будем, хлопці-запорожці,

Завжди пам'ятати:

А хто безсилий, той безкрилий,

Тому не літати!

2-й ведучий. Доки султан вів свої орди, козацтво на Україні вже і громадило полки, щоб дати відсіч татарам. Загони зростали на очах. Тут, на Україні, кожен другий мав порахунки як не з шляхтою, то з турками чи татарами; диво, що цей народ ще жив і давав відсіч своїм ворогам – так його шматували і нищили з усіх боків...

Звідусюди плавом пливли козаки – балакучі полтавці, що відразу пірнали у військо, мов риба у воду, бородаті поліщуки, чернігівці, волиняни, подоляни...

А незабаром прискакав і полк донських козаків. Скоро звільняться полонені, розкуються закуті!

(Звучить гімн «Ще не вмерла в Україні» на слова П. Чубинського і муз, М. Вербицького.)

1-й ведучий. Починаємо вікторину.

(Проводить козацьку вікторину.)

1. Як козаки голили собі голову? (Залишався чуб на «оселедець».)

2: Який одяг носили? (Шапка з китицею, червоні або сині шаровари, жупан, барвистий пояс.)

3. Як козаки могли перечекати небезпеку де-небудь при березі чи в плавнях? (Брали в рот очеретину і дихали через неї, занурившись уводу.)

4. Яку козаки носили зброю? (Пістолі, шаблі.)

5. Яким чином козаки повідомляли на далеку відстань про небезпеку? (Запалювали смоляні бочки.) 

6. Для чого козаки випалювали в степу високу траву? (Щоб не було де ховатися татарину.)

7. Якого кольору був стяг у Запорозькій Січі? (Малиновий.)

8. Як називався козацький ватажок? (Отаман, кошовий.)

9. Як була укріплена Запорізька Січ? (Довкола була обнесена високою огорожею, біля неї був викопаний глибоченний рів і насипано високі  земляні вали.)

10. Назвіть найвідомішого гетьмана України. (Богдан Хмельницький.)

11. Які ви знаєте символи влади гетьмана України? (Булава, бунчук)

Після закінчення козацької вікторини вчитель нагороджує переможців та підсумовує проведення заходу.

 

Козацькими стежками

(гра-подорож для учнів 5 класу)

Мета: сформувати у дітей знання про курінь пам'яті, пісенний курінь, курінь народної мудрості, богатирський курінь; надати можливість дітям розкрити організаторські здібності, навчити планувати творчу справу і дотримуватися плану; перевірити знання учнів про історію козацтва; сформувати глибоке осмислення  історії рідного краю; створити сприятливі умови для виявлення творчості й таланту дітей; надати можливість спробувати свою силу й спритність; виховувати дисципліну; розвивати допитливість; навчити аналізувати успіхи й помилки, які виникли  при проведенні гри.

Організатори гри.  Для організації та проведення гри обирається рада, яка складає план підготовки до гри-подорожі і розподіляє доручення між членами ради.

Забезпечення заходів гри:

· оформлення приміщення (курінь, таблички з назвами куреня, маршрутні картки);

· складання сценарію;

· підготовка зупинок-куренів;

· підготовка запитань і жетонів;

· підготовка нагородження переможців.

Учасники гри: В подорожі беруть участь учні середнього віку До проведення гри  заздалегідь діти поділяються на козацькі загони (7–10 чоловік).

ХІД   ГРИ

1-й учень. Яка ж  вона довга в століття, у цілі віки,

Години негоди, що люд Український гнітила.

І з сивої пам'яті сміло ідуть козаки,

А шаблі, мов блискавки, сині жупани, мов крила.

Закличний марш: а гей, козацтво, в путь!

І, як струна, душа правдива кожна,

З глибин історії вони ідуть, ідуть.

Гей, долиною, гей, широкою козаки йдуть.

1-й ведучий. Було це наприкінці ХУ століття. Литовське князівство, до складу якого входили українські землі, відмовлялось боронити їх від Золотої Орди. Біда примусила наших людей взяти зброю. В степах протягом Дніпра-Славутича виникли загони для відсічі ворога. Селились вони за дніпровськими порогами - це і була Запорізька Січ.

Запорізькі козаки були характерними представниками свого народу. Середні на зріст, статні, плечисті, міцні. Від літньої спеки й степового повітря смугляві. З довгими вусами й розкішними оселедцями на тімені та вічно з люлькою в зубах. Одяг у них був однаковий одного кольору: жупан, черкеска з шнурками й китицями.

Любили козаки свободу були сильними, кмітливими та витриманими, Любили й повеселитись і щиро шанували гумор.

Сьогодні разом з вами ми побуваємо в Запорозькій Січі. У тому гнізді, де зародились і звідки розлетілись воля й козацтво.

2-й ведучий. Діти, ви чули цю чудову новину? Ми вирушаємо в подорож козацькими стежками! А ви любите подорожувати? Так? Чудово. Кожен загін отримає маршрутну картку, в якій позначені усі зупинки. А ще вам потрібно взяти з собою в дорогу посмішку, гарні знання й вірних  друзів.

Визначимо готовність загонів до подорожі.

(Здійснюється перекличка загонів.)

А щоб веселіше було подорожувати, заспіваймо.

(Пісня супроводжується рухами.)

Їхав, їхав козак містом,

Під копитом камінь тріснув.

Під копитом камінь тріснув.

Раз, два, три.

Курінь пам'яті

2-й ведучий. Ось і перша зупинка.

2-й учень.  Родина, рід: які слова святі.

Вони потрібні кожному в житті,

Бо всі ми з вами ніжні гілочки

На дереві, шо вже стоїть віки.

Це дерево – наш славний родовід,

Це – батько, мати, прадід твій і  дід,

Це – Берегиня роду і життя,

В родині кожній щастя берегла

І дарувала свічу пам'яті усім,

Щоб пам'ятали край свій, рід і дім.

1-й ведучий. Пройшли часи. Залишились високі могили, які гомонять уночі з буйним вітром про славні події запорожців. Залишились місця, де колись вирувало життя, чудові козацькі думи та історичні пісні залишився старий сивий Дніпро, який колись любо колихав, на своїх хвилях високі легкі козацькі човни. А в нас збереглась свята пам'ять про  славні подвиги наших предків-запорожців.

2-й ведучий. Наші загони підготували розповіді про еліту козацтва – гетьманів України.

(Театралізовані виступи загонів з розповіддю про гетьманські подвиги.)

1-й ведучий. Загони, пісню заспівуй!

Їхав, їхав козак містом,

Під копитом камінь тріснув.

Під копитом камінь тріснув.

Раз, два, три.

Пісенний курінь

1-й ведучий. Зупинка «Пісенний курінь». На вашу думку, що на нас тут чекає?

3-й учень. Наша душа, наша пісня

Не вмре, не загине...

Он де, люде, наша слава,

Слава України!

Хай палає свічка...

Хай палає,

Поєднає нас вона в цей час.

Друзів голоси нехай лунають,

Пісня й слово хай чарують вас.

(Загони виконують козацькі пісні.)

Курінь народної мудрості

1-й ведучий. Поки співали, не помітили, як і шлях подолали.

4-й учень.  Рідне слово моє – в нім озвуться віки,

Рідне слово моє – і крізь хмари сія.

Словом вишию день, простелю рушники,

А на тих рушниках – Україна моя!

5-й учень.  Від бабусь і дідусів

Збереглись скарби усі

Української землі,

Щоб дорослі і малі

І на вдачу, і на вроду

Були гідні свого роду!

Козацька вікторина

1. Яку назву мав козацький бойовий човен?

2. Що означає слово «козак»?

3. Хто й чому ставав козаком?

4. Хто такий гетьман?

5. Яку назву мала старовинна зброя козаків?

6. Назвіть козацьких гетьманів, яких ви знаєте?

7. Якого кольору був бойовий прапор запорізьких козаків?

8. На якому острові була побудована Запорізька Січ?

9. Що було символом влади у кошового отамана?

10. Яку назву мали письмові розпорядження гетьмана?

2-й ведучий. З завданням упорались, можна й далі подорожувати.

Їхав, їхав козак містом,

Під копитом камінь тріснув.

Під копитом камінь тріснув.

Раз, два, три!

Курінь богатирський

6-й учень. Готуйся на старт!

Хто в спортивних змаганнях переможе,

Тому на його шляху,

В його упорній праці

Та у тяжкій боротьбі

Сила й спритність завжди допоможе.

1-й ведучий. Розважались фізичними вправами козаки, подорожуючи далекими шляхами. Отже, кожному козацькому загону зараз потрібно визначити міцність багатирської сили та тіла, піднімаючи гирі вагою 16 кг обома руками разом.

(Загони визначають богатирську підготовку учнів-козаків.)

1-й учень.  Все, що мріялось віками,

Здійснилось за нами!

Хай не вмирає Україна,

Квітне й процвітає.

5-й ведучий. Підійшла до кінця наша подорож. Час оголосити підсумки.

(За оцінками в маршрутних картках визначаються кращі «козацькі»  загони й кращі козаки-учні. Вони нагороджуються призами, козацькими грамотами та подяками.)

1-й ведучий. Ми нащадки козацького роду. В наших жилах гаряча козацька кров пульсує й гуде, і кличе нас на славні справи та добро. Хай нам щастить! Заради міцності нашої української держави. Будьмо!

 

ЯК ЖИЛИ ТА ВОЮВАЛИ КОЗАКИ

(виховні години для учнів 5–6 класу)

У передмові до «Ілюстрованої історії України» Михайло Грушевський зазначав, що він хотів дати громаді книжку, написану легко й доступно, оживлену знімками предметів старого побуту, портретами видатних діячів, картами і планами.

«Нелегка це річ, – писав дослідник, – вмістити в таку-хоч би й величеньку книгу все багатство українського життя...».

Те ж саме можна сказати й про запорізьке козацтво, адже його історія – то невичерпне джерело пізнання минулого, державного устрою, військової справи, матеріальної й духовної культури українського народу.

Мета: розширити знання учнів про життя запорізького козацтва; виховувати повагу до героїки наших предків, любов до рідного краю.

Обладнання: два «напіввідкриті курені», записані на плакатах речення про звичаї козаків, на столах – рушники, глечики, полумиски, дерев'яні ложки; стенди з ілюстраціями про життя козаків; виставка книжок; портрети гетьманів; магнітофон із записами українських народних пісень. В залі лозунг: «Козацькому роду нема переводу!».

Перша виховна година «Яким було українське козацтво»

(Хлопчики одягнені в козацький одяг а дівчатка – в український національний.)

Учитель. З давніх-давен людям відомо: «Дерево життя – це гілочка, на якій ростуть три листочки. Перший листочок символ минулого, другий – сучасного, а третій – майбутнього». Зображення «дерева життя» зустрічається на каменях далеких часів і свідчить про те, що люди ще в сиву давнину знали про нерозривний зв'язок «трьох листочків». Щоб правильно орієнтуватися вжитті, щоб бути освіченою людиною, треба знати минуле свого народу та його історію.

Оскільки в героїчному найбільше виявляється національний характер народу, його душевна краса, його талант, то такі сторінки історії особливо хвилюють і наповнюють нас гордістю. У минулому українського народу було таке неповторне й легендарне явище, як Запорізька Січ. Це про неї Гоголь писав: «Так ось-вона Січ! Ось те гніздо, звідки вилітають усі ті горді й дужі, як леви! Ось звідки розливається воля й козацтво на всю Україну».

Я запрошую всіх побувати у ХVІ–ХVІІI ст. і зайти до козацьких куренів, погомоніти з козаками.

Спробуйте на хвилину замислитися над змістом слова «козак». Що пробуджує у вашій уяві це слово?

Учень. У нашій уяві спалахує образ сильних, мужніх і відданих рідній землі людей. Ми чули про них із козацьких пісень, уявляємо їх за картиною Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові»  мультфільмом про пригоди трьох козаків-побратимів.

(Дати можливість бажаючим висловитися.)

Учитель.Нам дуже хотілося б, аби ваші знання про козаків - вірних синів народу – стали повнішими, щоб ви відкрили для себе зміст; їхніх заповітів і джерела їх мужності.

Перша розповідь. Де і як жили запорізькі козаки

1-й учень. Прибуваючи до безмежного степу; козаки селилися понад Дніпром та Південним Бугом. Особливо їх приваблював Дніпро священна й заповітна ріка, оспівана в думах та переказах. Наші предки, слов'яни, називали Дніпро Славутою, тобто слов'янською рікою, хоча в слові тому крилося, може, й інше: славна ріка. Козаки любовно називали Дніпро своїм братом, а лоцмани – Козацьким шляхом. Унікальною і особливістю ріки були її знамениті пороги – пасма кам'яних скель, що підвищувалися над водою до 5 метрів і майже суцільною масою перекривали ріку. Січ і стала називатися «запорізькою», бо була за порогами...

2-й учень. Нижче Хортиці Дніпро широко розливався, вбирав у себе великі й малі річки, сам розгалужувався на рукави, утворюючи численні острівці. То було справжнє царство плавнів. Козаки дуже любили цю місцину й називали її Великим Лугом. Великий Луг як, і дніпровські острови, давав  козакам надійний прихисток від ворогів. Недаремно народилося прислів'я: «Січ – мати, а Великий Луг – батько, отам треба умирати».

(Звучить пісня «Реве та стогне Дніпр широкий»: показуються слайди з видами Дніпра, острова Хортиці, козацьких кошів, Великого Лугу)

3-й учень. Великий Луг знаходився в серці козацьких земель, які давали все, що було потрібно для життя: м'який клімат, родючі землі, зелений океан степових рослин, переповнені рибою озера та ріки.

Зі спогадів очевидців: «Поверхня землі настільки родюча, що зорана лише раз парою волів, вона дає найвищі врожаї. Навіть необроблена земля дає рослини, які годують людей. Диких звірів – зубрів, диких коней, оленів – таке багатство, що на них полюють лише заради шкіри, а з м'яса їдять найкращі шматки. Птахів така сила, що навесні хлопці відправляються за ними і назбирують цілі човни яєць диких качок, гусей, журавлів, лебедів».

Друга розповідь. Розпорядок дня на Січі

1-й учень. Козаки кожного куреня за загальним сигналом вставали до схід сонця та йшли на річку купатися, незважаючи на пору року. Після цього сідали за стіл у курені снідати. На сніданок подавалася соломаха – житнє борошно, зварене у воді й засмажене олією. За звичаєм, осавул, суддя та інша військова старшина їли теж із козаками, а кухар їв стоячи. Після сніданку всі йшли на заутреню молитву до січової церкви, потім прали одяг, лагодили зброю, човни, укріплення. Козаки вправлялися верхи на конях, змагалися у стрільбі, фехтуванні, доланні рівчаків та перешкод, билися на шаблях до «першої крові». Часто змагалися цілими куренями. У січовій школі в цей час молодих козаків навчали письму, церковному читанню, хоровому співу, музиці, танцям. Взірцем козацьких бойових мистецтв був «Бойовий гопак».

(Виконується танець «Гопак».)

2-й учень. Рівно в полудень з фортечної гармати лунав постріл. За цим сигналом козаки йшли обідати. На обід подавалися: тетеря – зварене пшоно або житнє борошно на квасі, варена або печена риба, мед, пиво та брага, галушки, юшка з риби, що називалася щербою, куліш з салом, баранина дичина. Після обіду співали пісні, думи, слухали розповіді й гру кобзарів.

(Хлопчик-кобзар грає на кобзі, виконуючи козацький спів.)

3-й учень. За розпорядженням курінного отамана частина козаків готувалася до виконання службових обов'язків у фортеці, а також за її межами.

Надвечір дзвонили дзвони січової церкви, закликаючи козаків на молитву. В церкві всіх зачаровував хор січової школи, який складався з хлопчаків-підлітків. Після молитви козаки йшли в курені вечеряти. На вечерю подавали гречані галушки з часником або щербу. Після вечері хто грав на бандурі, скрипці, сопілці, бубнах, а хто співав пісень. Спалахували запальні козацькі танці. Через деякий час, за винятком вартових, Січ занурювалася у сон.

Третя розповідь. Як воювали козаки

1-й учень. Але не подумайте, що жили козаки, як у раю. Із-за кожного дерева, куща, ярка на них чекала небезпека.

Починаючи з ХVІ ст., не минало й року, щоб татари не здійснювали набігів на Україну. Роки з 1515 до 1671 позначені страшними набігами кочівників. Татари забирали в неволю десятки тисяч християн. На торговиці люди дивувалися: «Хіба там ще є люди?». Страшною була доля невільників: жінок і дітей віддавали багатіям для роботи та на втіху, а чоловіків заковували в кайдани на галерах, і вони змушені були проводити все своє життя на лавці біля весла. Ось і стали козаки своєрідними  прикордонниками, які попереджували людей про небезпеку й першими вступали в бій з людоловами.

2-й учень. Понад 400 років народ прославляє у піснях відважного лицаря Байду Історики довели, що його прототипом була реальна людина – Дмитро Іванович Вишневецький, гетьман, засновник Запорізької Січі.

3-й учень. Вагомою причиною виникнення козацтва була нещадна експлуатація селян панами. Від цих кровопивців люди утікали на вільні землі й ставали козаками.

Філософія козаків була така: «Смерті не треба боятися, бо від неї однак не вбережешся». Один із чужинських священиків казав: «Мені доводилося бачити, як козаки кулею гасили свічку, відсікаючи нагар».

(Розповіді про походи козаків Чорним морем, про їх героїчні битви можна знайти у книжці: Мисик Ю. А., Плохій С. М., Стороженко І. С. Як козаки  воювали. – К.: Промінь, 1990.)

Учитель. Як же ставали козаками? На перший погляд, процедура була проста. Але це тільки на перший погляд.

(Ставиться оцінка «Як приймали у козаки».)

Кошовий. Гей, побратими, а хто це до нас на Січ забрів?

Козак-писар. Та це, батьку, чолов'яга у козаки проситься!

Кошовий. Нумо, підійди ближче, чоловіче! Звідкіля ти такий?

Парубок. З Тверської я, батьку.

Кошовий. У Бога віриш?

Парубок. Вірю.

Кошовий. Горілку п'єш?

Парубок. П'ю.

Кошовий. Виходить, ти вільний парубок?

Парубок. Та вільний, хоч мав пута в подобі жінки.

Кошовий. То ти покинув жінку? Еге-ге, недобре це діло, чоловіче.

Парубок. Кинув, батьку  як тільки побралися, бо вона борщ не вміє варити.

Кошовий. О, то ти справжній козак! Запиши його, пане писарю!

Писар. Як кличуть тебе, хлопче?

Кошовий. Та не питай, а так і пиши: козак Борщ!

Учитель.У курені новачків обов'язково піддавали випробуванням. Наприклад, давали завдання зварити куліш і ставили вимогу: щоб каша була гаряча, як повернуться козаки. А самі ховалися й спостерігали, як, буде діяти новобранець. Траплялося так, що хтось із новобранців, приготувавши страву, починав нервувати, панікувати. Коли козаки бачили, що новачок впадав у розпач, то такого не приймали й відпускали додому. А інші не занепадали духом, а, гукнувши кілька разів, махали рукою й казали: «Ну, не хочете їсти, то я сам наїмся!». Такого відразу приймали до куреня. Це, звичайно, переказ-жарт, проте хто відає...

Четверта розповідь. Дисципліна та суд у запорожців

1-й учень. Військова дисципліна на Січі була заснована на принципах людської гідності. Дуже важливим було у них побратимство. Найбільше козак боявся осуду своїх товаришів за порушення дисципліни.

Сумлінне, чесне ставлення до своїх обов'язків та приязне до товаришів ґрунтувалося на патріотичному почутті кожного козака. Але й серед козаків, хоч і дуже рідко, траплялися ганебні вчинки. Взагалі-то документи свідчать, що козацький суд не був жорстоким. Часто винуватців брали на поруки або зменшували покарання, враховуючи сімейне становище.

2-й учень. Але суворо каралися такі злочини, як зрада, бійки з убивством, крадіжки, неповернення боргу або втеча з місця бою. Залежно від тяжкості таких злочинів застосовувалися й відповідні покарання:

1. Шибениця. (Приреченого привозили на коні, накидали на шию зашморг і, вдаривши коня, проганяли його.)

2. Гостра паля. (Це дерев’яний стовп висотою 4-5 метрів із залізним наконечником. Страчений сидів на палі до смерті, а потім висихав так до кісток. Ця кара застосовувалася надзвичайно рідко.)

3. Киї – найпоширеніший засіб покарання. (Кий – нетовста дубова палиця.) Злочинця приковували до ганебного стовпа, що був у фортеці. Це було великою ганьбою в товаристві козаків, де честь була дорожчою за життя й біля стовпа клали в'язанку київ, ставили їжу й напої та годували злочинця. Кожен козак, Проходячи біля стовпа повинен був взяти з в'язанки кий і вдарити злочинця, приказуючи: «От тобі, вражий сину, щоб ти не крав і не роздавав, ми за тебе цілим куренем платили»

Нерідко винного забивали на смерть. Від шибениці чи київ козака могла врятувати дівчина, коли накривала його хусткою й оголошувала своїм чоловіком.

П'ята розповідь. Козацька берегиня

Учитель. Ви вже знаєте, що до фортеці Запорізької Січі під страхом смерті заборонялося приводити жінок. Крім того, запорожці вважали небажаним одружуватися. В основі цих звичаїв була, по-перше, необхідність мати регулярне військо з високою бойового готовністю. Це досягалося за рахунок відречення запорожців від сімей та жінок взагалі й повній віддачі військовій службі. По-друге, у козака було дуже небезпечне життя, над ним повсякчас кружляла смерть, мати дружину та дітей за  таких обставин – означало свідомо прирікати їх на сирітство. На одному з козацьких прапорів був зображений козак на коні, а під ними – напис: «Козак куди хоче, туди й скаче, ніхто за ним не заплаче».

Учениця. Але, на жаль, дуже помилялися козаки, бо у кожного була мати, були й сестри, кохані, наречені, були й дружини з дітьми. Вони й плакали, виряджаючи козаків на Січ, у похід, чекали роками  їх повернення, а не дочекавшись, знову чекали... Вели без чоловіків домогосподарство, ростили й виховували синів  і знову проводжали їх услід і за батьками... Про це складено багато народних пісень. Серед найпопулярніших – «Гомін, гомін по діброві...», «Їхав козак за Дунай...», «За світ встали козаченьки...» та багато інших. Т Шевченко у баладі «Тополя» в образі дівчини, що перетворилася на тополю, не дочекавшись свого коханого, показав долю тогочасної української жінки:

Таку пісню чорнобрива

В степу заспівала.

Зілля дива наробило –

Тополею стала

Не вернулася додому,

Не діждала пари;

Тонка, тонка та висока

До самої хмари.

2-а учениця. Пошана до, матері, до бабусі, до сестри у хлопця – майбутнього козака – поступово переростала в пошану до дівчини, до майбутньої дружини. Отже, звичай заборони появи жінки на Січі був викликаний не зневагою до жінки, а високою шаною до неї та відповідальністю козака за свої вчинки перед дівчиною, дружиною, матір'ю. Сильні духом люди ніколи не образять жінку, не виявлять до неї зневаги. Там, де лицарство, там мужність і ніжність ідуть поруч. Особливо ганебним злочином вважалася зрада кохання, зрада дружині або другові. Народ вважав, що людина непорядна в особистому житті, не може прислужитися своїй землі. Вітчизні. Якщо хтось здатний зрадити близьку людину, то він зрадить і Батьківщину.

(Виконується українська народна пісня «Їхав козак за Дунай...».)

Учитель (підсумок). В літописах, хроніках, державних документах, піснях та думах загартовувалися як з найгероїчніші сторінки світо історії - Запорізька Січ, козацьке військо, демократична держава. Неможливо вилучити з літопису України 300-річнйй період козацького війська та забути наших, славетних гетьманів, тоді історія України буде неповноцінною на політичній карті світу.

Запорізька Січ була християнською демократичною республікою. В усі часи свого багатовікового існування слово «козак» означало вільну та незалежну людину.

Душа, дух... Власне, він, і є народом, нацією... Ми любимо свою Вітчизну за все: і за цей наш вітряний степ, і за ясні зорі, і за чумацький шлях,

яким наші предки мандрували до Криму і за материнську пісню.

Але найбільше за те, що відклалося в душі українського народу й передається нашими пращурами з покоління до покоління. Таким духовним надбанням є пам'ять про волелюбних, відважних лицарів-патріотів – запорізьких козаків.

Друга виховна година

«Змагання між командами козацькими куренями (групами)»

1. Козацька вікторина

1) Коли виникло козацтво?

2) Що означає слово «козак»?

3) Де розміщувалася Запорізька Січ?

4) Чому вона так називалася?

5) Назвіть види зброї запорізьких козаків.

6) Чим займалися лицарі у вільний час?

7) Назвіть гетьманів козацького війська.

8) Які страви готували на Січі?

9) Чи були на Запорізькій Січі школи, які?

10) Як називався козацький човен?

11) Як у дерев’яному відрі юшку зварити?

12) Чому кажуть: «Краще смерть, ніж така жінка»?

2. Конкурс «Що означає козацьке слово?»

 (Команди почергово витягують картки з написаними на них словами і дають якнайповніші відповіді.)

1) Булава. (Дерев'яна полиця з кулею угорі, яка може бути оздоблена коштовним металом та камінням; ознака влади.)

2) Писар. (Перший помічник кошового, перекладач.)

3) Жупан. (Верхній одяг козаків.)

4) Китайка. (Різновид тканини.)

5) Оселедець. (Пасмо волосся на голові у козака.)

6) Курінь. (Приміщення, де жили козаки; військова  одиниця.)

3. Конкурс силачів «Хто міцніше стисне шаблю?»

Два козаки тиснуть по черзі силомір. Перемагає той, у кого кращий результат.

4. Конкурс для уболівальників «Подолання перешкод»

Із зав'язаними очима пройти через «перешкоди», не зачепивши їх. Помічники тримають стрічки одну нижче, іншу – далі й вище. Уболівальники з обох команд виконують вправу паралельно. Коли їм зав'язують очі, то стрічки зовсім прибирають. Уболівальники-учасники «долають»  перешкоди під сміх і оплески глядачів.

5. Конкурс козацьких мистецтвознавців

Розглянути картину Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану» (1 хвилина) й запам'ятати як найбільше предметів, зображених на ній.. За командою ведучого вписати назви цих предметів на аркуші.

Підсумки змагання. Переможці отримують Козацьку грамоту. Вручаються виготовлені у шкільній майстерні медалі з написами: «Кращому курінному», «Найсильнішому козакові», «Найкращому козацькому мистецтвознавцеві».

6. Конкурс «Козацький аукціон»

Заздалегідь було вивішене оголошення, що на аукціоні розігруватимуться такі призи (виготовлені руками учнів): аплікація «Козацький кінь», вимпел «Отаман Сірко», дерев'яна шабля. Умова оголошується перед початком аукціону перемагає той, хто більше назве фактів, подій, ознак, дат, іншої інформації про предмет, який розігрується.

Вчитель підбиває підсумки та заохочує тих, хто визначився.

(Коли присутні залишають залу після закінчення заходу, звучать українські народні пісні про запорізьких козаків.)

КОЗАЦЬКІ ЗАБАВИ – СВЯТО ФІЗИЧНОГО ЗАГАРТУВАННЯ УЧНІВ

(для учнів 5-9 класів)

Козацькі забави бажано проводити в перші дні осені та весни, в погожий день, серед природи, а при негоді та зимою – в спортивному залі.

Творчо використавши сценарій, класні керівники, майстри, вчителі фізичного виховання можуть доповнити види змагань іншими чи замінити деякі. Це вже – справа смаку.

В забавах беруть участь команди від усіх груп (куренів) або від окремих труп курсу на чолі з спорторгами (курінними отаманами, якщо в училищі створені гуртки козацького спрямування або формуються курені при підготовці до свята «Козацькі забави»).

Відповідальність за підготовку команд до свята несуть класні керівники, а на допомогу залучають батьків, військовослужбовців, учителів фізичного виховання, музики, викладачів предмету «Захист Вітчизни» та ін.

Мета свята: прилучити учнів до джерел національної історії та культури, сприяти військово-патріотичному вихованню кожного учня, осмисленню себе як частини великого українського народу; пробуджувати національну самосвідомість, загартовувати школярів фізично і морально.

Козацькі забави проводять таким чином: у визначений час на місті проведення забав по команді «Ставай!» групи (курені) шикуються у колону по чотири на чолі зі спорторгом групи (курінним отаманом).

Після доповіді викладача предмету «Захист Вітчизни» (або вчителя фізичного виховання) директор (або головний суддя) відкриває змагання.

Сьогодні ми з вами зібралися, щоб знову провести шкільне свято «Козацькі забави», яке, до речі, стало в нашому навчальному шклиді вже традиційним.

Запорізьке козацтво – гордість української нації. Його ідейно моральний потенціал – це ядро козацької духовності, яка є невичерпною скарбницею громадянського загартування підростаючих поколінь.

У Запорізькій Січі виховання юнаків – майбутніх воїнів – було підпорядковане фізичному розвиткові та загартуванню. Як завзяте козацтво, молодь на свята народного календаря у процесі народних ігор змагалася силою, спритністю і прудкістю, винахідливістю, точністю попадання в ціль.

І метою сьогоднішнього свята є відродження патріотичного духу козацтва, виховання національної гідності і духовності, вивчення історії України, відновлення пам'яток історії і культури період козацтва, фізичного вдосконалення, зміцнення здоров'я і загартування юнаків та підготовки їх до служби в Збройних Схилах України.

За командою кошового «Курінним отаманам приготуватися до козацького переклику!» курінні отамани роблять крок уперед. Кошовий командує: «Козацький переклик почати!»

Курінний отаман групи (голосно): «Курінь імені Байди-Вишневецького!»

Учні (разом, гучно):

Серце дорогу знайде,

Бо скрізь застиглу мить

З вежі безсмертний Байда

Люлькою в степ димить!

Курінний отаман групи: «Курінь імені Богдана Хмельницького!»

Учні групи: Ми Богдана не забудем,

Його слава з нами буде!

Курінний отаман групи: «Курінь, імені Петра Сагайдачного!»

Учні групи: Про гетьмана слава лине –

Чорне море він скорив,

Для козацтва України

Все, що міг, те і зробив.

Курінний отаман групи: «Курінь імені Петра Калнишевського!»

Учні групи: Ми копюіюі о пам'ятаєм,

Козацька кров у нас тече...

Вкраїні рідній присягаєм,

Яку ми любим гаряче!

Курінний отаман групи: «Курінь імені Устима Кармелюка!»

Учні групи: Кармелюк – герой народу,

Він боровся за свободу,

Бідних сміло захищав,

Від панів обороняв!

Курінний отаман групи: «Курінь імені Івана Богуна!»

Учні групи:

Ми – нащадки Богуна,

Козака-сміливця.

Мужності усі сповна

Будем в нього вчиться!

Курінний отаман групи: «Курінь імені Максима Кривоноса!»

Учні груп:

Кривоноса заповіти

Хочемо усі здійснити,

Захистить Вкраїну-псньку,

Послужити їй гарненько.

Про героя-козака

Пам'ять вічна і палка!

Курінний отаман групи: «Курінь імені Павла Полуботка!»

Учні групи:

України патріот –

Гетьман Полуботок,

І про волю, про народ всі його турботи!

Полуботок – славний воїн,

Слова доброго достоїн!

Курінний отаман групи: «Курінь імені Марка Кропивницького!»

Учні групи:

Марко Лукич – великий син народу.

Боровся за правду і свободу!

Курінний отаман групи: «Курінь імені Марусі Чурай!»

Учні групи:

Як Маруся Чурай,

Україну любити,

Прославляти наш край

І народу служити!

Курінний отаман групи: «Курінь імені Тараса Шевченка!»

Учні групи:

Ми нащадки Кобзаря,

Волі світить нам зоря,

І безсмертне його слово,

Полум'яне, веселкове!

Курінний отаман групи: «Курінь імені Миколи Лисенка!»

Учні групи:

Україна наша мила

Композитора зродила,

Що прославився навіки,

Як і наші козаки!

Курінний отаман групи: «Курінь імені Лесі Українки!»

Учні групи. Дух Лесі Українки не згасає,

В серцях у нас ясним вогнем палає.

Вона навчає сподіватись,

На власні сили покладатись

Після переклику заступник директора з виховної роботи знайомить учасників свята з видами боротьби на козацьких забавах, бажає кожній групі (куреню) успіхів у змаганнях. Дає поради щодо впорядкування свого табору (куреня); кашовари починають готувати страви.

Перший конкурс «Кращий кашовар». Рада Старійшин (журі – педагоги і учні) куштують страви, визначають переможця чи переможців.

Потім учні обідають. Поки кашовари готують страви, учні беруть участь у турнірі силачів та інших конкурсах:

1.     Хто швидше  перекотить бочку з одного місця на інше.

2.     Піднімання дерев’яної булави.

3.    У кого найсильніша рука (учасники змагань, не відриваючи ліктя від пенька (столика), намагаються нахилити і притиснути руку супротивника до поверхні).

4.    Перетягування канату.

5.    Хто кращий мепишьник спису (можна кидати м'яч, який імітує козацьке ядро).

6.    Втеча полоненого з неволі (учиі – «полонені» із зав'язаними руками і ногами, роблячи стрибки, повинні якнайшвидше подолати певну відстань).

7.    Біг у мішках.

8.    Передача козацького пакета. Четверо або шестеро учнів передають пакет по черзі один одному, дотримуючись правил естафетного бігу. Виграє та команда, яка першою доставила пакет судді.

9.    Розпалювання невеликого багаття (групи-куріні звичайно готують усе необхідне для цього; багаття розпалюється кожною групою, а виграє той колектив, який витратить менше сірників і швидше розпалить вогнище).

10.     Конкурс на кращого оповідача. Протягом двох хвилин один із учнів розповідає якусь історію з життя козаків. Теми розповідей можуть бути такими:

Подвиги Байди-Вишневецького. Іван Сірко – славний кошовий. Перемоги Богдана Хмельницького. Останній кошовий Петро Калнишевський. Слово про Чорноморське козацтво. Мужній полковник Іван Богун. Видатний полководець Петро Сагайдачний. Богдан Ружинський – гетьман родом з Волині. Поле Берестецької битви та ін.

11.   Конкурс «Наша мова калинова». В ньому бере участь однакова кількість учнів. Кожен з учасників конкурсу голосно називає народне прислів'я. Виграє та команда, яка назве більшу кількість прислів'їв, допустить менше заминок і помилок у мовленні.

Ось деякі прислів'я, які можуть назвати учні:

Свій край, як рай, а чужа країна, мов домовина.

Дон-Донома, а найкраще вдома.

Кожному мила своя сторона.

За рідний край – хоч помирай.

Або будем на Україні-Русі, або пропадем усі.

Ну ж, браття, або перемогу добути, або дома не бути.

Кожен край має свій звичай.

Який народ, такі й порядки.

Козака потилиця панам-ляхам не хилиться.

Кров не вода – розливати шкода.

Кров не водиця, розливать не годиться.

Слава не поляже, а про себе розкаже.

До булави треба й голови.

Без зброї слабі й герої.

Степ та воля – козацька доля.

Де козак – там і слава.

Щирий козак ззаду не нападає.

Не той козак, хто за водою пливе, а той, що проти ВОДИ.

Терпи, козаче – отаманом будеш.

Не журися, козаче, нехай твій ворог плаче.

Козак з біди не заплаче.

Козак з пригоршні нап'ється, а з долоні пообідає.

Козак з бідою, як риба з водою.

12.       Козацька естафета:

I етап – біг 30м.;

II етап – біг в мішках;

ІІІ етап – біг зі скакалкою;

ІV етап – біг по купинах;

V етап – переповзання (мишоловка);

VI етап – стрільба з пневматичної гвинтівки;

VII етап – метання м'яча у ціль.

13.              Конкурс «Наша пісня солов'їна» (програма довільна. Можуть виступати солісти, дуети, колективи. Для оцінки представляється одна пісня).

14.              Закінчується змагання конкурсом на кращий «Козацький бюлетень», в якому писарі дотепно розповідають про хід забав.

Після оголошення результатів змагання і конкурсів переможцям вручають призи та грамоти.